Ми встановили правила гри. Глава Нацкомісії з регулювання енергоринку про розпочату реформу

Голова Нацкомісії з енергетики Дмитро Вовк вважає, що реформа ринку створить правила, яких досі не існувало

Голова Нацкомісії з енергетики Дмитро Вовк вважає, що реформа ринку створить правила, яких досі не існувало

C початку травня в Україні в черговий раз зросли тарифи на газ, гарячу воду та інші послуги. Так "соціальний" тариф на газ було піднято взагалі на 91%.

Зростання тарифів – це частина набагато більш глобальної реформи енергоринку, яка включає в себе лібералізацію, появу безлічі постачальників і поліпшення якості послуг.

Аналогічні процеси почалися на ринку як газу, так і електроенергії. Втім, якщо з газом обіцяна лібералізація поступово набирає обертів, на енергетичному ринку поки все залишається як і раніше.

Про те, яка були причини для зростання тарифів на електроенергію, як буде проходити реформа ринку електроенергії і чого чекати від нової моделі, НВ розповів голова Національної комісії з регулювання енергоринку Дмитро Вовк.

-- Перше запитання з приводу тарифів. У чому була необхідність їх зростання?

-- Підвищення почалися ще в минулому році. Ще в минулому році спочатку НКРЕКУ, а пізніше і уряд взяли на себе місію по вирівнюванню цін для різних категорій споживачів. Першим було рішення по вирівнюванню цін на електроенергію. Було прийнято рішення про поетапне - 5 етапів підвищення до прогнозної ціни, яка покриває собівартість. Пізніше було прийнято рішення НКРЕКУ по газу. Воно тоді складалося з двох компонентів. Перший компонент – full-price – який покривав імпортний паритет. Друга ціна, яка становила 50%. Для ТКЕ тоді була прийнята спеціальна ціна, для того щоб декілька згладити первинне підвищення. Пізніше був прийнятий закон про ринок газу, який в ідеалі не передбачає встановлення спеціальних цін. Лише можливість накладення спеціальних зобов'язань на якогось суб'єкта поставляти якимось категоріям споживачів, і в разі, якщо є збиток, він повинен бути компенсований. У минулому році Кабмін продублював наше рішення. У цьому році Кабмін ухвалив рішення про єдині ціни, чим практично наблизився до лібералізації цін на природний газ. Після того, як Кабмін прийняв єдині ціни на газ, у нас було дві хороші новини. Перша новина – ми вперше встановили для підприємств теплокомуненерго єдину ціну на газ. Для виробництва електричної енергії, теплової енергії для населення і для теплової енергії для промисловості. Хоча раніше ці три ціни були різні. Буквально минулого тижня на відкритому засіданні комісії розглядали питання одного з ТКЕ, це була перевірка, за результатами якої було виявлено, що 300 мільйонів гривень вони заробили нелегально шляхом маніпуляції/перекидання різних обсягів газу за різними цінами. Рішення Кабміну і такі результати перевірок, вони як раз і підкреслюють те, що це рішення було правильним з точки зору вичищення можливостей для зловживань. З приємного, коли ми приймали це рішення, було й те, що за минулий рік нами був зроблений величезний ривок з обліку теплової енергії. Ми підняли з 33% до 52% на кінець 2015 року, а на сьогодні вже затвердили для 86% теплокомуненерго стовідсотковий облік. Паралельно з підвищенням тарифів з минулого року працює адресна система субсидій, яка демпфує підвищення тарифів для тих, хто не має достатньо коштів для оплати таких послуг. Ми вважаємо, що це хороше рішення, але при цьому є можливість його покращити. А саме для того, щоб ринок газу був повністю ліберальний і рішення уряду відповідало закону про ринок природного газу, потрібно відокремити газ як товар і послугу розподілу. Щоб це було два окремих рахунки, бо це дві окремих дії. Перше – постачання газу, і ви можете вибирати собі постачальника. Друге – оплата організації, яка вам цей газ лише доставляє, здійснюючи транспортування. Тоді у нас будуть прямі взаємовідносини споживач-постачальник, і можливо ціни навіть нижчі, ніж зараз прийнято Кабінетом міністрів. Тому що буде кон'юнктура ринку, яка визначить рівень цін.

-- Тобто підвищення цін на газ було пов'язано з тим, що фактично він сьогодні не покриває собівартість її виробництва...

-- У нас стався з минулого року відхід від політично встановлюваних цін до економічно встановлюваних. Економічний варіант встановлення цін – це їх лібералізація. Якщо відбувається лібералізація, яка б'є по гаманцях споживачів – повинна бути адресна система субсидій. Цей процес не одномоментний. Але ми вже пройшли такий шлях, що він стає неминучим і безповоротним. І в моєму розумінні стає навіть позитивним. Тому що як тільки ми розділимо газ як товар і послугу, і не буде спецобов'язків, як зараз приймає Кабінет міністрів, то тоді на ринку, можливо, будуть більш низькі ціни.

-- Ви описали багато позитивних речей, які сталися за цей час. А якщо говорити про негативні. Перехід на нову модель енергоринку – він передбачає вирішення ситуації з боргами. Відповідно, зараз ситуація не дуже хороша. Я чув про те, що всі винні по всьому ланцюжку. І жителі – обленерго, і обленерго – енергоринку, енергоринок винен генерації. Як розірвати цей ланцюжок?

-- Ми перейшли вже до конкретних дій. 19 квітня в комісії за участю голови комітету Домбровського була велика нарада з дистрибуцією, генерацією, представниками ДП «Енергоринок», з Міністерством економіки, фінансів, з усіма потенційними зацікавленими учасниками, на якому обговорювалася концепція стабілізації розрахунків. Ми поставили собі мету – до початку роботи нового ринку звести борги максимально до нуля. Для цього ми проаналізували структуру взаємної заборгованості. На рівні споживачів перед обленерго, і яка природа цієї заборгованості. Обленерго перед ДП "Енергоринок", і далі по ланцюжку кому винна генерація. Ми прийшли до того, що є набір механізмів, як врегулювати цю заборгованість. Частина цієї заборгованості, що виникла через несвоєчасне проведення різниці тарифів, несвоєчасної оплати державних обленерго РЕМ за спожиту електроенергію - це підприємство постачає електроенергію державним вугільним шахтам. З 2010 року була взята традиція не розраховуватися за електроенергію. Наприклад, лише одне єдине підприємство має на сьогоднішній день заборгованість близьку до 10 мільярдів гривень і формує майже третину всієї заборгованості перед ДП "Енергоринок". Другий блок проблем – це зона НКТ, за якою завдяки рішенню Комісії в лютому минулого року цей ком заборгованості був зупинений. Були екс-міністри енергетики, які передрікали армагедон у разі відключення зони АТО від розрахунків. Але нічого не сталося - як бачимо, все працює. Ми збираємо зараз останні фідбеки, позаяк визначили один місяць на обговорення концепції та проекту закону, щоб далі його подати на Кабінет міністрів або через депутатів. Всі учасники оптового ринку зацікавлені максимально швидко прийняти закон, який дозволить вирішити всі старі заборгованості. На сайті Комісії є презентація про концепцію. Буквально сьогодні я подивився лічильник переглядів – 900 переглядів цієї концепції. Тобто вона викликає інтерес, як аналіз, так і як пропозиція по вирішенню.

-- Зараз досить гучна тема – це нова методика формування ОРЦ. Що вона взагалі з себе має на увазі і які її наслідки?

-- Якщо говорити формально, то формальною причиною була рекомендація Антимонопольного комітету. Якщо говорити по суті, то з моменту формування існуючої моделі ринку " єдиного покупця не було нормативного документа, який визначав би порядок розрахунку ОРЦ. Що входить до ОРЦ? До ОРЦ входять ті компоненти, які були регламентовані, і ті, які не були регламентовані. Нерегламентованими до моменту затвердження цієї методики ОРЦ були тарифи теплової генерації. І до моменту затвердження цього документа не було порядку перегляду ОРЦ. Тобто його регулярність, підходи до перегляду відсутні. Тому для того, щоб була прогнозованість, були визначені правила, які можна критикувати або підтримувати Комісія прийняла методику ОРЦ.

-- Ви просто встановили нові правила гри...

-- Ми встановили такі правила гри, які раніше були відсутні. Ми дали ринку прогнозованість, якої раніше не було. І ми усунули те, що раніше було. А раніше була постійно то премія, дисконт до міжнародних цінами на енергетичний ресурс. Чому? Тому що відсутній взаємозв'язок між тарифоутворенням ТЕС в Україні, ціною вугілля в Україні і міжнародними цінами на вугілля, а тепер цей взаємозв'язок встановлений".

-- Це, я так розумію, індекс API2. Чому був обраний саме він?

-- Індекс API2 не викликає запитань ні в кого, хто працює в секторі. Тому що цей індекс є ключовими для Європи. Це поставки на умовах CIF з калорійністю 6 тисяч кілокалорій. 90% деривативів, які торгуються вугілля, торгуються на базі API2. API2 оновлюється на щотижневій основі міжнародною компанією McCloskey, яка покриває практично всі енергетичні ринки в усьому світі".

-- Експерти стверджують, що API2 це не єдиний індекс, який можна було вибрати...

-- Їх дійсно декілька, але найбільш релевантний для Європи є API2. Він складається з міксу ряду постачальників вугілля, до якого відносяться і континентальні поставки та доставлені морським шляхом.

- Які подальші кроки ви збираєтесь зробити для лібералізації ринку, для його реформи?

-- Якщо говорити про генерацію, взаємовідносини споживачів і виробників, то ключовим буде прийняття закону про ринок електричної енергії. До нього ж пов'язано прийняття вторинного законодавства комісією. Комісія до прийняття закону запустила написання вторинного законодавства. Нам допомагає словацький регулятор, який виграв тендер з технічної підтримки Комісії. Вони на регулярній основі знаходяться у нас і консультують по розробці вторинного законодавства. Відкриття цього проекту було досить урочистим, за участю Яна Томбінського у нас в комісії.

-- А хто оплачує їх роботу?

-- Це грант Європейської комісії. Друге важливе. Для того, щоб ринок електроенергії був правильним, – це інтеграція з ENTSO-E. Насьогодні ми інтегровані з нашими східними сусідами. І якщо порівняти ці макросистеми, то ENTSO-E є більш привабливим з точки зору встановленої потужності, обсягів генерації, експортних перерізів, так як вона більша за всіма показниками. Якщо у нас курс на інтеграцію, і у всіх стратегічних документах закладена інтеграція з Європою, то єдине невирішене питання – що приносить ENTSO-E. Для того, щоб ринок був більшим і була вища конкуренція. Для того, щоб конкуренція з Європи не згубила місцеву генерацію, один з важливих питань, яке я б виділив третім, – це модернізація існуючих потужностей генерації. В тому числі і ТЕС, які є на сьогоднішній день неконкурентоспроможними в частині питомої витрати палива, коефіцієнта використання встановленої потужності та своїх накладних витрат.

-- Якщо говорити про ринки прямих договорів, наскільки Україна готова до того, щоб перейти на них?

-- Ринок прямих договорів є одним з ринків, який закладений в законі про ринок електричної енергії. Є ринок двосторонніх договорів, є ринок на добу вперед і є ринок внутрішньоденною. Якщо спростити як це працює: Ви – підприємство, яке планує своє споживання протягом року на рівні, наприклад, 100 мегават в середньому. Ви купуєте 90 мегават на ринку двосторонніх договорів по самій низька ціною по тривалих контрактах. Наступного дня протягом року Ви переглянули план споживання до 95, таким чином Вам необхідно 5 мегават, які купуєте на ринку на добу вперед. І останній ринок всередині дня задіюється, якщо у вас виникне відхилення від планових 95 мегават, Ви докупите необхідний обсяг за найвищою ціною. Такою є спрощено архітектура ринку. Тому ринок двосторонніх договорів – це одна з базових основ нового ринку електроенергії, запуск якого ми очікуємо після прийняття нового закону: а) з прийняттям вторинного законодавства, б) з моменту закупівлі оператором ринку (передбачається, що це буде державне підприємство Енергоринок) усього необхідного програмного забезпечення. На сьогоднішній день є грант Світового банку, який дозволяє їм виконати всі процедури і придбати потрібне програмне забезпечення.

-- А за часом якийсь дедлайн встановлений?

-- Дедлайни залежать від а) строків, зазначених у планованому законі, б) від фізичної закупівлі та впровадження програмного забезпечення. Ми зацікавлені максимально оперативно, проте можемо бути обмежені двома факторами сказаними раніше".

-- По обленерго. Багато говорять про крадіжку, про системні неплатежі державних обленерго, говорять про Запоріжжяобленерго. Що там відбувається насправді?

-- Насправді перші, хто про це говорять, і єдині з органів влади, хто про це говорить голосно і детально, – це власне Комісія. Запоріжжяобленерго з минулого знаходиться на екранах наших радарів з наступних причин. Коли була зроблена перевірка за 14-й рік і перший квартал 15-го, було виявлено 372 мільйона гривень переуступок боргів, що повністю суперечить законодавству в сфері енергетики. І другий факт – на 600 мільйонів гривень була збільшена заборгованість перед ДП "Енергоринок" у зв'язку з несплатою великими споживачами, в тому числі ЗФЗ, ЗТМК. Пізніше ми отримали листа від запорізької фіскальної служби, яка проінформувала нас про те, що є факти виведення коштів на фіктивні підприємства і так далі. Навіть попросила нас порушити кримінальну справу, посприяти у порушенні кримінальної справи. За 2015-й рік ми направили кілька серій листів на Кабінет міністрів, Міністерство енергетики, ФДМ, СБУ, ГПУ, МВС про факти, які ми спостерігали і виявили в результаті перевірки, яка є документом. На жаль, слушної реакції було небагато. Потім ми сконцентрувалися на паралізованому Фонді держмайна, оскільки у нього є повноваження змінити менеджмент, так як це державне підприємство. Якщо менеджмент несумлінно виконує свої зобов'язання і завдає шкоду, то ФДМ зобов'язаний був би його змінити. До сьогоднішнього дня менеджмент зберігається і є слабкі надії на те, що його змінять. Лише тоді можна буде якось побачити реальну картину. Тому що на перевірки за 2015 рік підприємство нас не допустило. Після розбору, що ще відбувалося в другому півріччі 2015 року, можна буде зрозуміти весь масштаб проблем і його виправляти. Схожі проблеми по всіх державних обленерго за спаданням: перше місце –Запоріжжяобленерго, на другому місці Черкасиобленерго, на третьому місці Харківобленерго, на останньому Миколаїв. Це та група обленерго, яка має суттєві відхилення від середніх показників по рівню розрахунків, не кажучи вже про факти кримінальних переуступок боргів. Ми ніколи не приховували, що ми обурені діяльністю Фонду. І дивним чином державні обленерго, які я назвав, координуються в частині менеджменту і навіть допомагають фінансовою допомогою одній компанії під назвою Енергомережа, керівником якої є якийсь Дмитро Крючков. Наскільки ми знаємо про справу Запоріжжяобленерго є під реєстраційним номером 0000001 НАБУ, і сподіваємося, що вони не впадуть обличчям в бруд. Більше того у них є деякі успіхи - вони оскаржили договори переуступок і заарештували рахунки Енергомережі.

-- Приватизація могла б вирішити цю проблему принципово?

-- Приватизація вирішує цю проблему. У нас є розвилка з трьох варіантів. Перший варіант – не робити приватизацію. Ми вже знаємо, що це майже мільярд гривень тільки по одному Запоріжжю, і що це справа НАБУ. Це неправильна поведінка та відхилення від норми, які з часом можуть копіювати інші учасники ринку. Не кажучи про те, що на території цих областей є проблеми з невиплатою зарплат робітникам, з невиконанням інвестиційних програм і так далі. Друга опція – сказати, що приватизація потрібна. Тоді ми ліквідуємо корупційні ризики, отримуємо якісь гроші від приватизації. Є третій варіант, і цей варіант підтримується усіма міжнародними організаціями – це необхідність впровадження стимулюючого регулювання. Причому не просто поставити галочку, а стимулююче регулювання з правильними параметрами. Від рівня ставки на базу активів залежатиме оцінка приватизованих компаній потенційними учасниками конкурсу. І якщо це буде 5% або 19%, як нещодавно затвердило Міністерство економіки, то різниця для держави буде майже в чотири рази.

-- З приводу системи RAB-регулювання. В чому причина того, що вони досі повноцінно не запрацювала ця система?

-- Першопрохідцями була Великобританія, яка вже 15 років відсвяткувала як діє RAB-система. Ми з-за бюрократичних причин у першому кварталі не змогли запустити. Були затримки та блокування з боку Міністерства юстиції наших нормативно-правових актів. На 01.07 живе надія, що компанії будуть відповідати критеріям, і ми зможемо запустити пілот. Я хочу особливо підкреслити, що впровадження RAB і запуск нового ринку – це дві фундаментальні речі, які змінюють ринок електроенергії. Які крім того, що приносять користь довгострокову, приносять користь ще і короткострокову, бо є тригерами для приватизації. Ринок електроенергії для генерації, а саме Центренерго, а RAB-регулювання для приватизації державних обленерго. Ми постійно спілкуємося з консультантами, представниками американського офісу Deloitte зі стимулюючого тарифоутворення. І останнє, до чого ми прийшли, це необхідність застосування єдиної ставки на базу активів - і на стару, і нову. У всьому світі, в Європі, при запуску стимулюючого тарифоутворення, у вас є стара база активів, іншими словами оцінка залученого підприємством капіталу на дату переходу, і нові активи. На стару базу активів і на нову у всіх країнах ставка апріорі є єдиною і відповідає вартості капіталу. В Україні було свій винахід в 2013 році, і в 2015 ми його продублювали – різні ставки. Коли нібито за погану приватизацію, за негарні очі, на стару базу активів застосовується нижча ставка. У нашому випадку ми вибрали 5%. Нова ставка, яку затвердив Мінекономіки – 19%. Виникає питання: чому регулятор встановлює занижену ставку і чи може він приймати такі рішення? Такі рішення впливають на стару приватизацію, тобто на всі приватизації, які були зроблені до сьогоднішнього дня, так і на нову. Якщо розділити ці дві проблеми, то зрозуміло, що для нової приватизації логічно і правильно тільки повна ставка вартості капіталу. Таким чином питання тільки зі старою приватизацією. Ми знайшли рецепт в тій самій Великобританії, яка була першопрохідцем зі стимулюючого тарифоутворення, як вирішити цю проблему. Називається Windfall tax. Якщо дослівно перекласти, то податок на надмірні доходи, - на все, що «впало з неба». У Великобританії близько 18 років правили консерватори, які прийшли в 80-х роках до 98-го, коли прем'єром стає Тоні Блер. У 80-х року відбувається приватизація генерації, дистрибуції, водоканалів, аеропортів, доріг. 18 років та 8 років працювало RAB-регулювання, з приходом лейбористів до влади на чолі з Тоні Блером, вони сказали: ми вважаємо, що приватизація була зроблена не зовсім коректно, при цьому ми не згодні на реприватизацію. В Україні ми теж розуміємо, що реприватизація з високою ймовірністю безуспішна. Лейбористи зробили це елегантно з наступним підходом: середній чистий прибуток за 4 роки після приватизації множиться на мультиплікатор P/Е, встановлений на рівні 9.0 х, що утворює оподатковувану базу і застосовується ставка податку на рівні 23%. Таким чином на справедливу вартість компанії після приватизації був встановлений податок 23%, який підлягав сплаті протягом двох років. Загальна сума, яку зібрана за рахунок цього вправи, склала більше 5 мільярдів фунтів в 98-му році, що є космічними грошима на той момент для Великобританії і супер-космічними грошима для України сьогодні. Після обговорення всередині комісії, після обговорення з міжнародними організаціями ми прийшли до того, що в Україні доцільно зробити аналогічну вправу. Для того щоб у процесі Windfall tax не закидали гілками і не заговорили варто обмежити периметр лише обленерго. Я реаліст і розумію, що якщо це розширити підхід на всі відбулися приватизації, імовірність прийняття закону близьку до нуля. Моє бачення, що оптимальною базою оподаткування в наших умовах є вихідна оцінка бази активів (розраховується big-4 у відповідності з методикою ФДМ). І визначити ставку податку в тому діапазоні, як це зробили англійці, – від 20 до 30% зі сплатою протягом двох-трьох років. Можна вважати відкритим питання до обговорення. На мою думку, впровадження Windfall tax буде позитивним з усіх боків. По-перше, це гроші в бюджет. По-друге, це очищення приватизації, яка мала місце. Я думаю, що старі власники також зацікавлені поставити крапку нуля, щоб більш тема старої приватизації не піднімалася".

-- Де гарантія для власника, що завтра не прийде до влади Юлія Тимошенко чи партія "Свобода" і скаже, що вам ще треба доплачувати?

-- Не незаконно, а швидше сумнівно, чи навіть невідомо, де правда. Для того, щоб піти від індивідуалізму і розрахунку, хто за скільки купив і скільки воно повинно було коштувати насправді в той момент, щоб не довелося вступати в палкі суперечки, чи варто перераховувати курс, нараховувати якусь прибутковість на ту суму, яку за фактом заплатили, то пропозиція дуже проста. Абстрагуватися від того, за скільки був придбаний актив коли-небудь раніше. Апріорі ми вважаємо, що приватизація не була ідеальною і регулювання істотно впливає на вартість. Тому необхідно застосувати до оцінки вихідної бази активів, яка робиться у відповідності з методикою ФДМ, яка на мою думку і буде справедливою базою оподаткування, ставку податку в діапазоні 20-30%. І при цьому встановити при цьому однакові ставки на всі бази активів. Тому що якщо ми зробимо різні ставки активів – досвід інших країн свідчить наступне: Росія зробила при запуску різні ставки, проте через 5 років ці ставки вирівняла. Якщо ми хочемо всі разом себе обдурять – то пропозиція така - спочатку зробити різні ставки, а через якийсь час виявити рівні ставки, і «втратити питання» доплати державі за стару приватизацію і далі нести репутаційні та політичні ризики повторного перегляду приватизації. Зараз всі повертаються з відпусток і ми зі свого боку будемо ініціювати обговорення з депутатами, з учасниками ринку, з Мінфіном, з ЄБРР, Deloitte питання Windfall tax. Де обговоримо периметр , що є базою для оподаткування, яка ставка, строк сплати. Я думаю, що бюджету така підтримка буде не зайва. Політично для всього керівництва країни це мегаправильна річ. І той, хто буде говорити, що це неправильно, практично перетворюється на «ворога народу»".

-- Коли в Україні закінчиться крос-субсидування в електроенергетиці?

-- В минулому році нами було прийнято рішення про поетапне підвищення до тієї ціни, яку ми бачили на той момент як 100% покриття витрат. Зараз ця ціна істотно змінилася увазі як об'єктивних факторів, так і тих факторів, яких ми не могли знати і не мали в регуляторному плані на той момент. Серед об'єктивних факторів – це і зміна структури споживання, структури генерації, вартості первинних ресурсів, тощо. Друге важливо, що ми на той момент не враховували взагалі, – це наявність стимулюючого тарифоутворення, що в усіх країнах є. І якщо порівнювати пропорцію загального тарифу за е/е оплачувану споживачем, у середньому вона становить 60-70% генерації і 30-40% дистрибуція. На жаль, сьогодні частина з дистрибуції близько 10% в Україні. Саме через це у нас постійні скарги, і вони обгрунтовані, на якість електроенергії – переривання е/е, якість напруги, комерційне якість з боку обленерго. І причина дуже банальна. Ті суми, які шляхом алокації, і та методика витрати-плюс, яка використовується сьогодні, не дозволяє об'єктивно досягти принципово іншу якість послуги. Так, будуть постійно крики, вигуки, що на рівні обленерго є корупція, непрозорість і так далі. Але з того часу, як ці вигуки були, вже є система ProZorro, яка для них є обов'язковою. І друге – RAB-регулювання – це не просто манна небесна, і додаткові ресурси, а це ще й додаткові зобов'язання. Тому що є графік зниження переривань (SAIDI) –один з основних показників, який кожен з нас може усвідомити, – кількість переривань хвилин на одного абонента за рік. Є наступні групи країн: перша) Прибалтика, наші сусіди, які нещодавно перейшли на рівні 500 хвилин; друга складається з країн Центральної Європи – на рівні 300 хвилин. І є країни третьої групи, такі як Німеччина, Швейцарія, Люксембург – у них на рівні 50 хвилин. А у нас зараз більше 1000 хвилин! Ці всі цифри складаються з двох речей: стан і конфігурація мереж. Стан, як загальновідомо, у нас не дуже - фізичний знос за результатами оцінок такий, що залишковий термін служби 15 років. Іншими словами, за 15 років, якщо не робити інвестицій сумірних амортизації, електричних мереж не залишиться. Друге питання – конфігурація мереж, що включає структуру за класами напруги (Україні необхідно замінювати фізично і морально зношені низьковольтні мережі 10/0.4 кВ і 6/0.4 кВ на більш високий клас 20/0.4 кВ з меншими втратами) і пропорцію між кабельними мережами та повітряними мережами. Кабельні мережі вимагають великих капітальних інвестицій, але вони призводять до зовсім іншого рівня якості. Наше завдання на першому етапі – досягти показників першої групи країн. Ці перші кроки можна зробити відносно швидко, в той час як кожні наступні 10-20 хвилин зниження "SAIDI" вимагатиме колосальних інвестицій. І щиро сподіваюся, що ми повернемося до цього через 8 років, коли закінчаться перші два регуляторних періоди.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: