Довго і дорого: чого коштував державі перехід ПриватБанку під її контроль

Юристи вважають, що націоналізація Приватбанку (на фото) могла пройти значно м'якше, швидше і дешевше

Юристи вважають, що націоналізація Приватбанку (на фото) могла пройти значно м'якше, швидше і дешевше

Національний банк України (НБУ) планував націоналізацію найбільшого комерційної фінустанови, ПриватБанку, ще задовго до її здійснення.

У розпорядженні НВ Бізнес опинилися документи, які свідчать про те, що НБУ готував план націоналізації банку з початку 2016 року.

З'ясувалося, що для підготовки націоналізації НБУ найняв дві міжнародні компанії: детективне агентство Kroll і консалтера AlixPartners, з якими були укладені договори 5 лютого і 4 липня 2016 року відповідно. Весь минулий рік згадані компанії, відповідно до умов договорів, консультували та допомагали Нацбанку «у підготовці до націоналізації системно важливого банку та розшуку активів бенефіціарних власників банку для забезпечення повернення коштів рефінансування НБУ».

При цьому AlixPartners залучила в допомогу собі на території України юрфірму Астерс для надання юридичних послуг з питань українського права. Остання звітувала про свою роботу безпосередньо голові НБУ Валерії Гонтаревої.

За послуги AlixPartners довелося заплатити кругленьку суму. Вартість консультацій склала 66,2 млн грн. Для цього НБУ використовував резерв, створений для непередбачених витрат на суму 33,37 млн грн. А решта суми на 32,8 млн грн добиралася за рахунок зменшення статті видатків «Податки, збори та обов'язкові платежі». Тобто Нацбанк свідомо знизив відрахування до бюджету України для оплати рахунків. Витрати на Kroll були нижче – 20,9 млн грн, але НБУ довелося підвищити ліміт тих самих резервів.

Мало того, НБУ планує витратити на AlixPartners в 2017 році ще 20 млн євро. Про це говориться в проекті рішення Нацбанку, що є в розпорядженні НВ Бізнес.

За словами Ростислава Кравця, старшого партнера юрфірми Кравець та партнери, у разі якби до роботи були залучені українські юркомпанії, аудит Привату міг потягнути максимум на 10 млн грн, а строк підготовчих робіт – до трьох місяців.

Найняті ж НБУ західні консультанти були не знайомі з українською фінансовою і податковою системами, і щоб закрити прогалини, вони наймають українських субпідрядників. Тому пішло досить багато часу і коштів.

Націоналізація Привату напрошувалася набагато раніше, ще в 2014 році, коли було зрозуміло, що план докапіталізації його акціонери не зможуть виконати, говорить Кравець. Відсутність реальних активів, резервів, інсайдерське кредитування, зловживання менеджменту банку щодо виведення коштів, всі ці дані були відомі НБУ, але там особливо не форсували події.

Ерік Найман з Capital Times, каже, що кожен день затримки з рішенням по Привату, збільшував вартість проблеми для держави на мільйони гривень. З кінця 2015 року одна з великих консалтингових груп розпочала роботу щодо аудиту зобов'язань Привату, власникам пропонувалися різні варіанти виходу на нормативні фінансові показники, однак, вони не поспішали докапіталізувати банк.

«У результаті, в кінці 2016 року Нацбанк, домалювавши частку інсайдерських кредитів, здійснив процедуру націоналізації Привату, паралізувавши на час обслуговування клієнтів – юридичних осіб і показавши, що Україна не може розглядатися міжнародними інвесторами як надійний партнер для серйозних інвестицій», – наголошує Віктор Мороз, керівний партнер АО Suprema Lex.

На думку Кравця, повільність Гонтаревої у питанні націоналізації ПриватБанку обернулася прямими фінансовими втратами для держави.

В результаті для продовження нормальної роботи, держава докапіталізувала Приват на 116,8 млрд грн. І це ще не межа. У квітні 2017 року Гонтарева повідомила, що можуть знадобитися додаткові грошові вливання в банк, як мінімум на 30 млрд грн. Точна цифра буде відома після завершення аудиту, який проводить E&Y.

У Національному банку України в залученні консалтингових та юридичних компаній до підготовки націоналізації ПриватБанку не бачать жодних проблем. Як розповіла заступник голови правління банку Катерина Рожкова, тендер з вибору підрядників проводився, але був закритим і непублічним. «Ми залучали радників до цього процесу, не тільки державних, і це нормальна практика, але і велику кількість комерційних структур. Ми вивчали світовий досвід. Проводили спочатку внутрішній тендер, вивчали ті компанії, які кращі в своєму напрямку і зрештою визначилися з тим, кого ми будемо залучати, - розповіла НВ Бізнес Рожкова. - Критеріїв відбору було дуже багато, тому що націоналізація - це не просто обмін акціями або продаж їх колишніми акціонерами Мінфіну, найскладніше - це імплементація нового корпоративного управління і нової стратегії. Тому поки процес не завершився, я б не хотіла концентруватися на всіх деталях відбору».

Рожкова запевняє, що процедура відбору компаній проходила в рамках законодавства. «З огляду на складність процесу і державну таємницю, ми намагалися обмежити витік інформації. Ми працювали щодо цього питання з Кабміном, Мінфіном, ФГВФО, та іншими державними установами, рішення були колегіальними», - уточнила вона.

Звинувачення в повільній націоналізації ПриватБанку в НБУ також відкидають. «Тут про швидкість говорити не доцільно, ми не про перегони говоримо, коли мова йде про те, що нам треба врятувати 20 млн клієнтів банку, який є найбільшим банком країни і дестабілізація роботи якого фактично могла привести до дестабілізації всієї банківської системи. Тут треба говорити про якість і своєчасність», - пояснила вона.

Втім, сама сума докапіталізації могла бути набагато меншою. Згідно з наявними в розпорядженні НВ Бізнес документами, консалтери оцінювали її максимум у 74 млрд грн. Виходить, що, або голова Нацбанку довела ситуацію до того, що держава заплатила більше, ніж очікувалася. Або найняла консалтингові компанії, які навіть не змогли точно оцінити суму докапіталізації банку.

Опитані НВ Бізнес юристи одностайні в думці: дії НБУ в питанні виведення Привату з фінансової кризи були не професійними. Сценарій з націоналізацією можна було реалізувати значно м'якше, швидше, і, зрештою, дешевше, не зачіпаючи зобов'язань банку перед власниками облігацій та іншими кредиторами банку. Мороз переконаний, що дії Нацбанку щодо націоналізації Привату неодмінно позначаться на фінансовому стані України.

А в перспективі, після остаточного відходу Гонтаревої, можуть стати причиною кримінальних справ проти поки що голови Нацбанку. Якщо в суді буде доведено, що можна було провести націоналізацію ПриватБанку швидше й дешевше, і що були інші компанії, які були готові надавати послуги, які за якістю і ціною не поступаються Kroll і AlixPartners, це може стати приводом для порушення кримінальної справи за статтею 364, зловживання владою або службовим становищем, впевнений Кравець.

Одним словом, зволікання з націоналізацією ПриватБанку матиме свою ціну. І не факт, що воно сподобається голові НБУ, яка подала у відставку.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: