Нацбанк дає зелене світло кредитуванню, а російський Промінвестбанк знайшов покупця – огляд ключових ділових новин в Україні

Нацбанк дає зелене світло кредитуванню, а російський Промінвестбанк знайшов покупця – огляд ключових ділових новин в Україні
Фото: pixabay

На поточному тижні, 20-24 червня 2016 року, основні новини в інформаційному просторі знову формував банківський сектор, решта фінансового українського світу залягло в літню «сплячку».

Національний банк України має намір ще до осені знизити облікову ставку до рівня 2014 року, чим простимулює відновлення кредитування. «Ми вважаємо, що передумови для цього будуть. Наш таргет по інфляції 12% [до такого показника планується і зниження облікової ставки]», – сказала НВ Бізнес голова правління НБУ Валерія Гонтарева.

Від сьогодні ж, 24 червня, облікова ставка знижена із 18% до 16,5% річних. Упродовж 2002-2014 років облікова ставка не перевищувала 15% річних, що мало свідчити про зацікавленість влади у стимулюванні кредитування, а отже і зростанні економіки, адже саме за такою вартістю Нацбанк видає кредити комерційним банкам.

На початку 2015-го НБУ пішов на різку зміну облікової ставки до 30%, що свідчило про майбутню наростаючу кризу в економіці. Так, минулого року ВВП впав на 7,9%, інфляція склала 43%, а гривня девальвувала із ₴16,5 до ₴25,5 за $1.

Наразі в НБУ бачать зворотній тренд. «Зважаючи на поточні економічні умови та ризики, правління Національного банку вважає можливим продовжувати поступове зниження облікової ставки. Поступове пом’якшення монетарних вимог додасть економіці стимулу, оскільки зниження процентних ставок стимулюватиме відновлення попиту на кредити», – сказала Гонтарева.

За оцінками економістів, зниження облікової ставки навіть до 16,5% повинно прискорити здешевлення кредитів. Першими відреагують фінансові інструменти регулятора – депозитні сертифікати (вклади) і позики, вартість яких прив’язана до облікової ставки.

Так, наприклад, покласти кошти в НБУ під сертифікати, банки зможуть під 14,5-16,5%, замість 16-18%, які діяли ще вчора. Чим менш привабливими будуть для банків депозитні сертифікати від НБУ, тим більш охоче банки почнуть кредитувати бізнес і населення, пояснює заступник глави НБУ Олег Чурій. Взяти кредит у НБУ від тепер можна буде під 18%, порівняно із 20% до того.

Вартість депозитів в банках також знижується із початку року: з 22-20% до 19-17% річних. Відповідно, кредити мають здешевшати до 20% річних.

Що стосується позичальників, то підприємці готові активніше залучати кошти із банків для розвитку бізнесу, коли вони знизяться до 14% річних.

За словами банкірів основним стримуючим фактором для розгортання кредитування є високі ризики неплатоспроможності позичальників і, особливо, неможливість відсудити свої права у судах.

Нацбанк та Фонд гарантування вкладів стомилися від постійної критики та звинувачень через продаж майна збанкрутілих банків. Вже в липні стартує проект електронного продажу активів неплатоспроможних банків, за допомогою якого, планується реалізація ₴12 млрд.

Нова система аукціонів діятиме за принципом електронних держзакупівель ProZorro. З тією принциповою відмінністю, що лот продаватимуть за найвищою запропонованою ціною, тоді як в держзакупівлях перевага віддається найнижчим ціновим пропозиціям, уточнив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

Саме МЕРТ є ініціатором та розробником нової системи, пілот якої запрацює через два-три тижні і тестуватиметься до вересня, після перейде в промисловий режим, де виставлять усі 100% активів виведених з ринку банків.

Питання реалізації активів ліквідованих банків стоїть ребром вже більше року, на початку 2016-го НБУ навіть заблокував на певний час реалізацію Фондом гарантування майна, яке було у заставі НБУ під кредити рефінансування. Причина – Нацбанк був не задоволений вартістю, за якою воно реалізовувалося.

«Сьогодні в інтересах держави реалізувати ці активи за високою ціною. Електронні торги повинні підвищити продажі і збільшити шанси підприємців повернути свої кошти. Сьогодні потенційні втрати банків – ₴111 млрд, з них ₴52 млрд втратили суб'єкти господарювання», – заявила Гонтарева.

При цьому, за її інформацією, заборгованість неплатоспроможних банків за кредитами рефінансування по основній сумі кредитів становить ₴46,6 млрд і ₴7 млрд – відсотки.

Реалізація майна банків за поточною схемою, не влаштовує жодну із сторін. НБУ і торговці не задоволені роботою Фонду: Нацбанк – через копійкові ціни, учасники торгів – через непрозорі механізми. Фонд не вдоволений ініціативою НБУ проводити торги тільки через майданчик держпідприємства СЕТАМ. СЕТАМ вже півроку знаходиться під наглядом Антимонопольного комітету, який встановлює, чи порушив останній антимонопольне законодавство, будучи єдиним продавцем арештованого майна.

Державний Ощадбанк стане платформою для запуску революційної для України технології BankID, яку запускає НБУ. Національний банк анонсував старт BankID минулого місяця. Технологія покликана спростити доступ громадян до адміністративних послуг державних органів. Сервіс BankID стане ключем до Єдиного державного порталу адміністративних послуг. Для авторизації на якому достатньо буде банківських даних.

Окрім того, система BankID дозволить отримувати банківські послуги та замовляти продукти без відвідування відділень банку. «Наші колеги з фінансового моніторингу вже почали опрацьовувати можливість надання банківських послуг за допомогою ідентифікації в BankID», – повідомив керівник проектів та програм управління стратегії та реформування банківського сектора НБУ Валерій Майборода.

Також система ідентифікації спростить покупки в інтернет-магазинах. Таким чином прискорить ріст обсягів інтернет-розрахунків в Україні у п’ять разів, очікують експерти.

Аналогічну систему, яка спрощує доступ громадян до адмінпослуг вже рік тестує Приватбанк. До волонтерської програми iGov залучені кілька регіонів, у першу чергу Дніпропетровські держоргани. Наразі через систему можна замовити он-лайн 330 різноманітних держпослуг: від субсидії на оплату комунальних послуг до перереєстрації автомобіля.

Національний банк обіцяє, що всі персональні дані громадян, які отримуватимуть адміністративні послуги за допомогою ідентифікації в системі BankID, будуть повністю захищені від хакерів.

Попри те нагадаємо, що міжнародні злочинні угруповання Carbanak/Akunak і Buhtrap створили і виклали у відкритому доступі набір інструментів для проникнення в банки та інші фінустанови. Зокрема хакери проникли у велику кількість фінансових установ, в одному з яких вкрали $10 млн через систему SWIFT. Експерти зазначають, що засоби захисту, якими користуються українські банки недостатньо добре справляються з хакерськими атаками.

Російські банки все ж таки будуть іти з України. Перше підтвердження цьому пролунало у Внєшекономбанку, яка володіє в Україні Промінвестбанком. Згідно заяви голови ВЕБа Сергія Горькова, материнська структура вже отримала пропозицію від «серйозного покупця» щодо купівлі ПІБа.

«У нас вже з'явилися інтересанти на придбання. Можу сказати, що навіть є індикативна пропозиція, вона нас не дуже влаштовує, ми думаємо, що, напевно, до осені отримаємо більш реалістичну пропозицію», – зазначив Горьков.

У презентації до проекту нової стратегії ВЕБа зазначено, що група має намір завершити процес виведення непрофільних активів до кінця 2018 року. «Відносно комерційних банків у нас прийнято рішення, що ми ці банки будемо докапіталізувати і потім реалізовувати в ринок», – сказав Горьков.

Зазначимо, що перед заявою, ВЄБ змінив керівництво ПІБа. Колишній голова правління ПІБа Віктор Башкіров покинув свій пост у квітні, а вчора його посаду обійняв Андрій Рожок, раніше член правління українського дочірнього банку Сбєрбанк (Росія).

П'ять банків зірвали графік докапіталізації і вже до кінця року можуть бути ліквідовані, якщо не вирішать цю проблему. До 17 червня поточного року акціонери фінустанов зобов’язувалися внести в банки живі гроші таким чином, щоб статутний капітал банків збільшився до ₴120 млн. Така докапіталізація необхідна була 22 банкам і лише 17 із них встигли вчасно виконати вимоги регулятора.

Навіть якщо до кінця року зазначені «проблемні установи» знайдуть кошти для докапіталізації чи інвестора, який заведе в них гроші, це не останнє випробування грішми для їхніх акціонерів. Адже ще через півроку, до червня 2017 року, фінустанови повинні будуть збільшитися до ₴200 млн. Наразі цю норму не виконує 52 банка.

Окрім того, в даний час 40 банків проходить стрес-тест, за результатами якого можуть бути виявлені неплатоспрожні і навіть схемні банки. Коли стрес-тест вперше, у 2014 році, проходили банки із топ-20, його не пережили такі гіганти, як банк Надра та Фінанси та кредит. Були вигнанці і в топ-40: банк Хрещатик і Фідобанк. В межах решти 60-ти банків можна очікувати ще до десятка банкротств, впевнені опитані НВ Бізнес аналітики.

Як зазначає Гонтарева, 40 найбільших банків нашої країни – це 96% усієї системи, а решта 60 банків – це лише 4%. А отже такого впливу, який мав банкопад 2014-2015 років на економіку та громадян вже не матиме.

Водночас, стрес-тест «нижньої» 60-ки банків може виявити не лише недокапіталізовані банки, а й нові «банки-мийки», і з якими НБУ боролося у самому початку «зачистки». Кластер «схемні банки» все ще існує, заявила в. о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова. «Ви ж бачите, скільки банків ми вже вивели з ринку по фінмоніторингу. Ми використовували risk based approach: перевіряли не весь ринок, а окремих гравців, в яких побачили ризики. І практично кожен банк, в який ми так заходили, вже в ФГВФО», – пояснила вона в інтерв’ю порталу Finclub.

Наприкінці 2015 року в Нацбанку заявляли, що серед 92 малих та середніх банків регулятор виявив дев’ять схемних фінустанов, які були створені виключно для операцій виведення капіталів і відмивання грошей.

Проте на сьогодні, як повідомила НВ Бізнес Рожкова, через схемні та протизаконні операції, у тому числі у сфері фінансового моніторингу вивели з ринку 13 банків. В цілому на сьогодні, з 2014 року, ліквідовано 80 банків. І це ще точно не кінець.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: