Люди зараз борються за те, щоб українець вільно відкривав рахунок у Польщі або купував акції Apple, - голова наглядової ради Нацдепозитарію

Голова наглядової ради НДУ Роман Сульжик обурений тим, як Українці нехтують своїми висококваліфікованими фахівцями, які будували кар'єру в РФ
Фото: особистий архів Романа Сульжика

Голова наглядової ради НДУ Роман Сульжик обурений тим, як Українці нехтують своїми висококваліфікованими фахівцями, які будували кар'єру в РФ

Нацдепозитарій отримає нового керівника, який побудував депозитарну систему Литви. Незабаром в НДУ почнуться процеси інтеграції в європейський фондовий ринок.

Протягом багатьох років учасники фондового ринку воювали між собою за право зберігати інформацію про власників цінних паперів. Між акціонерами двох депозитаріїв - Національний депозитарій України (НДУ) і Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП) - велися справжні війни за те, чиє відомство буде забезпечувати функціонування системи обліку цінних паперів в країні.

У певний момент в суперечки втрутилася держава. У результаті сконцентрувавша 85%-й пакет акцій, розподіливши його між Національним банком і Нацкомісією з цінних паперів (по 25%), Ощадбанком (24,99%) і пенсійним фондом НБУ (10,93%). А ВДЦП і зовсім видали банківську ліцензію та перейменували у Розрахунковий центр.

Втім, цей факт не зробив відомства більш прозорими - корупція залишилася, просто перетекла в руки держчиновників.

Про те, які перспективи очікують у майбутньому на Національний депозитарій, розповідає голова наглядової ради НДУ Роман Сульжик.

- Наскільки важливо сьогодні реформувати НДУ, як інфраструктурний елемент фінансового ринку?

- В Україні за "злочинної влади" було багато різних схем. Іноді депозитарій і близькі до нього депозитарні інститути теж відігравали у цьому роль. Наприклад, можна було взяти під контроль будь-якого зберігача та зробити його банкрутом, або зламати, а потім переписати права власності акціонерів, які зберігалися в цьому сховищі.

Були випадки, коли депозитарій використовувався для того, щоб держава не могла провести наглядову раду певної держкомпанії. Наприклад, не змогли зібрати реєстр, або не довезли реєстр – і наглядова рада не відбулася. Як результат, держава, яка було основним акціонером, не змогла поміняти керівництво. А бувало, що комусь із міноритаріїв вдавалося успішно провести наглядову раду та змінити керівництво.

Зараз одне з основних завдань, щоб такого роду речі в нашій депозитарній системі були неможливі. Ви можете собі уявити, щоб це в Європі відбувалося? Я бачу в депозитарії, і навколо депозитарію дуже багато людей, які там працювали і "вирішували питання" останні 10 років. Вони зараз дещо принишкли, і чекають, коли повернуться "правильні хлопці". Потрібно, щоб, навіть якщо вони зможуть взяти реванш, система захисту прав власності вже була збудована і не було можливості використовувати державну інфраструктуру для того, щоб порушувати право на майно іноземних або локальних інвесторів.

- А Геннадій Журов, який займає посаду голови правління НДУ з квітня 2014 року, не справляється з завданнями, які стоять перед нацдепозитарієм? Тому в грудні минулого року оголосили конкурс кандидатів на посаду голови НДУ?

- Ні, справа не в цьому. Просто у різних СЕО – різні якості. Є лідери, які дуже гарні, в стабільній ситуації, які дивляться, щоб корабель добре плив. А є СЕО, які здатні дійсно змінити компанію. Для цього потрібні трохи інші якості: потрібна сміливість, рішучість, досвід і розуміння того, як змінювати процеси. І наразі, я вважаю, потрібно посилити керівництво депозитарію. Тому оголосили конкурс.

Я був здивований, що з 30 кандидатів, близько восьми осіб з європейських країн були готові приїхати і працювати в Україні. Це для мене було шоком, але приємним.

З іншого боку, деякі речі, які були мені не зрозумілі. Наприклад, подавалися дуже великі професіонали, українці, які виїхали в Росію в свій час, але які не хочуть там перебувати. Але їх відкидали тільки тому, що у них російський паспорт. Для мене це був великий урок, як використовують потенціал українців, які перебувають в Росії або інших країнах. Якщо ми зараз не зможемо використовувати цей ресурс, ми будемо в програшній ситуації.

- А вам, коли йшли до наглядової ради НДУ, нічого не казали щодо вашого досвіду і проживання в Росії?

- Я жив 20 років в Нью-Йорку і в Лондоні, працював останні кілька років в Росії. Коли я там працював, мені здавалося, що ми вибудовуємо нормальну фінансову інфраструктуру, і, з часом, зможемо побудувати подібну в Україні. І коли Путін зробив цей розворот і показав, що він насправді проти демократії, проти України – для мене це було повне пекло. Я швидко звідти поїхав, і не маю особливого бажання продовжувати там якісь відносини, поки не зміниться політичний курс.

- Я так розумію, що конкурс кандидатів на посаду голови правління НДУ закінчився?

- Так. Конкурсна комісія обрала литовця Міндаугаса Бакаса, як головного кандидата на посаду СЕО депозитарію. Тепер ми будемо чекати його згоди очолити НДУ і, сподіваюся, акціонери підтримають його кандидатуру.

- Чому обрали саме його? Яку програму розвитку національного депозитарію він запропонував?

- В основному, коли наймають лідера, то дивляться не стільки на програму, скільки на досвід цієї людини. Є досвід управління трансформаційними процесами, управління організаціями в схожій ситуації. Міндаугас був у центрі трансформації литовської депозитарної системи. Був одним з архітекторів побудови литовської інфраструктури та її інтеграції в європейську систему. Зараз у них вже закінчується процес інтеграції: всі маленькі депозитарії розпадаються і на їх місці створюється один великий панбалтійскій депозитарій. І те, що людина була однією з ключових гравців у цій трансформації, зіграло важливу роль. Тому що мета – це повноцінна інтеграція української депозитарної системи в європейську і світову фінансову інфраструктуру.

- В якій перспективі і як посиляться функції НДУ на ринку? Як Бакас це представив у своїй програмі, коли походив конкурсний відбір?

- Основне його завдання-формування стратегічного бачення того, як буде існувати інфраструктура, а потім вже план щодо її реалізації. Міндаугас буде партнером для Комісії з цінних паперів [НКЦПФР], для НБУ. Його завдання – це провести переговори, і висловитисвоє бачення, як і завдяки яким крокам Україна інтегрується в Європу.

Необхідно перевести держоблігації з Нацбанку до депозитарію. І Міндаугас повинен буде відпрацювати з Нацбанком цей перехід. Він повинен буде сказати: "Ми вже вивели депозитарій на новий рівень, чи готові ви нам передати держпапери?". Але поки, враховуючи те, в якому стані знаходиться депозитарій, папери туди передати неможливо.

- А ось чи нам потрібно об'єднувати два депозитарії – НДУ та Розрахунковий центр?

- У нас повинен бути центральний контрагент і депозитарій. Зараз Розрахунковий центр не виконує функції центрального контрагента, він просто проводить розрахунки, не пропонуючи послуги з управління ризиками. У всьому світі розрахунки проходять або через депозитарій, або через центральний банк. Тобто мати окремий інститут, який не є центральним контрагентом, а просто проводить розрахунки, не логічно. Тому, з точки зору інтеграції, [об'єднання] має сенс.

- Перед Бакасом стоїть таке завдання?

- Фінансова інфраструктура – це ті речі, які ми тільки в особистих бесідах обговорювали з Міндаугосом. Основне, що ми прив'язуємо до його KПI [ключові показники ефективності], це інтеграція в Європу, робота з усіма європейськими інституціями, зовнішня технічна допомога або в наданні софту, або допомоги у приведенні програмного забезпечення до європейських стандартів і т. п.

- Які умови роботи йому пропонують, яку зарплатню?

- Я не можу про це розповідати. Буде контракт, будуть досить ринкові умови.

Для України зараз найважливіше - привести капітал до нашої країни. Ми повинні заводити близько мільярда доларів на місяць. Тобто, як мінімум 12 в рік, а у нас в минулому році три мільярди було, в цьому році сподіваються на п'ять мільярдів. І зараз приходить людина з європейським досвідом, у якої є зв'язки в Брюсселі, в ЄБРР, у Стокгольмі. Вона посилає сигнал цим людям, що Україна теж нормальна країна.

- Бакасу дадуть право змінити команду?

- Певно,що так. Немає сенсу купувати європейського масштабу людину, а потім нав'язувати правила. Ми збираємося з ним зустрітися в п'ятницю [18 березня], і нехай він нам скаже, що він хоче змінити команду зараз, чи пізніше.

- Ви говорили, що потрібно в НДУ змінити софт, програмно-технічні комплекси депозитарію. У чому там проблеми?

- По-перше, вони навіть не мають коду від цього софту. Його писали якісь люди, які вже пішли, я не можу сказати, що софт контрольований. Тому його заміна – це важливе завдання.

- Яких інвестицій сам апарат НДУ вимагає, щоб підтягнути його до міжнародних стандартів?

- Це і має визначити Міндаугас. Наглядова рада не втручається в операційну діяльність.

- Як ви оцінюєте фондовий ринок в Україні? Якщо ми вже згадували Росію, то в порівнянні.

- Це найбільш сумне питання. Зараз у нас фінансова інфраструктура нічого не варта. Якщо взяти депозитарій, розрахунковий центр, чесні біржі (бо щось схематозні біржі заробляють), то вся ця інфраструктура буде коштувати нуль. А якщо з неї забрати депозити, які там лежать, то я її і за нуль не візьму. А в Росії ми продали 25% Московської біржі з оцінкою компанії за $4 мільярди.

Нам треба сюди залучати капітал, нам треба посилати сигнали: нормальна податкова система, приватизація. Коли ці два сигнали ми пошлемо, капітал прийде. І інтеграція депозитарію в світові системи, це теж один маленький сигнал на цьому шляху.

- Чому ми відстаємо?

- Почасти ми такі відсталі тому, що в Росії дотепер є вільна торгівля рублем, а ми не торгуємо гривнею. Якщо Путін зараз послухає Глазьєва [Сергія, радника президента РФ з питань регіональної економічної інтеграції] і скасує торгівлю рублем, то це буде набагато гірше, ніж всі санкції, які проти них вели іноземці. А ми зараз самі проти себе ввели такі санкції. Тому для нас валютна лібералізація – невикористаний ресурс.

- Ви вважаєте, що треба виводити на фондовий ринок торгівлю гривнею?

- Звичайно. Торгівля гривнею – це найбільш цікавий інструмент в Україні. Тільки після гривні йдуть бонди, акції. Я не кажу, що це потрібно робити ризиковано та вже завтра. Але, якщо буде програма приватизації, буде сигнал, що тут простіше працювати бізнесу, з точки зору податкової лібералізації, то так. І дуже важливо зробити ще якісь послаблення валютного контролю. Скасувати цей анахронізм, який залишився нам від СРСР, і просто перейти на міжнародні стандарти боротьби з відмиванням коштів,отриманих незаконним шляхом.

- В якій перспективі команді реформаторів фінансової системи вдасться побудувати такий фондовий ринок, що будь-який українець зможе без проблем придбати акції Apple, Microsoft, Facebook, Tesla і т. п.?

- Люди за це зараз борються. Але, це відбудеться тільки після того, як українець зможе вільно відкрити рахунок в Польщі, чи в Америці, і вільно переводити долари між рахунками в Україні, і між рахунками за кордоном. Потрібні реформи не тільки для того, щоб він купив Apple, або Facebook, потрібна повна економічна свобода. Тому потрібно щодня робити маленькі кроки назустріч, і інтеграція депозитарію – це теж крок у цьому напрямку.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: