Що стоїть за ліквідацією Родовід банку

Після націоналізації Родовід Банк виплатив 10 млрд грн за вкладами фізичних осіб
Фото: tsn.ua

Після націоналізації Родовід Банк виплатив 10 млрд грн за вкладами фізичних осіб

Національний банк України визнав неплатоспроможним санаційний Родовід банк, повідомила прес-служба НБУ. Фонд гарантування вкладів має прийняти його на облік протягом двох днів та розпочати процедуру ліквідації.

Рішення щодо виведення банку з ринку було погоджене із Міністерством фінансів. Та прийняте, як зазначено на офіційному сайті міністерства, відповідно до плану, передбаченого Стратегією розвитку державних банків.

На тлі обговорення стратегії розвитку діючих держбанків Мінфін переважно уникав коментувати рішення щодо подальшої долі свого санаційного активу (99% акцій належать міністерству). У самій стратегії лише зазначено, що заплановано вихід держави із власності протягом 2016 року. Графік виходу з капіталу Родовід банку Мінфін зобов’язувався розробити до кінця березня поточного року.

Як зазначають у Мінфіні, ліквідація банку дозволить державі більш раціонально використовувати кошти із бюджету. ‘‘За 7 років перебування у власності держави банку не вдалося ані врегулювати питання проблемних активів, ані розвинути санаційну модель, яка була б успішною’’, - сказано у повідомленні міністерства.

‘‘Враховуючи збиткову діяльність, низьку ефективність роботи з проблемними активами (які становлять 92% від загальних активів банку) та наявну проблемну заборгованість банку перед кредиторами, перш за все Національним банком, у подальшому Родовід банк потребував би фінансової підтримки з боку держави’’, - доповнюють у Нацбанку.

Протягом п’яти років своєї діяльності Родовід мав відбити вкладені в капітал державні кошти. Термін збіг, а фінустанова за цей час лише спромоглася заробляти на власні адміністративні потреби. ‘‘Держава не мала жодних дивідендів від діяльності банку’’, - зазначили в Мінфіні.

Сім років реанімації

Де-факто, кінець діяльності Родовід банку настав ще у 2008 році. Як і в ряді інших фінустанов, менеджмент своєчасно не скорегував політику банку, і той втратив під час фінансової кризи суттєву частину ліквідності. 2009 року в банк спершу ввели тимчасову адміністрацію, а згодом, не зважившись на ліквідацію неплатоспроможної установи, уряд Юлії Тимошенко ухвалив рішення про його націоналізацію.

За три наступні роки держава влила в Родовід 12,4 млрд грн, проте оздоровити його не вдалося. Як зазначає Станіслав Шлапак, колишній заступник голови правління Укргазбанку (який було націоналізовано одночасно із Родовід банком і банком Київ), реанімувати банк не вдалося, оскільки призначений менеджмент обрав неправильну стратегію. ‘‘Та і сам процес рекапіталізації був сумнівним [Родовід і Київ від початку були у значно гіршому фінансовому стані, ніж Укргазбанк, і шансів на оздоровлення було менше], не потрібно було рятувати банк’’, - каже Шлапак, який наразі обіймає посаду голови правління Апекс-Банку.

Ще однією причиною невдалого відновлення життєздатності банку стало, зокрема, розкрадання майна. Так, екс-нардепа БЮТ та ПР Олександра Шепелєва підозрюють у причетності до розкрадання коштів Родовіду на суму більше 220 млн грн та ще 315 млн грн кредитів рефінансування НБУ.

Наразі Шепелєв перебуває у російській в’язниці, Україна вимагає його екстрадиції. В Україні Шепелєву закидають, окрім розкрадання державних коштів, ще спробу вбивства колишнього акціонера Родовіда Сергія Дядечка.

Попри скандальність ситуації, 2011 року уряд Миколи Азарова також відкинув ідею ліквідації банку й ухвалив рішення надати Родовід банку статус санаційного. Передбачалося, що банк і працюватиме з поганими активами всіх державних та націоналізованих банків, і отримуватиме дохід від їхньої подальшої реалізації.

При цьому 2012 року уряд провів реформу Фонду гарантування вкладів, відповідно до якої віддав йому функцію виведення неплатоспроможних банків з ринку. Тобто фактично Родовід увесь цей час дублював функції ФГВФО.

Краще пізно, ніж ніколи

Опитані експерти не сумніваються у доцільності ліквідації активу, який не працює та, попри мільярдну заборгованість, потребує додаткових вливань державних коштів. ‘‘Рішення правильне, але не своєчасне. За банком раніше потрібно було прийняти рішення, адже давно було видно, що банк не виконує свою функцію санаційного, усі ці роки. Навіщо було стільки чекати’’, - дивується Шлапак.

Не дивлячись на те що банк називався санаційним, працював він за загальними правилами ринку. Так, нові кредити Родовід видавати не міг, а за ці роки ліквідних активів у банку вже не лишилося (кредити, за якими клієнтів змогли переконати заплатити, вже давно погашені), а решта заборгованості – за рахунок процентів, штрафів і пені – лише росла.

‘‘Відкликати ліцензію – це єдиний спосіб розірвати замкнене коло, коли з кредитами нічого зробити не можна і капітал вже з’ївся’’, - впевнений керівник відділу корпоративних рейтингів і ринкових досліджень Українського кредитно-рейтингового агентства Віталій Шулік.

Чи вдасться Фонду повернути хоча б частину влитих в банк коштів, можна судити лише після комплексного аудиту. Наразі ж нема навіть звітності банку за 4-й квартал 2015-го, щоб оцінити активи. Згідно з даними НБУ, на кінець жовтня минулого року Родовід на своєму рахунку мав 8,43 млрд грн активів (їхня якість невідома): 144 млн грн у валюті, майже 4 млрд грн інвестиційної нерухомості. Грошові зобов'язання банку (за винятком держави) становили майже 6 млрд грн. Три квартали 2015-го банк закінчив зі збитком у 121,6 млн грн.

‘‘Після трьох-чотирьох адміністраторів, як правило, в банку мало що лишається для роботи ліквідатора’’, - завершує Шулік.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: