Наступ правоохоронців на фінансові махінації та нові виклики для банкірів – огляд ключових ділових новин в Україні

Наступ правоохоронців на фінансові махінації та нові виклики для банкірів – огляд ключових ділових новин в Україні
Наташа Кравчук / НВ

На поточному тижні своєю активністю відзначилася Генпрокуратура, сформувавши основний фон новин українського ділового середовища.

Слідство розпочалося проти власників нещодавно виведених із ринку банків. Не менш драматичні події підготували інспектори НАБУ: антикорупційне бюро провело ряд обшуків, у тому числі розпочало слідство проти керівників НБУ.

Національне антикорупційне бюро України підозрює службових осіб Національного банку у змові із банкірами, що призвело до розтрати ₴12 млрд. За клопотання НАБУ Солом’янський районний суд Києва зобов’язав керівництво Нацбанку надати інформацію щодо виділених протягом 2014-2015 років кредитів рефінансування. Мова йде про рефінанс банкам, які у подальшому були визнані неплатоспроможними.

В ході досудового розслідування детективи НАБУ запідозрили посадовці НБУ були у змові з керівництвом Південкомбанка, банка Київська Русь, Міського комерційного банку, Автокразбанка, Терра Банка та Дельта Банка.

Протягом 2014-2015 років НБУ очолювали троє посадовців: після революція очільника НБУ часів Януковича Ігора Соркіна змінив Степан Кубів, який наразі обіймає посаду першого віце-прем’єра та міністра економічного розвитку. Саме за його часів НБУ видавав найбільші об’єми рефінансування. Після обрання президентом Петра Порошенко, Кубів став його представником у Верховній Раді, а НБУ очолила Валерія Гонтарєва.

Кубів вже встиг заявити, що рефінансування в період його керівництва видавалося обґрунтовано ‘‘Коли я приступив до керівництва НБУ відтік депозитів становив близько $12 млрд. Банківська система почала розвалюватися, потрібно було діяти’’, – заявив Кубів.

У Гонтарєвої відповіли, що Нацбанк відкритий до співпраці з правоохоронними органами і всі документи будуть передані в установленому законодавством порядку.

Як пояснила НВ Бізнес Олена Щербан, юрист Центру протидії корупції, який тісно співпрацює із НАБУ, по відношенню до посадовців НБУ бюро проводить фактове розслідування, вивчають питання обґрунтованості виділення рефінансування проблемним банкам, і поки про індивідуальні підозри посадовим особам не йдеться. Саме розслідування щодо рефінансування пов’язане, і стало наслідком, іншої справи про виведення коштів з банків в офшори. В ході розслідування щодо розкрадання коштів з банків-банкрутів з’ясувалося, що вони виводили і кошти, виділені Нацбанком для стабілізації банку в період відтоку депозитів.

Варто зауважити, що після того, як НБУ очолила Гонтарєва, за раніше виданими кредитами були переглянуті застави під рефінансування діючих банків. Паралельно НБУ у судовому порядку намагається стягнути борги з власників банків, що вже виведені з ринку.

Другий тиждень не вщухають конфлікти навколо банку Михайлівський, який НБУ визнав неплатоспроможним 23 травня. Ще 23 грудня 2015 року НБУ помітив у банку ознаки ризикової діяльністі та відніс до категорії проблемних, ввівши туди куратора. Станом на 23 травня 2016 року 100% акцій банку належало компанії Екосіпан. Останнью, у свою чергу, володіють Віктор Поліщук (92,5% акцій), Ігор Дорошенко (3,9%) та Віктор Єрасов (3%).

Тривалий час банк рекламував одні із найвищих депозитних ставок на ринку. В НБУ про це не заявляли, проте, як виявилося, рекламувалися під вивіскою банку не банківські продукти. Велика частина довірливих вкладників, які приходили повіривши рекламі, у результаті розміщували свої кошти на рахунку компанії Інвестиційно-розрахунковий центр. При цьому співробітники банку замовчували, що не банківські депозити (із більшою дохідністю) не підлягають під компенсації Фонду гарантування вкладів.

19 травня поточного року голова правління Михайлівського Ігор Дорошенко повідомив, що залишає посаду та перейшов до компанії PT Platinum. Того ж дня банк в Михайлівському відбувся технічний збій операційної системи. Після відновлення її роботи з’ясувалося, що на рахунок банку перевели велику кількість вкладів населення із фінансової компанії на баланс банку. Загальна сума таких вкладів перевищила ₴1 млрд. Наступного робочого дня банк вивели з ринку.

Пізніше з’ясувалося, що 19 травня банк переуступив із дисконтом нижче ринкового право вимоги боргу за кредитами фізичних осіб на суму ₴700 млн ще одній фінансовій компанії Плеяда. А Плеяда переуступила ці кредити компаінї Фагор, і клієнтів банку вже 20 травня направили погашати кредити перед Фагором.

Тобто фактично, споріднені із банком компанії перед введенням тимчасової адміністрації перекинули на банк свої зобов’язання перед клієнтами, щоб їх погашав ФГВФО, а кредити, навпаки, перевели із банку у фінкомпанії, і банк лишився без активів.

Вклади у фінансовій компанії Інвестиційно-розрахунковий центр можна було застрахувати. Банк пропонував страховку страхової компанії Форте. СК Форте ще у листопаді 2013 року придбав Поліщук. У Форте вже заявили, що виплат за договорами страхування депозитів не буде, оскільки Інвестиційно-розрахунковий центр виконав зобов’язання за договорами повернувши усі вклади на рахунки Михайлівського, відповідно, страхова подія не настала.

Національний банк направив правоохоронним органам лист про ознаки незаконної діяльності керівництва банку Михайлівський.

Сьогодні PT Platinum оголосив, що переглянув своє рішення щодо призначення директором компанії екс-михайлівця Дорошенка. Таким чином, Дорошенко пропрацював головою компанії, яка володіє Платинум Банком, два тижні.

Приводом для відставки, імовірно, стало звернення НБУ. Згідно законодавтсва, після віднесення банка Михайлівський до неплатоспроможних, Дорошенко вважається особою із зіпсованою діловою репутацією і не може протягом трьох років бути керівником банку чи володіти часткою в ньому.

Зауважимо, що перед виведенням Михайлівського із банківської спільноти, ринком ходили чутки, що банк Михайлівський та Платинум Банк планують об’єднати в одну фінустанову.

В питаннях банків активізувалася і прокуратура: під пильний погляд потрапив акціонери і керівництво банку Хрещатик та ліквідатор банку Європейський.

2 квітня Генеральна прокуратура повідомила про факт доведення до банкротства банка Хрещатик, який НБУ вивів із ринку 5 квітня поточного року. 31 травня на підставі судового рішення Національна поліція провела обшук у приміщеннях банку та вилучила документи.

Досудовим слідством встановлено, що група підприємств з ознаками фіктивності на основі підроблених документів отримала кредити в Хрещатику на суму понад ₴1 млрд. Частина вказаних грошей через фіктивні підконтрольні підприємства за один день була направлена на погашення заборгованості за їхніми ж кредитними договорами. За оцінками слідства, операцію начебто здійснили з метою виведення з під застави високоліквідного майна іпотекодавців.

За словами представників банку, ситуація виглядає протилежною і їх ім’я намагаються очорнити. Побутує думка, що керівництво ФГВФО лише виставляє ситуацію так, наче у банку не лишилося активів, щоб перетягти їх на себе та потім ‘‘розпилити’’.

‘‘Ці вкидання інформації, очевидно, вигідні тим, хто хвилюється що документи були вилучені. Це добре, що поліція взялася зробити оцінку правомірності цих кредитних договорів’’, – сказав НВ Бізнес колишній голова правління банку Хрещатик Дмитро Гриджук.

А от справа щодо банку Європейський вже переросла у судове протистояння. Генпрокуратура направила звинувачення до суду. Відомство звинувачує ліквідатора банку фінустанови у привласнення грошей, виплачених вкладникам банку Фондом гарантування в якості компенсацій.

НБУ направив на ліквідацію банк Європейський ще у серпні 2009 року. 7 грудня 2009-го Ігор Євсієнко покинув посаду ліквідатора, і його замінила Олена Левченко.

Тоді ж, як повідомляє прокуратура, за попередньою змовою з фактичним власником банку та ліквідатор склав і направив до Фонду перелік вкладників, в які вніс завідомо неправдиву інформацію щодо відшкодувань 724 вкладникам банку на загальну суму понад ₴108 млн.

У результаті, 472 вкладникам Фонд безпідставно перераховав ₴71 млн, якими заволоділи зазначені особи. А решті вкладників кошти на загальну суму ₴37 млн не були перераховані через встановлення та припиненням злочинної діяльності співробітниками СБУ.

Депутати передумали боротися з офшорами. Верховна Рада не змогла створити тимчасову слідчу комісію з питань розслідування фактів використання офшорних компаній українським президентом та іншими посадовими особами. За відповідний законопроект проголосували лише 108 народних депутатів.

Створення слідчої комісії підтримали Батьківщина, Самопоміч та Радикальна партія. Але більшість нардепів із коаліції – БПП і Народний фронт – були відсутні у залі під час голосування, або не голосували. Тож, формально, голосів просто не вистачило.

Комісія з питань протидії виведенню коштів в офшори створюється для парламентського контролю за забезпеченням неупередженого і прозорого розслідування інформації, що стосується наявності офшорних компаній у президента України Петра Порошенка, голови Національного банку України Валерія Гонтаревої, міністра фінансів Олександра Данилюка та інших посадовців, уповноважених на виконання функцій держави.

НБУ взявся відносити до категорії ‘‘проблемні’’ банки, які надто повільно приймають рішення про докапіталізацію. 30 травня Нацбанк постановив, що від із 17 червня поточного року може визнати банк проблемним за невідповідність розміру статутного капіталу вимогам законодавства.

Такими санкціями регулятор вирішив мотивувати власників дрібних банків докапіталізувати свій бізнес. ‘‘Проблемними’’ фінустанови, які до 17 червня не встигнуть влити кошти в капітал, можуть перебувати шість місяців. Після того, як збіжить 180 днів, банки будуть віднесені до категорії неплатоспроможних і будуть виведені з ринку.

Із 17 червня мінімальний статутний капітал банків повинен становити не менше ₴120 млн. Станом на 1 квітня 2016-го таких банків, у яких капіталу менше ₴120 млн, лишалося 17.

За рік усі банки мають довести розмір статутного капіталу вже до ₴200 млн. А потім щорічно нарощувати капітал мінімум на ₴100 млн, щоб вийти на ₴450 млн до середини 2020 року, і до ₴500 млн грн – до 11 липня 2024 року.

Нові банки можуть реєструватися тільки з капіталом від ₴500 млн.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: