Нацбанк підпустить малий бізнес до дешевих ресурсів міжнародних кредиторів

Доступ міжнародних фінансових організацій до гривневих ресурсів може підштовхнути ринок кредитування - позики МФО значно дешевшы класичних банківських кредитів

Доступ міжнародних фінансових організацій до гривневих ресурсів може підштовхнути ринок кредитування - позики МФО значно дешевшы класичних банківських кредитів

Міжнародним фінорганізаціям дозволяють кредитувати в гривні. Але національна валюта буде доступною інвесторам лише після того, як оживе внутрішній ринок облігацій.

Вчора, 7 квітня 2016 р, набрала чинності постанова НБУ, яка дозволяє міжнародним фінансовим організаціям (МФО) фінансувати інвестиційні проекти на території України у національній валюті – гривні.

Постанова НБУ вносить зміни до Порядку відкриття та використання коштів за поточними рахунками МФО, що відкриваються в уповноважених банках. Відтепер, як зазначають у Національному банку, МФО зможуть використовувати для кредитування українського бізнесу гривневі кошти, одержані ними у вигляді кредиту від уповноваженого банку. Також МФО дозволяється надавати кредити та позики за рахунок коштів в гривні, отриманих від продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку і від розміщення власних облігацій на території України.

По своїй суті постанова є революційний кроком держорганів у співпраці із МФО. Представники основних із них, наприклад, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку та Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), протягом останніх 5-10 років неодноразово зверталися із пропозиціями до представників Нацбанку та Кабміну спростити доступ українських компаній та домогосподарств до фінансових ресурсів іноземних інвесторів.

МФО суттєво підштовхують ринок кредитування, адже їх кошти, як правило значно дешевші, ніж запозичення на внутрішньому кредитному ринку. Саме тому, як зазначає представник Світового банку, у попередні роки держава не зважувалася дозволити МФО кредитувати в гривні.

‘‘У цих організацій часто кредитний рейтинг краще, ніж у країн, в яких вони реалізовують інвестиції. Тож були ситуації, коли організація залучала кошти в середині держави дешевше, ніж сама держава. Тому попередня влада не хотіла цього’’, - каже співрозмовник НВ.

А зараз, як каже експерт зі Світового банку, Україні треба оживити ринок облігацій: ‘‘Ми фактично мертві, кривої дохідності немає. Тому нова влада йде на такий крок’’, - каже він.

До сьогодні IFC, EBRD та інші фінансові організації всі інвестиційні проекти реалізовують в іноземній валюті – євро та доларах США. Так, наприклад, вчора в IFC повідомили, що розпочинають проект фінансування поліпшення інвестиційного клімату в Україні, на які виділять $3,5 млн. А EBRD виділить Україні 75 млн євро на програму енергоефективності на покриття до 20% суми кредиту для позичальників-фізосіб і до 35% суми кредиту для Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Основна проблема в кредитуванні в іноземній валюті – це ризики, пов’язані із загрозою девальвації. Із 2009 року влада фактично заборонила видачу кредитів в іноземній валюті населенню та обмежила корпоративний сектор підприємствами, які мають валютну виручку. Тобто де-факто скоротилися канали та суб’єкти, які можуть фінансуватися через МФО.

‘‘Попит на кредити в гривні значно перевищує попит на інвалюту, бо усі позичальники бояться потенційної девальвації’’, - пояснює експерт зі Світового банку, на правах анонімності. До того ж, через валютні ризики в Україні половина кредитів в інвалюті видаються до року, це кредити на робочий капітал. А МФО, як правило, пропонують кредити мінімум на три-п’ять років, які вже можна направляти на інфраструктурні та бізнес-проекти, що потребують залучення інвестицій на кілька-річний термін.

Експерти позитивно оцінюють рішення НБУ, однак МФО не цікаво міняти валюту на міжбанку щоб потім видавати українським позичальникам гривневі кредити, так само, як і брати кредити в українських банках. При таких операціях МФО несуть значні валютні ризики, на що казначейство корпорацій дозволів на дадуть.

Інша річ – випуск облігацій. В десятках країн світу МФО роблять випуски локальних облігацій. Споживачами таких цінних паперів як правило є комерційні банки. І саме таким чином МФО залучають національну валюту для кредитування, у тому числі мова йде і про гривню.

Проте кон’юнктура для випуску локальних облігацій МФО в Україні наразі не сприятлива. ‘‘Ініціатива прекрасна, але гривні немає. Ми побудували гірськолижну трасу, але лижі ніхто не дав. До останнього часу говорили про те, що гривня у нас з'явитися після того, як ми зможемо випускати облігації, номіновані в гривні. Але коли це можливо реалізувати - не відомо, оскільки ринкові умови не дозволяють поки ці облігації випускати’’, – каже старший радник EBRD у Східній Європі Антон Усов.

Так як попит на гривневі ресурси на сьогодні відсутній, цінні папери під великі (наприклад, 22% річних) просто ніхто не буде купувати. Навіть Мінфін за домовленості із банками, зокрема державними, як пояснює спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса, на сьогодні не може залучити дешеві ресурси.

Так, наприклад, з початку цього року через розміщення облігацій терміном обігу три місяці Мінфін під 16,2% річних, облігацій терміном обігу шість місяців – під 17,2% річних, терміном обігу у два роки – під 19,7% річних. Тоді як кредити МФО обходяться в інвалюті в середньому під 10% річних.

Тобто фактично, якщо зараз МФО розпочнуть розміщувати цінні папери із такими ризиками, які Україна на сьогодні має, то є великі шанси, що ці папери дуже швидко перетворяться на макулатуру. Тож рішення НБУ – це робота на перспективу: підготувати законодавство щоб, коли можливість провести емісію облігацій з'явиться, МФО не чекали дозволів і одразу взялися фінансувати малий, середній бізнес та домогосподарства.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: