Генпрокуратура розповіла, як Хрещатик зробили банкрутом

Як Київ лишився без Хрещатика

Як Київ лишився без Хрещатика

Генпрокуратура та Фонд гарантування зробили гучні заяви про схеми виведення грошей, що призвели до банкрутства.

2 квітня Генеральна прокуратура, повідомила на своєму сайті про те, що вона встановила факт доведення до банкротства банка Хрещатик. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи банка провели ряд операцій, які призвели до суттєвого порушення нормативів НБУ, в результаті чого 5 квітня фінустанова була віднесена до категорії неплатоспроможних.

Що показав розтин

31 травня на підставі судового рішення Національна поліція провела обшук у приміщеннях банку та вилучила документи та електронні носії інформації, які підтверджують злочинну діяльність.

Вилучення документів, як пояснюють у прокуратурі, засвідчили, що група підприємств з ознаками фіктивності безпідставно на основі підроблених документів отримала кредити в Хрещатику на суму понад $40 млн (приблизно ₴1 млрд). Частина вказаних грошей через фіктивні підконтрольні підприємства за один день була направлена на погашення заборгованості за їхніми ж кредитними договорами. За оцінками слідства, операцію начебто здійснили з метою виведення з під застави високоліквідного майна іпотекодавців.

Вчора, одразу ж після заяви прокуратури, про виявлення нових фактів, що можуть свідчити про зловживання посадовими особами банку, оприлюднив і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, за результатами вибіркового аудиту встановлено, що на початку квітня поточного року у на балансі банку обліковувались боргові цінні папери нефінансових установ на загальну суму понад ₴2,27 млрд. Станом на 1 квітня 2015-го кредитний портфель банку становив ₴3,6 млрд. Тобто застава у вигляді облігацій склала майже 63% кредитного портфелю.

Згідно правил складання аудиторських звітів, кредити, забезпечені заставою недержавних цінних паперів прирівнюються до непокритих заставою. Так, відповідно до річної фінансової звітності банку за 2015 рік, до незабезпечених кредитів аудитори віднесли видані позики на суму ₴2,1 млрд, що складало 42% кредитного портфелю. Із них ₴1,95 млрд – це кредити юридичним особам. У 2014 році незабезпечені кредити в портфелі банку становили ₴1,7 млрд (₴1,6 – юрособам) – це 39% портфелю.

До того ж, як зазначають у ФГВФО, емітенти цінних паперів мали ознаки фіктивності. Тобто у компаній-емітентів облігацій були відсутність основні фонди та виробничі запаси, чисельність працюючих складала 1-2 особи і т.п.. ‘‘За попередньою інформацією, у 91,8% випадків компанії, що випускали облігації, виявилися пов’язаними з банком особами. Зазвичай подібні схеми із цінними паперами створюються з метою контролю грошових потоків або навіть прикриття операцій з виведення коштів банків’’, – заявили у фонді.

Як щури з корабля, що тоне

Як пояснили НВ Бізнес банкіри на правах анонімності, встановлені прокуратурою і Фондом факти махінацій є двома етапами однієї схеми по виведенню активів з банку його ж акціонерами, коли останні зрозуміли, що банку настав кінець. ‘‘Коли стало ‘‘гаряче’’ замість нерухомості під заставу були введені цінні папери, які погасили заборгованість, а банк підписав угоду щодо задоволення прав кредитора. Таким чином іпотечні договори втратили силу’’, – пояснює топ-менеджер одного із українських банків.

Фактично схема виглядала так: спершу кредити пов’язаним особам видавалися під ‘‘тверду’’ заставу – чи то права на нерухомість, чи на саму нерухомість. У відповідний момент банк видав кредит фіктивним компаніям, заставою взяв цінні їхні папери. Компанії-муляжі направили кошти компаніям-реальним позичальникам, які за ці гроші погасили заборгованість перед банком і, відповідно, повернули права на своє заставне майно.

За словами екс-голови правління банка Хрещатик Дмитра Гриджука, активи з банку не виводилися. Хоча підкріпити фактами свої слова він готовий після того, як хтось із державних органів озвучить які конкретно активи були виведені. ‘‘Давайте будемо говорити предметно. Ці заяви непрофесійні. Ці вкиди інформації, очевидно, вигідні тим, хто хвилюється що документи були вилучені. Це добре, що поліція взялася зробити оцінку правомірності цих кредитних договорів’’, – сказав він НВ Бізнес.

Проблема не в тактиці, а у стратегії

Банк Хрещатик тривалий час вів не логічну, з точки зору бізнесу, процентну політику. Видавав кредити із дуже низькою маржею (різницею між платежами по вкладах і позиках), або і зовсім під нижчі відсотки, ніж залучав депозити. Про це свідчить фінансова звітність банку. Так, за перший квартал 2016 року збитки від основної діяльності склали ₴96,6 млн, а за 2015 рік – отримав мінус в ₴408,5 млн.

Причина такого алогічного ведення бізнесу, очевидно, полягала у дешевому кредитуванні підприємств, пов’язаних із акціонерами банку. Хоча Гриджук наполягає на тому, що фінустанова не була ‘‘кишеньково’’, таку ж заяву озвучили і в Національному банку.

В.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова завила, що за гроші комунальних підприємств і депозити населення кредитувалася девелоперський бізнес акціонера банку Андрія Іванова, який утримував 37,4% акцій банку. Основний бізнес Іванова – столичний ринок нерухомості, а саме девелоперська компанія UDP, яка є одним із ключових забудовників на ринку. В 2015 році компанія здала ЖК Паркове місто.

‘‘Насправді ще три роки тому виникали підозри, що Хрещатик – живий труп, оскільки величезні суми були видані не лише компаніям, пов’язаним із акціонерами, але й компаніям, які не обслуговують кредити. Хрещатик проїдав сам себе: обслуговував зобов’язання не отримуючи грошових надходжень від боржників’’, – каже заступник голови правління одного із українських банків.

Виходом із цієї ситуації могло бути, за словами банкірів, або залучення нового інвестора, або активізація роботи по поверненню проблемних кредитів. Ні те, ні інше не відбувалося.

У 2015 році обслуговування кредитного портфелю банку, у тому числі пов’язаними підприємствами, різко погіршилася. Через це фінустанові довелося доформувати резерви під знецінення кредитів до ₴530 млн. Збиток за рік склав ₴1,1 млрд.

При цьому, згідно вимог НБУ, банк потребував влиття додаткових коштів в капітал, бракувало у ньому і ліквідності. 1-го квітня акціонери банку повинні були представити НБУ план докапіталізації, проте власники – Іванов та Микола Солдатенко (24,24%) – не знайшли на це коштів. А депутати Київської міської держадміністрації, яка володіла 25% акцій банку, відмовилися докапіталізовувати банк коштами столиці.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: