Ми вітаємо прихід нових гравців. Голова Київенерго відповів на претензії у монополізмі і низькій якості послуг

Глава Київенерго упевнений, що конкуренція піде його компанії тільки на користь
Фото: Наталія Кравчук / НВ

Глава Київенерго упевнений, що конкуренція піде його компанії тільки на користь

Компанія Київенерго є монополістом на ринку надання електричної та теплової енергії в Києві.

Вона експлуатує практично всі енергетичні об'єкти міста, за винятком Дарницької теплоелектроцентралі. Компанія входить до складу холдингу ДТЕК, що належить Рінату Ахметову.

25 квітня цього року відбудуться збори акціонерів Київенерго, на яких буде вирішуватися питання про зміну організаційно-правової форми компанії.

В кінці 2017 року закінчується дія договору, відповідно до якого компанія управляє міською тепломережею, що включає ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також сміттєспалювальним заводом Енергія.

За підсумками 2015 року Київенерго отримала збиток у розмірі 1,6 млрд грн, в той час, як попередні три роки фінансовий результат був позитивним для компанії.

В інтерв'ю Бізнес НВ, глава "Київенерго" Олександр Фоменко відповів на питання про грандіозні збитки і можливі втрати енергетичних активів.

– Кияни скаржаться на те, що цієї зими стало холодніше в квартирах. Чому?

– В минулому році дуже підвищилися ціни на енергоносії, зокрема, на теплову енергію. Ми ще з минулого опалювального сезону почали системно управляти подачею теплоносія на дому в прив'язці до температури навколишнього середовища. Цього року ми продовжили цю роботу, ми зацікавлені в тому, щоб споживач зміг оплатити тепло в існуючих економічних реаліях. Сьогодні в будь-якому сімейному бюджеті теплова енергія – вагома стаття витрат. Ми дуже бережливо ставилися до теплоносія, витримували температуру для того, щоб не перегрівати ні квартири, ні будинки. У нас був ряд скарг з недогріву. Цими будинками ми проводили спільні рейди з Київською міською адміністрацією, з журналістами, і з'ясували три основні причини. Перша – це незбалансованість внутрішньобудинкових мереж. Тобто, керуючі компанії, які обслуговують будинки, не підготували будинки до опалювального сезону належним чином. Найчастіше внутрішня будинкова мережа не дозволяла правильно розподілити теплову енергію всередині будинку.

У нас є затверджений з містом температурний графік

Виходить, за нашими параметрами, заходячи в будинок, теплоносій відповідав всіма показниками: і температурі і тиску. Але система в будинку завоздушена, непромита. І у всьому будинку могло бути тепло, а в декількох квартирах холодно. І ми допомагали житловим організаціям розбиратися в причинах, налагоджувати і відновлювати теплопостачання. Друга причина – це несанкціонована зміна системи теплопостачання всередині квартир. У нас багато скарг, коли, скажімо, на кухні жарко, а в спальні холодно. Теж розбиралися, намагалися допомогти як жителю, так і житловій організації збалансувати внутрішньобудинкову мережу. Третя причина – в будинках, які знаходяться далеко від джерела траплялися недогріви теплоносія на «хвості» самого джерела (прим. – віддалені від теплоджерела будинки), тому нам доводилося або підвищувати температуру теплоносія, або займатися відновленням і налагодженням бойлерів. Це три основні причини.


– Як контролюється температура саме для кінцевого споживача?

– Я зроблю невеликий лікнеп. У Києві централізоване теплопостачання. Це джерела теплової енергії (котельні, станції, ТЕЦ), які виробляють теплову енергію, розподіляють її магістральними та розподільними мережами та доводять до будинку. Існує три рівня регулювання теплоносія. Перший рівень регулювання – це джерело. На котельні або теплостанції задається певний температурний параметр теплоносія в залежності від температури навколишнього повітря, що подається в тепломережу. Другий рівень – це будинок, де теж потрібно регулювати температуру теплоносія, яка розходиться по стояках. І третій – це терморегулятор на батареях в квартирах. Зараз в нових будинках – це правило, а у старих – люди самі встановлюють терморегулятор. Ми, як оптовий постачальник і виробник теплової енергії, регулюємо температуру залежно від потреби. Тобто, ми знаємо, за якої температури повітря якою повинна бути температура теплоносія. Крім того, у нас є затверджений з містом температурний графік.

Середньорічні втрати в теплових мережах складають 17,5-18%

Друге, ми знаємо, скільки споживається кожним будинком при певній температурі навколишнього повітря. Таким чином, перший рівень регулювання ми виконуємо і контролюємо за рахунок приладів, що знаходяться на джерелах, другий – за рахунок обладнання, встановленого в наших бойлерних центральних теплових пунктах, а третій – за рахунок приладів обліку, які стоять в будинках. Ось три контрольні точки, за якими ми розуміємо, відповідає теплоносій заданій температурі чи ні. Температура теплоносія всередині будинку часто не контролюється. І ця сфера відповідальності більше керуючої компанії в особі Жеку, ЖБК, ОСББ. У нових будинках, як правило, стоять терморегулятори в квартирах, і житель може сам контролювати температуру теплоносія. У старих будинках таких терморегуляторів немає.

– Який рівень втрат тепломережами за вашими підрахунками?

– У нас ведеться чітка статистика і облік втрат у теплових мережах. Середньорічні втрати становлять 17,5-18%. Влітку у нас немає опалення, є гаряча вода і втрати вищі в процентному відношенні. Взимку – менші.


Чи можна їх знизити?

– Так, при певних інвестиціях зниження втрат можливе за рахунок зниження витоків, за рахунок підвищення ізоляції теплових мереж, за рахунок енергоефективних заходів. І ми це робимо кожен рік. Всі наші інвестиції спрямовані на енергозбереження та енергоефективність. Разом з німецькою компанією ми проводили повне обстеження теплового господарства Києва ще в 2012 році. В ті часи потрібні були інвестиції протягом 3-5 років до 7 млрд грн.

– А зараз яка сума потрібна?

– Ми не проводили після цього перерахунок інвестицій. Але думаю, що це близько 800-900 млн доларів.

За 25 років не було жодної системної реформи у сфері теплопостачання

– А ви взагалі впроваджуєте якісь програми з енергоефективності?

– Так. У Києві всі джерела без винятку працюють на газі, це основний вид палива, з якого виробляється теплова і електрична енергія. Вони складають до 90% наших витрат. За цими напрямками у нас створені довгострокові програми енергоефективності, зокрема щодо газу. При реконструкції джерел використовуємо енергоефективні котли з підвищеним ККД, використовуємо автоматику насосних установок, що дає нам можливість економити на електроенергії. Ми також використовуємо попередньо ізольовані труби, або на основі пластику або металу, які теж дають істотне зниження втрат і використовуємо найсучасніші апарати, що дозволяють підвищити ККД обладнання і знизити споживання, як електроенергії, так і тепла.

– Ваші тарифи постійно підвищуються, а якість послуг залишає бажати кращого. Наприклад, та ж подача гарячої води. Скільки це буде тривати?

– За 25 років не було жодної системної реформи у сфері теплопостачання. І це потягло за собою серйозні негативні наслідки в частині якості теплопостачання. Знос основних фондів, відсутність енергоефективності і т. д. В 2012 році, коли ми зробили обстеження всіх мереж, вивели потреба в інвестиціях і розробили програму модернізації реконструкції цих мереж. Головне завдання – підвищення енергоефективності та підвищення якості послуг. Щоб гаряча вода в крані з'явилася відразу, потрібно мати циркуляцію гарячої води в межах будинку. А це установка насосного обладнання, яке постійно циркулює воду в системі. З 90-х років була порушена циркуляція з трьох причин: або це згоріле насосне обладнання у центральних теплових пунктах, або пошкодження мереж від центрального теплового пункту до будинку, або пошкодження мереж в самому будинку. Тому сьогодні більш ніж в 2000 будинках в Києві відсутня нормальна циркуляція.

Звичайно, мешканці цих будинків не хочуть спускати воду з крана протягом 3-5 хвилин для того, щоб отримати якісну гарячу воду. Ця проблематика є, у нас є відповідна програма, але для всього цього потрібні інвестиції, за один рік вирішити цю проблему неможливо. Ми в минулому році в якості прикладу зробили повну реконструкцію теплових мереж мікрорайону Теремки. Сьогодні мікрорайон Теремки – а це 30 тисяч жителів – отримують якісну послугу з теплопостачання, та з гарячого водопостачання. Цю практику ми продовжуємо – у нас ряд схожих проектів на Троєщині та Оболоні. Але повторюся – за рік зробити все неможливо.

Ціни на газ зросли в 3 рази, тарифи підвищилися в 2,5 рази. Нам не скорегували ні одну статтю витрат

Що стосується тарифів – сталося дуже велике підвищення майже в три рази. Але до 90% Гкал – це газова та електрична складова. Ціни на газ зросли в 3 рази, тарифи підвищилися в 2,5 рази. Нам не скорегували ні одну статтю витрат. За рахунок своїх організаційних заходів знизили обсяг споживання бензину (у нас великий автопарк) на 30%. Але з 2012 по 2016 рік вартість бензину подорожчав у 4 рази. Виходить, займаючись ефективністю управління, ми знижуємо витрати у фізичному вираженні, але інфляційна складова їх з'їдає.

– Наскільки зараз велика заборгованість споживачів перед Київенерго?

– Більше 3,5 млрд грн. З них близько 900 млн грн – це заборгованість з електричної енергії. Це всі групи споживачів. Борги за теплову та електричну енергію.

– І що ви будете з цим робити?

– Ми з кожним споживачем індивідуально обговорюємо плани щодо скорочення заборгованості та її погашення. Є бюджетна сфера, яка має заборгованість, є населення, яке має заборгованість, тому до кожного споживача індивідуальний підхід з чіткими прозорими, зрозумілими правилами: коли потрібно погасити, за рахунок яких джерел, і куди ці гроші будуть направлятися.

Ми ведемо переговори, вивчаємо проблему, звідки виникла ця заборгованість і домовляємося з нашими клієнтами щодо реструктуризації та можливості погашення боргів. Тому до кожної групи споживачів індивідуальний підхід. В якості прикладу, зараз ми почали системну роботу з ОСББ, які у нас оптом купують теплову енергію та гарячу воду. Мешканці сплачують впродовж року, не завжди щомісяця, а ОССБ в свою чергу не може своєчасно розрахуватися з нами. Виникає заборгованість. Приходить представник ОСББ, дає повну довідку, хто їм винен, за який період, скільки вони нам винні. Ми укладаємо договір реструктуризації на 6-8 місяців.

І ОСББ виконує свої зобов'язання. Аналогічна ситуація з бюджетними підприємствами. Бувають збої, не завжди тепло оплачується своєчасно. Зокрема, січень – провальний місяць, коли бюджетні організації не розраховуються. За лютий-березень-квітень вони погашають повну заборгованість, і ми прекрасно розуміємо, що є всілякі тимчасові проблеми з бюджетом, коли бюджетні підприємства не здатні платити.


– Я вам скажу, що треба робити з ситуацією на ринку теплової енергії. Потрібно просто підвищити конкуренцію...

– Потрібно враховувати кілька факторів. Перший – це ринок електроенергетики. Сьогодні прийнято закон про реформування ринку електроенергетики, де буде розділятися монопольне становище передачі електричної енергії та її постачання. У частині поставки – це буде вільний ринок, споживач буде вибирати постачальника для себе. Ми підтримуємо цю ініціативу, розуміючи, що конкуренція дає реальну вартість товару з елементарного закону попиту і пропозиції. Тому наше завдання – це надійність та якість електропостачання, а ринок повинен жити своїм життям, тому ми вітаємо прихід нових гравців, як дрібних, так і великих. У частині виробництва електричної та теплової енергії аналогічна ситуація, і ми є тут агентами змін на ринку теплоенергетики.

У нас сьогодні 100% без виключення в місті Києві теплова енергія виробляється на газі. Сьогодні маса технологій є, які дозволяють не використовувати газ. Можна використовувати енергію сонця, вітру, землі, можна використовувати біоенергетику, все, що завгодно. І ми зацікавлені залучати інвесторів для будівництва котелень на біомасі, на альтернативних видах енергії. І ми готові у них оптом купувати цю теплову енергію, яку вони будуть виробляти. Сьогодні є низка проектів, їх потрібно просто реалізовувати.

– Скільки Київенерго сплачує місту за те, що використовує тепломережі?

– Ця сума непостійна, щороку вона залежить від фінансової діяльності компанії. В якості прикладу наведу цифру, з 2012 по 2016 рік компанія сплатила понад 350 млн грн, згідно договору на управління тепловими мережами.

– У 2017 році закінчується термін договору з управління міською тепломережею, і в Київраді не дуже хочуть продовжувати договір з Київенерго. На якій стадії вирішення цього питання?

– Теплові мережі, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, завод " Енергія знаходяться в управлінні Київенерго. Згідно договору від 2001 року, він має строк дії до 31 грудня 2017 року, і місто до 2018 року має прийняти рішення, яка доля подальшої експлуатації теплового господарства міста Києва. Не секрет, що сьогодні міська адміністрація з міжнародними компаніями проводить аудит теплових мереж, теплового господарства, і на основі цього аудиту буде створена комплексна програма, яка буде розглядати низку питань, пов'язаних з подальшою експлуатацією даної мережі, або за рахунок комунального підприємства в місті, або за рахунок конституційного угоди з майбутнім інвестором. На нашу думку, це правильно. Сьогодні договір на управління фактично зробив безправним як Київенерго, яка управляє мережами, так і жителів, які є сьогодні основними споживачами теплової енергії.

Будь-який інвестор повинен прийти на відкриті прозорі правила, розуміючи, куди він буде вкладати гроші, він буде їх повертати

Договір концесії ми вітаємо, вітаємо ту ініціативу, яку сьогодні проявляє міська влада спільно з міжнародними консультантами. Ми дійсно сьогодні беремо участь як третя сторона у розробці цих документів, тому що ми є носіями всієї інформації про стан теплових мереж, про стан джерел, про фінчастину, в тому числі про нормативну законодавчу базу, яка на сьогодні існує.

Нормативна база ще не пройшла ще реформу, і сьогодні залучити ефективного інвестора в теплове господарство не так просто. Будь-який інвестор повинен прийти на відкриті прозорі правила, розуміючи, куди він буде вкладати гроші, як він буде їх повертати, як забезпечити якісною послугою свого споживача і які взаємини та на який термін будуть з власниками даної мережі. Я думаю, що ці три питання повинні бути викладені в пропозиції, і якщо такий конкурс буде проводитися у 2018 році, можливо, компанія Київенерго буде брати участь. Що стосується електричних мереж, це є акціонерною власністю. Ми як і раніше залишаємося на цьому ринку.


– Ви ведете вже зараз якісь переговори з Київрадою щодо продовження цього договору на використання тепломереж?

– Ні. Ми не ведемо ніяких переговорів з Київрадою, з київською адміністрацією щодо продовження даного договору. Цей договір підписано п'ятнадцять років тому, він був актуальний на час укладення. За цей час законодавство змінилося, змінилися взаємовідносини між державною владою, бізнесом і споживачем. Тому цей договір не актуальний сьогодні, він не відображає повною мірою проблематику всіх зацікавлених сторін.

– Ви вже сьогодні згадували закон електричної енергії, згідно з яким компанії, які її виробляють, не можуть прямо її продавати, тобто потрібно для цього мати трейдера, так званого посередника. Київенерго вже створює якогось трейдера?

– Ні, ми не створюємо трейдера. Київенерго, як монополіст з передачі електричної енергії, залишається гарантованим постачальником, якщо клієнт не захоче вийти на вільний ринок, укласти договір, вибираючи незалежного постачальника, то Київенерго залишається в цьому випадку гарантованим постачальником. Тому ми будемо працювати на монопольному ринку з передачі електричної енергії. Крім того, закон забороняє створювати монополістам трейдерів. Трейдери повинні бути незалежні, не пов'язані з монополістами, це вільний ринок. В даному випадку, якщо Київенерго створить трейдера – це не зовсім правильно і не зовсім вільний ринок.

– 25 квітня має відбутися збори акціонерів, на якому буде вирішуватися питання про зміну організаційної форми Київенерго з ВАТ на ПАТ. З чим це пов'язано?

– Ми виконуємо вимоги законодавства. Прийнято закон про акціонерні товариства, згідно з яким вибирається форма акціонерного товариства. Нічого в цьому немає. 25 квітня будуть проходити чергові збори, на яку виносяться актуальні питання не лише в частині зміни законодавства, але і звіти з фінансової діяльності компанії, звіти менеджменту.

– Тобто компанія буде точно так само звітувати про свої фінрезультати, як і раніше?

– Звичайно. Ми публічне товариство і зобов'язані звітувати.

Сьогодні всі витрати на рівні 2012 року за тих інфляційних процесах, що відбулись

– В минулому році вона показала збиток понад 1,5 млрд грн. До цього компанія три роки була прибутковою. Як так сталося?

– Я повернуся до системи тарифоутворення, яка сьогодні існує. У 2014-2015 роках переглядалися тарифи на теплову енергію, на електричну енергію, але вони переглядалися в частині енергоносіїв. Це або газ, або електрична енергія, або вода, яка була переглянута в тарифах водоканалу. Всі інші статті витрат не переглядалися. У нас сьогодні всі витрати на рівні 2012 року за тих інфляційних процесах, що відбулись. Потрібно не тільки переглядати структуру тарифів, але і змінювати взагалі підхід до тарифів. Сьогодні всі компанії Теплокомуненерго і Водоканал, працюють за принципом "витрати плюс". Потрібно міняти систему і вводити стимулюючу систему тарифоутворення. Компанії потрібно працювати над ефективністю, знижувати витрати, знижувати втрати. І ще момент, і він займає левову частку, це ліквідність платежів. Тобто за наш товар ми хочемо отримувати гроші. Більше 3,5 мільярдів заборгованості негативно впливають на економічний стан компанії.

– Але ще існує програма субсидування, коли держава частково покриває деякі витрати.

– Сьогодні прямого субсидування в державі немає. Є пільги та субсидії для населення є субсидування газу для населення. Але в теплокомуненерго прямих субсидій більше не існує з 2016 року.

– Питання з приводу лічильників у будинках на теплову енергію. Є обов'язок встановити у всіх будинках лічильники, але Київенерго розробляє під кожен будинок окремий проект на встановлення такого лічильника. У той же час у нас існує дуже багато однотипних будинків. Для чого розробляється під кожен будинок окремо цей проект, тобто вкладаються одні і ті ж витрати, хоча їх можна скоротити?

– Не зовсім так. У Київенерго обстежили всі будинки, і ми знаємо, де типові рамки є, де не типові рамки, де потрібно робити проекти, де не потрібно. Так, там, де типові будинки і типове місце встановлення лічильника, ми не розробляємо проекти. У нас є типові проекти, які прив'язуються адресно до цього будинку. Ми беремо проект, прив'язуємо його до конкретного адресою, якщо потрібно, вносимо якісь незначні зміни під конкретний будинок, вузол, і його узаконюємо. За законом у нас на кожен вузол обліку зобов'язаний бути проект. Тому у нас фактично на кожен вузол обліку є на паперовому носії, в електронному вигляді проект, затверджений під конкретний будинок. Але це не означає, що ми починаємо з нуля робити під кожен конкретний вузол обліку проект.

– Тобто це в структурі витрат це не враховується?

– Ні. Але кожен вузол обліку повинен пройти експертизу. По суті, єдиний фундамент, тобто у нас є 20-30 типових проектів, які просто допрацьовуються під конкретний будинок. Тому, коли говорять, що ми розробляємо з нуля проект, це не так.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: