Держслужбовців навчать не базікати

Народний депутат Ольга Бєлькова та міністр фінансів Олександр Данилюк емоційно обговорюють державні справи. Головне - зайвого не сказати
Фото: архів facebook Ольга Бєлькова

Народний депутат Ольга Бєлькова та міністр фінансів Олександр Данилюк емоційно обговорюють державні справи. Головне - зайвого не сказати

У найближчі три місяці Міністерство інформаційної політики буде навчати українських міністрів розмовляти із пресою та професійною спільнотою. Вчити тримати язик за зубами, в першу чергу можуть міністра фінансів.

З першого вересня команда консультантів з комунікацій Communicating a New Ukraine при Кабінеті міністрів має розпочати повномасштабне впровадження програми розвитку комунікацій держслужбовців із пресою та громадськістю. В рамках тренінг-програми увесь штат 17 міністерств вчитимуть стежити за своєю репутацією та висловлюваннями, і не змішувати урядову діяльність із політикою.

Але ще до того часу, тобто протягом літніх місяців, тренінги мають в ‘‘екстреному’’ порядку пройти декілька міністрів. Про це повідомила радник міністра інформаційної політики, керуюча реформою урядових комунікацій Іветта Делікатна. ‘‘Уже зараз плануються тренінги кількох міністрів, готуються до запуску кампанії в декількох міністерствах. До осені будуть робитися підготовчі організаційні кроки. І вже з вересня почнеться впровадження [реформи комунікацій міністерств із зовнішнім світом] на системному рівні’’, – каже вона.

Слово – не горобець

Яскравим прикладом того, як недбалі комунікації можуть не лише зіпсувати репутацію міністерству чи викликати недовіру до міністра, але й нашкодити бізнесу, може служити інтерв’ю міністра фінансів Олександра Данилюка, яке він дав минулої суботи, 21 травня, одному із українських телеканалів.

Коли на запитання щодо стратегії державного регулювання великих системних банків та перешкодженню вимивання коштів клієнтів із банків Данилюк заявив, що Приватбанк банк має системні проблеми, які міністр називати не захотів, і, при цьому, в банку ‘‘використовують всі можливі способи, для того щоб обійти регулювання’’.

‘‘Як ви знаєте, Національний банк ставить їх в дуже жорсткі рамки, для того щоб вони вирішили ті системні проблеми, які знаходяться в банку. Приватбанк не завжди хоче жити в тих рамках, які ставить НБУ, однак іншого виходу у цієї фінустанови немає’’, – заявив він тоді.

Як запевнив Данилюк Biz.Nv, міністр всього лише говорив про узгоджену із Нацбанком програму докапіталізації банку. ‘‘Коментуючи ситуацію по Приватбанку, я мав на увазі те, що у банку є три роки, щоб збільшити свій капітал’’, – пояснює він.

Однак така заява міністра фінансів була сприйнята і населенням, і профспільнотою, як сенсаційна заява про ненадійність найбільшого банку в країні. У понеділок ввечері, 23 травня, прес-служба НБУ на офіційному сайті опублікувала публічне звернення, в якому запевнила, що Приватбанк є надійним.

‘‘Національний банк України здійснює постійний моніторинг діяльності банку в цілому та контроль за виконанням програми рекапіталізації зокрема. Стан ліквідності банку задовільний, на сьогодні Приватбанк має найбільший по системі залишок коштів у касах і банкоматах – близько 9 млрд гривень, на коррахунку - близько 2,3 млрд гривень’’, – запевнили в НБУ.

Дане звернення вивісили, оскільки, як пояснив прес-секретар Нацбанку, до регулятора надійшли численні запити, у якому просили пояснити, яким чином Приватбанк намагається обійти регулювання.

Ще однією причиною, для такого звернення могла стати паніка серед клієнтів Привата. Не дивлячись на те, що, за словами керівника прес-служби Приватбанка Олега Серги, їхні клієнти вже звикли до таких негативних інформаційних вкидів, клієнти за грошима таки побігли.

У понеділок на одному з відділень банку 21 травня, де обслуговувалася працівник НВ, вилаштувалася черга із бажаючих забрати свої депозити. Кошти банк не видавав, клієнти писали заяви на розірвання депозитного договору. При цьому, як переконалася редакція власноруч, останні чотири дні платежі в торгових мережах та через інтернет з картками Привата проходили без перешкод, в банкоматах кошти з поточних (не депозитних) рахунків також можна було зняти.

Опосередковано паніку серед клієнтів підтверджує і повідомлення Серги на його особистій сторінці в соцмережі facebook, розміщене у понеділок ввечері: ‘‘Відповідальність урядовців за свої висловлювання, на жаль, для України не є загальновизнаною практикою. Особливо, коли чиновники явно грають в одні ворота’’.

За словами Серги у своєму пості він мав на увазі, що Мінфін уже два роки поспіль втручається у конкурентне банківське середовище, намагаючись покращити становище державних банків, відібравши регуляторно частку бізнесу у комерційного сектору. Як приклад, спроба Мінфіну перевести на обслуговування в держбанки зарплатні проекти держпідприємств, бюджетників та пенсіонерів.

Випадковість чи особисте

За словами експерта з комунікацій при Кабінеті міністрів, який побажав лишитися не названим, Данилюк за час своєї роботи в міністерському кріслі вже не одноразово мав необережність ‘‘гарячково’’ озвучити інформацію в розмові із журналістами чи в професійному товаристві, яка сприймала співрозмовниками неоднозначно.

‘‘Він [Данилюк] одразу ж, як став міністром, повідомив, що йому потрібно взяти уроки комунікацій із пресою. Може щось сказати, а потім дзвонить у прес-службу Мінфіну і каже: ‘‘ой, я, здається, наговорив зайвого’’, – ділиться ‘‘кухнею’’ співрозмовник НВ на правах анонімності.

Наприклад, за словами експерта з комунікацій, якому неодноразово доводилося співпрацювати із попереднім міністром фінансів Наталією Яресько у кризові моменти, остання була дуже пильною до цього питання: ‘‘Вона дуже ретельно підбирала слова, спілкуючись і on-records, і оff-records, і з партнерами, в тому числі, іноземними’’.

‘‘Я не розглядаю цю проблему, як проблему Данилюка, я дивлюсь на неї системно. Поки ми не змінемо систему комунікацій урядовців, ‘‘гасіння пожеж’’ у вигляді разових тренінгів і разової допомоги міністру чи прес-службі міністерства матиме короткостроковий ефект. Тому важливо, щоб у Кабміні була стратегія розвитку комунікацій для всіх рівнів спеціалістів, а не лише для міністрів’’, – пояснює Делікатна.

Проблематика комунікацій Кабміну із пресою та громадськістю полягає у тому, що досі за урядові комунікації в Україні відповідали одразу Департамент інформації секретаріату КМУ, Рада КМУ з питань комунікацій та Міністерство інформполітики. Проте між собою міністерства на пряму інформацією майже не ділилися, як і з публікою. В результаті, згідно досліджень Communicating a New Ukraine, міністерства у своїх комунікаціях із пресою і експертами націлені на донесення повідомлень, які інколи не корелюють із стратегією чи політикою Уряду.

Ключовою ж проблемою, за словами Делікатної, стала підміна державних комунікацій політичними. Коли політичне позиціонування міністра та його партії превалює над інформаційним потоком, що формують міністерства і міністри особисто, над тим, який відображає державну діяльність міністерств.

Змінити систему в Мінінформполітики планують до завершення 2017 року, 30% роботи планують завершити ще до кінця 2016-го. Концепція реформи урядових комунікацій схвалена ще 20 січня 2016 року. Вже підготовлена дорожня карта цієї реформи, яка знаходиться на узгодженні в Кабміні. Досі прийняття дорожньої карти було відкладене через політичну кризу, але найближчим часом до неї мають вже дійти руки, запевняє Делікатна.

В рамках реформи вже готове положення про створення Офісу урядових комунікацій, який забере на себе усі функції управління комунікаціями Кабміну. Розроблена тренінг-програма для працівників, підготовлені 28 тренерів. Програма тренінгів розбита на три частини: базова – для усіх працівників комунікаційних підрозділів, професійна – для спеціалістів різних департаментів міністерств, міністерська – для міністрів і їх заступників.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: