НБУ позбавив іноземні банки статусу системних, під наглядом лишились Приват, Ощад й Укрексім

Серед системних банків поки лише Ощадбанк виконує поточний норматив кредитних ризиків
Фото: ukr.media

Серед системних банків поки лише Ощадбанк виконує поточний норматив кредитних ризиків

Національний банк визначив Приватбанк та державні Ощадбанк й Укрексімбанк системно важливими. Та дав їм три роки, щоб зменшити частку кредитів "в одні руки".

Таке рішення 16 лютого 2016 року прийняв комітет з питань нагляду та регулювання діяльності  банків НБУ. ‘‘Нацбанк приділяє особливу увагу таким банкам через їх значний вплив на фінансову стабільність держави’’, - коментують в НБУ.

Порівняно із минулорічним переліком, статусу системних позбулися австрійський Райффайзен Банк Аваль та італійський Укрсоцбанк (UniCredit Bank), а також російські Промінвестбанк і Сбєрбанк Росії. Ще одна екс-системна кредитна установа – Дельта Банк – була визнана неплатіжоспроможною, та перебуває на стадії ліквідації.

Визначення системно важливих банків переглядається на щорічній основі із 2014 року. Таким чином, як пояснює аналітик банківського сектору групи Інвестиційний капітал Україна (ICU) Михайло Демків, НБУ намагається привести банківський нагляд до міжнародної практики. ‘‘В силу певних обставин в банківських системах є важливі, великі банки, і падіння таких банків може мати негативний незворотний вплив на всю систему. США по Базелю3 вимагають від таких банків вищі норми капіталу, ніж звичайні банки. І НБУ рухається в такому ж напрямку’’, - каже він.

Якщо минулого року для системних банків визначався один критерій – банк володів більше ніж 2% активів банківської системи – то цього року вже набула чинності нова методика. За нею, системність визначається за спеціально виведеними показниками.

‘‘Зміна підходів до визначення системно важливих банків виправдана, оскільки в даному випадку до переліку банків потрапляють банки зі значною концентрацією насамперед коштів фізичних осіб і суб'єктів господарювання’’, - каже голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко.

За словами банкірів, віднесення банку до системно важливих не дає їм абсолютно ніяких преференцій. На думку голови правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука, могли полягати лише у спроможності держави взяти участь у докапіталізації системного банку, якщо виникне така необхідність. Проте, за словами банкіра, реальність складніша, ніж передбачає певна постанова – Україна має приклад виведення з ринку системного Дельта Банку. Кабінет міністрів свого часу відмовився націоналізовувати структуру бізнесмена Миколи Лагуна, хоча НБУ пропонував саме такий вихід на той момент.

Навпаки, до системних банків будуть застосовані спеціальні, більш жорсткі значення економічних нормативів. Зокрема, норматив миттєвої ліквідності (Н4) системних банків має складати не менше 30%, проти звичайних 20%, норматив максимального розміру кредитного ризику на одного позичальника (Н7) банки повинні будуть опустити до 20% і менше, проти звичайних 25%.

‘‘Норматив Н4 підвищили, оскільки при його дуже низькому значенні є ризики зупинки платежів. У нас такого останні 16 років не спостерігалося, але у 1990-х такі ризики існували: коли ліквідність системи різко падала і не вистачає коштів для взаєморозрахунків, зупиняються платежі, відбуваються взаємозарахування – система платежів розвалюється. Це [нові вимоги] дозволить тримати систему в стабільному режимі’’, - пояснює головний фінансовий аналітик рейтингового агентства Експерт Рейтинг Віталій Шапран.

Щодо вимоги стосовно зменшення кредитних ризиків, то вони передбачені не лише для системних банків, але й усієї банківської системи. Кредитні установи мають зменшити у своєму портфелі як частку кредитів, виданих одній особі, так і виданих пов’язаним із банком підприємствам.

Так, станом на третій квартал (за четвертий дані не опубліковані) розмір кредитного ризику на одного позичальника у Приватбанку складає наразі 25,72% (при діючому максимально допустимому значенні в 20%). Держбанкам теж доведеться переглянути свою кредитну політику в бік зниження розміру кредитів, виданих на одну особу: Ощадбанк звітує про показник нормативу 24,46%, а Укрексімбанк – 28,16% (при максимально допустимих 25%).

За словами Демківа, насправді це одна з найбільших проблем банків, зокрема Привату, яку у найближчі три роки вони повинні вирішити. Для того, щоб зменшити кредитні ризики на одного контрагента, кредиторам доведеться або, перекредитовувати своїх клієнтів у інших банках, або вмовляти позичальників погашати заборгованість достроково, або ж активно нарощувати базу нових позичальників. Жодному із наведених шляхів розв’язання проблеми, самі банкіри не симпатизують: у першому та другому випадках це призведе до втрати клієнтів і процентних доходів, а другий і третій малоймовірні за теперішньої низької кредитної спроможності позичальників.

З іншого боку дотримуватися спеціальних значень економічних нормативів системно важливі банки зобов'язані лише з 1 січня 2019 року. Тож, як кажуть опитані експерти, про реальний нагляд за стабільністю Приватбанка, Ощадбанка й Укрексімбанка поки що не йдеться.

У державних банках не прокоментували питання приведення показників банків до вищевказаних вимог. ‘‘Є графік точного досягнення банком цих вимог, при їх розробці обговорення йшло разом із банками’’, - каже керівник прес-служби Приватбанку Олег Серга.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: