Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Блакитна мрія Гройсмана. Чому Україна продовжує імпортувати газ замість збільшення власного видобутку

6 лютого, 22:45
1388
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Одна з проблем газовидобувної галузі в її високій прибутковості

У всій цій історії з газом дивує одне: начебто у нас все є – і блакитне паливо, і охочі його видобувати. Проте газ ми й досі імпортуємо.

Запасів газу в Україні достатньо, але для того, щоб його дістати, у наступні три роки необхідно докласти неабияких зусиль. І тоді блакитна мрія Гройсмана, можливо, стане реальністю.

Енергетична залежність – це ще одна больова точка України, окрім корупції. Навіть якщо не брати до уваги російський газ, ми все ще купуємо більшість блакитного палива за кордоном. І це при тому, що покладів газу в наших надрах – повно.

Про плани на їхнє освоєння нещодавно повідомив Володимир Гройсман. Прем’єр-міністр сподівається, що вже за 2 роки Україна видобуватиме в півтора рази більше газу, ніж зараз. І це зменшить його вартість для населення на 20-30%.

Чому ж цього не сталося досі? Що заважає нам користуватися природними багатствами нашої держави?

В Україні видобувають газ у Західному, Східному та Південному газоносних районах. Розвідані запаси – близько 900 млрд куб. м.

"Якщо порівняти з іншими країнами, то Україна посідає друге в Європі і перше місце у Східній Європі за запасами газу. Тільки Норвегія випереджає Україну", – каже виконавчий директор компанії Укргазвидобування Олександр Романюк.

Крім того, ми могли б видобувати нетрадиційний, зокрема сланцевий газ із щільних порід, а також метан із вугільних родовищ. Цього було б досить, щоб задовольнити всі потреби країни. Однак, поки що із 33 млрд куб. м газу, що ми споживаємо щороку, лише 20 кубів – власні.

Найбільш цікаві родовища щільних піщаників знаходяться на територіях, які нині прилеглі до бойових дій. Зокрема це Слов’янськ, а також Юзівська площа в Харківській та Донецькій областях, нагадує голова громадської організації Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.

2013-го року видобутком нетрадиційного газу в Україні  зацікавилися такі гіганти, як Shell та Shevron. Після Майдану вони, щоправда, призупинили роботу над цими проектами.

"А пішли вони, на нашу думку, якраз через те, що в Україні була досить складна бюрократична система, яка не дозволяла їм швидко рухатись у напрямку розвитку тих ділянок, ліцензії на які вони отримали", – вважає Романюк з Укргазвидобування.

Бюрократія заважає й українським компаніям. Вони б хотіли видобувати газ, та їм цього просто не дозволяють.

"Протягом минулого року жодного аукціону не було проведено. Ми постійно наголошуємо, що ця процедура має бути максимально прозорою і має бути більш агресивною, як це відбувається в усьому світі", – зазначає виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах.

Як Україна збирається покращувати ситуацію?

"На сьогоднішній день видано близько 500 спецдозволів на користування вуглеводнями… Переважна кількість спецдозволів отримана державними підприємствами, і лише 180 спецдозволів знаходяться у приватних компаніях", – каже тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної служби геології та надр Олег Кирилюк.

Основною проблемою, чому приватні компанії не можуть отримати необхідні їм нові дозволи, керівник Держгеонадра називає проблеми, які виникають на рівні обласних рад.

Процедура, яка існує на сьогоднішній день, передбачає, що обласні ради мають термін 90 днів щоб погодити виключно на засіданні облради питання надання дозволів.

"Якщо ми подивимося по минулому року, то обласні ради відмовляли близько 80 раз Держгеонадрам і надрокористувачам в отриманні погодження на користування надрами", – жаліється він.

Кирилюк зазначає, що Держгеонадра також продовжує працювати над спрощенням процесу отримання ліцензій, над тим, щоб зробити його більш прозорим.

"В кінці минулого року Держгеонадра підготували пілотний проект проведення електронного аукціону, який буде передбачати, що надрокористувач буде контактувати з нами безпосередньо лише один раз – тоді, коли прийде за отриманням спецдозволу", – зазначив Кирилюк.

Разом з тим, на його думку, Україна може досягти енергетичної незалежності в першу чергу не за рахунок кількості дозволів, які видаються, а за рахунок геологічного вивчення території України і шельфу.

"Держгеонадрами разом із комісією, яка створена при Міністерстві палива та енергетики, були підготовлені ряд великих ділянок для виставлення на конкурс, для залучення великих інвесторів… Конкурс, я думаю, може відбутися в другому кварталі", – повідомив він. Ділянки знаходяться в Чернігівській області, в Полтавській області, їх площа "досить велика".

Амбітні перспективи можуть бути реалізовані. Для цього потрібно зробити не так вже й багато.

"Перше – це впровадження сучасних технологій транспортування і інтенсифікація видобутку на існуючих свердловинах", – каже Сергій Дяченко, голова громадської організації Бюро комплексного аналізу та прогнозів.

"Друга річ – це необхідно послабити і спростити регуляторний режим, який наразі є досить складним", – вважає Роман Опімах, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України.

"Інші фактори – це створення прозорої процедури для нових інвестиційних можливостей. У нашому секторі це, перш за все, прозорий доступ до нових ліцензійних ділянок, це доступ до адекватної геологічної інформації, яка зробить можливим зробити адекватну інвестиційну оцінку нових проектів", – зазначає в свою чергу Сергій Глазунов, генеральный директор групи Smart Energy.

Одна з проблем газовидобувної галузі в її високій прибутковості. Тому за цей ласий шматочок точиться постійна боротьба. І поки що в ній перемагають ті, хто краще розуміється на бюрократичних тонкощах.

Значна кількість ліцензій в Україні видавалася непрозоро. Виглядає так, що якщо хтось зміг домовитися з обласною радою, то він і має дозвіл. Їх отримали люди, які і не планували видобувати газ. Просто перепродавали дозволи тим, кому вигідніше. Тож виходить, що у нас торгують не газом, а ліцензіями. В цьому і є головна проблема.