Нова п’ятирічка: чим торгуватиме на зовнішніх ринках та як захищатиме свої інтереси Україна

Заступниця голови МЕРТ - торговий представник України Наталія Микольська представила першу повноцінну експортну стратегію України в рамках СОТ
Фото: РБК Україна

Заступниця голови МЕРТ - торговий представник України Наталія Микольська представила першу повноцінну експортну стратегію України в рамках СОТ

МЕРТ представив план розвитку торгівлі в рамках Світової організації торгівлі. Визначено пріоритетні галузі, інтересами яких Україна не поступатиметься перед іншим країнами-учасниками СОТ

Міністерство економічного розвитку і торгівлі розробило Експортну стратегію на 2017-2021 роки. Розробка дорожньої карти експортної стратегії України є обов’язковою частиною зобов'язань, які держава підписала, вступаючи до Світової організації торгівлі.

Це перший повноцінний план дій держави за час незалежності щодо галузей та заходів, на яких держава зосередиться, щоб розвивати зовнішню торгівлю. Як повідомила НВ Бізнес торговий представник України Наталія Микольська, понад сотню експертів у два етапи національних консультацій визначили найбільш перспективні галузі економіки.

«Україна є повноправним членом Світової організації торгівлі. У зв'язку з цим ми повинні використовувати всі привілеї від цього членства (тому що ми як держава платимо членські внески), для того, щоб захищати українських експортерів. А експортна стратегія потрібна, щоб ми зрозуміли, які галузі у нас пріоритетні, які ввізні мита в рамках СОТ потенційно Україні потрібно підняти, а які мита потрібно опустити, або які умови потрібно переглянути», – коментує заступниця голови МЕРТ.

Згідно з проектом, Україна у найближчі п’ять років має направити свої зусилля на розвиток експорту таких секторів як інформаційні і комунікаційні технології, аерокосмічна галузь, харчова промисловість та машинобудування. Також зусилля уряду будуть спрямовані на розвиток експорту послуг з обслуговування та ремонту повітряних суден, на виробництво запчастин та комплектуючих для аерокосмічної та авіаційної промисловості. Не лишиться без уваги влади розвиток туризму та креативних послуг українців.

Для того, аби визначитися з тактикою в питаннях зовнішньої торгівлі, при Кабінеті міністрів створять Раду з міжнародної торгівлі. До неї увійдуть представники всіх державних органів, а також провідних бізнес-асоціацій. Рада й повинна буде вирішувати питання щодо митної політики в рамках СОТ, а також представляти інтереси українських експортерів на світових ринках.

НВ Бізнес поцікавився у провідних експертів, як Україна може захистити свої інтереси в рамках системи СОТ.

 

Грація Марин-Дюран, експерт з питань СОТ Edinburgh Law School

Якщо ми говоримо про торговельні інтереси, СОТ має систему вирішення спорів. Це одна з найбільш ефективних систем в рамках міжнародного права. Але це лише один зі способів. Завжди необхідно пам'ятати, що СОТ надає своїм членам рівну можливість врегулювати їхні інтереси. Тобто захищати інтереси можна не лише звертаючись до органів врегулювання суперечок, а й через процес двостороннього консультування.

Я думаю, вам необхідно використовувати юридичні фірми та людей, які є експертами в цій сфері, щоб бути впевненими, що ви витягуєте потенціал із тих можливостей, які відкриваються через членство в СОТ.

 

Ірина Половець, юрист Світової організації торгівлі

Говорячи про те, яким чином країни можуть захистити свої інтереси в рамках СОТ, по-перше, ми говоримо про систему розгляду суперечок, якою може скористатися будь-яка країна. З 1995 року СОТ отримала більше 500 запитів на розгляд суперечок, які виникають між країнами-членами. Половина з цих спорів була ініційована країнами, що розвиваються. Серед найбільш активних користувачів цієї системи можна назвати США, ЄС, Канаду, Мексику, Індію, Таїланд. Починаючи з 2008 року Україна виступала в СОТ як позивач п’ять разів, як відповідач – тричі.

Система розгляду суперечок має декілька етапів. Найперше – це консультації. Це можливість для країн, між якими є певні непорозуміння, поговорити і спробувати розв'язати цю проблему дипломатичним шляхом. Якщо це не спрацювало, включаються формальні інструменти, які має СОТ – це розгляд групою експертів. Якщо і тут є незадоволені результатом, можна скористатись апеляційним розглядом і попросити переглянути юридичні аспекти рішення органу першої інстанції. Немає якогось наднаціонального органу, який би міг примусити країни виконувати ці рішення. Але статистика говорить, що країни виконують рішення у 95%, незважаючи на те, що немає системи примусу чи системи монетарного відшкодування.

Головна мета існування механізму розгляду суперечок СОТ – змусити члена, який порушує правила цього міжнародного торговельного клубу, грати за правилами і торгувати у відповідності до правил і норм СОТ.

 

Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій

В принципі, більшість підприємств говорять або про позитивний, або про нейтральний вплив від вступу в СОТ. Негативний вплив відмічають приблизно 5-6% підприємств, при чому, дуже маленька частка в харчовій промисловості чи машинобудуванні. Звичайно, є конкретні бізнеси, які хочуть захистити свій ринок. Наприклад, сільське господарство боялось, що відкриється ринок. Насправді воно виявилось конкурентоспроможним не лише на внутрішньому ринку, але й активно завойовує світ.

У нас є чудовий приклад автомобілебудування, який був дуже нещасливий, що відкрився ринок після вступу до СОТ. Їм не поталанило, тому що вступ до СОТ збігся з кількома кризами. Вони не змогли довести, що це саме СОТ їм спричинила проблему. Але змогли ввести механізм захисту своїх інтересів в угоду з ЄС. І ми маємо на 15 років захист цього сектору.  

Володимир Ткаченко, заступник генерального директора АрселорМіттал Кривий Ріг

Українська металургійна галузь завжди відчувала дефіцит забезпечення сировинними матеріалами, особливо металобрухтом. Це завжди було проблемою, тому що існують зовнішні ринки. Майже 90% нашого виробництва – це експорт. Український ринок, на жаль, не зростає. І тому ми вимушені і надалі працювати на експорт. Для країни це добре, ми заробляємо для неї валюту.

В кінці року очікується зняття всіх обмежень, це погіршить нашу ситуацію, погіршить рентабельність українських металургів. Це зменшить надходження валюти до нашої держави. Коли ми приєднувались до СОТ, Україна погодилась, що ми можемо дати можливість імпортувати нашим конкурентам до України за нульовим тарифом. Але тоді були інші часи. Ми не боялись ніякої конкуренції. Зараз ситуація набагато складніша.

Український ринок на сьогоднішній майже не захищений від імпорту. Інші країни шукають різні можливості і в рамках СОТ, і поза рамками. Приймаючи якісь сумнівні рішення, вони захищаються так, як вони вважають за потрібне. Тому український уряд і українські представники мають бути більш агресивними і відстоювати інтереси експортних галузей.

Пам’ятаєте дворічну ситуацію, коли Україна прийняла рішення обкладати весь імпорт 5% митом? Це було тимчасово. І світ з цим не погодився, але ніяких позовів проти України не було. Тому що розуміли, що ситуація в Україні надзвичайно складна. Виходимо з того, що ситуація в металургії з огляду на багато факторів є складною. І якась тимчасова підтримка з боку уряду запровадженням експортного мита на сировину, на металобрухт нам потрібна. Ще хоча б на рік.

Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця листопаду дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити зараз
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: