Адже вони не могли сказати, що проти прозорості. Творець ProZorro розповів, як намагались перешкоджати запуску нової системи держзакупівель

Творець нової системи електронних держзакупівель Олександр Стародубцев робить все можливе, щоб у ній було якомога менше винятків.
innovations.com.ua

Творець нової системи електронних держзакупівель Олександр Стародубцев робить все можливе, щоб у ній було якомога менше винятків.

Система електронних закупівель ProZorro продовжує набирати оберти. У п'ятницю стартували обов'язкові держзакупівлі в ProZorro для центральних органів виконавчої влади.

Першого квітня набув чинності Закон "Про публічні закупівлі", який затверджує повне переведення держзакупівель у систему Prozorro. Закон було ухвалено Верховною Радою 25 грудня 2015 року, а в остаточній редакції депутати проголосували за нього 4 лютого 2016 року. Президент підписав документ 17 лютого.

НВ вирішило розпитати керівника департаменту держзакупівель Міністерства економіки, а також одного з творців ProZorro Олександра Стародубцева про те, як змінилася система та які виникали труднощі на етапі становлення системи.

– З 1 квітня стартували обов'язкові держзакупівлі для центральних органів виконавчої влади та монополістів по системі ProZorro. Що це означає?

– Це означає, що тепер всі закупівлі, які вищі за визначені пороги, в обов'язковому порядку повинні потрапляти до електронної системи. Для установ – від 200 тис. грн, а для монополістів – від мільйона гривень. А допорогові закупівлі – за бажанням. Вони або проводять конкурентну процедуру, або публікують звіт. Але в будь-якому разі закупівлі від 50 тис. грн потрапляють в електронну систему.

Ця система дуже схожа на банківську. Якщо ви прийшли в один банк, то відправити платіж можете не тільки в рамках цього банку 

– Система деякий час працювала як добровільна. Яких результатів вже вдалося досягнути завдяки системі ProZorro?

– Зараз у системі більше 74 тис. тендерів, 4 тис. замовників, в середньому 3 пропозиції на тендер. При цьому за останній місяць середня кількість пропозицій близько 3,2. Зекономили вже близько мільярда. Насправді кожен може сам подивитися всі результати на сайті bi.prozorro.org.

– Які труднощі виникали?

– Для того, щоб всю реформу запустити, потрібні були три складових: ухвалити необхідну нормативну базу, "допиляти" систему і всіх навчити. У пілотному проекті була одна процедура, що покриває не всі фази держзакупівель. Ми це зробили. Ми ухвалили два закони, ми написали купу підзаконних актів. Цим ми займалися перший квартал, і це було дуже складно, тому що ми прийняли дві постанови Кабміну, п'ять наказів Мін'юсту та безліч від МЕРт. І це все бюрократія: кожен наказ потрібно написати, з усіма узгодити – з юристами та іншими зацікавленими особами.

Але, в результаті ми доробили електронну систему. Раніше це була так звана процедура ProZorro, побудована за принципом грузинської посткваліфікації, яка закінчувалася тим, що в систему потрапляв просто договір і все. Тепер це відразу кілька процедур, це відкриті торги, причому з трьома видами. Є вищі за європейські пороги, є нижчі, є з неціновими критеріями і мультилотами. Також з'явилася переговорна процедура, коли пишеться звіт про угоду.


111
Один з лідерів проекту Макс Нефьодов залишив пост замміністра економрозвитку слідом за Абромавичусом, але продовжує працювати над впровадженням ProZorro. Фото: Макс Нефьодов via Facebook


– Чи виникали ще якісь труднощі?

– Проблем було багато. Ця реформа забирає гроші у корупціонерів, тому стикалися з певним саботажем. Хтось із замовників не хотів впроваджувати систему, хтось з експертів або депутатів різних рівнів, обговорюючи всі ці ініціативи казали: "Це прекрасна і чудова система, але давайте ще доопрацюємо. Тут європейці ще не зовсім впевнені, що ви правильним шляхом йдете, давайте ще вивчимо". Адже вони не могли сказати, що проти прозорої системи держзакупівель, тому що це нерозумно звучить. А для всіх цих людей "ще повивчаємо" має цілком конкретну ціну – як швидко це буде впроваджено. З таким стикалися, але побороли.

– Можете сказати, з чийого боку був тиск?

– Ні.


Результати першого року роботи системи ProZorro. Інфографіка: Макс Нефьодов via Facebook
Результати першого року роботи системи ProZorro. Інфографіка: Макс Нефьодов via Facebook


– У Росії електронну систему закупівель було запроваджено раніше, ніж у нас. У Газпромі та Роснефти нещодавно заявляли, що хочуть засекретити дані по закупівлях. Аргументували вони це тим, що відкриті дані створюють ризики для компаній. Чи не станеться у загальному підсумку того ж  і в нас?

– Якщо, не дай Боже, виберемо Путіна президентом, очевидно, станеться (сміється). Російська система дуже схожа, там теж є комерційні майданчики, але є одна дуже важлива відмінність – у них вся закупівля відбувається на одному майданчику. Тобто вона оголошується на майданчику, постачальники всі повинні прийти на цей майданчик, аукціон відбувається на майданчику, вся статистика на майданчику. Таким чином, якщо різні замовники оголошують щось на різних майданчиках, то їм потрібно прийти, наприклад, на 10 майданчиків, на всіх зареєструватись і на всіх стежити за аукціонами, щоб не пропустити. А в нашій системі, все, що було подано на майданчик потрапляє до центральної бази даних, і з цієї бази даних транслюється на всі інші майданчики для усіх їхніх клієнтів. Ця система дуже схожа на банківську. Якщо ви прийшли в один банк, то відправити платіж можете не тільки в рамках цього банку.

Всі депутати вже розуміють, що закон про держзакупівлі, це не щось гумове, що можна розтягнути в різні боки, а міжнародне зобов'язання України.

– Чи зможуть наші держпідприємства теж відмовлятися від впровадження системи та аргументувати це тим, що не хочуть розкривати якісь дані?

– Все це регулюється законом. На сторожі цього закону стоїмо ми – департамент держзакупівель. Ми всіляко оберігаємо закон про держзакупівлі від такого роду винятків. Коли ми після Майдану прийшли в цю сферу, винятків було більше сорока, тому що кожен депутат вважав, що умовно, квитки в театр можна закуповувати через тендер, тому що невідомо, яка трупа приїде. Тому ми пішли за іншою логікою. Першим ділом, коли Шеремета став міністром економіки, кількість цих винятків скоротили до п'ятнадцяти.

Кожне таке виключення, це внесення змін до закону. Тобто потрібно в Раду подати проект, отримати висновок Мінекономіки, а ми будемо писати дуже гнівний висновок про те, що такого роду виключення суперечать нашим міжнародним договорам, починаючи від DCFTA (договір про поглиблення зони вільної торгівлі) з ЄС, закінчуючи договорами з WTO (Всесвітньою торговельною організацією). І на всі такі винятки, ми будемо писати гнівні відгуки. І всі депутати вже розуміють, що закон про держзакупівлі, це не щось гумове, що можна розтягнути в різні боки, а міжнародне зобов'язання України.


Завдяки
Завдяки системі ProZorro держава вже зекономила близько 1,4 млрд грн. Фото: innovations.com.ua


– А чого можна чекати далі від системи Prozorro?

– Я чекаю збільшення торгів, збільшення нових постачальників, тому що ми дуже багато проводили, проводимо та будемо проводити освітні заходи для потенційних постачальників, щоб вони прийшли в Prozorro. Можна побудувати будь-яку електронну систему, але якщо туди прийде бізнес, не почне конкурувати, стежити один за одним, оскаржити тендери, де неправильно виписано документацію або неправильно кваліфіковано переможця, то ніяка електронна система не допоможе.

До кінця року всі точно перейдуть на Prozorro 

Тобто електронна система – це інструмент, який глобально підвищує прозорість "включаючи світло в темній кімнаті" та спрощує комунікації. Ми вже запустили електронну систему, і тепер будемо докладати максимальних зусиль, щоб нормальний бізнес приходив в Prozorro. Щоб не треба було збирати 300 довідок, а можна було дуже просто та зручно, не виходячи з офісу, взяти участь у тендері, виграти в ньому, підписати договір, поставити товар, отримати гроші та заробити на державі чесним шляхом.

– Скільки пройде через систему в цьому році?

– Ми орієнтуємося в середньому на 250-300 млрд грн держзакупівель на рік. Девальвація не додає оптимізму і ця цифра зростає. Я за те, щоб держзакупівель в країні було менше, тому що чим менше держава в економіці, як показує практика, тим краще. Але ця цифра все одно зростає, оскільки в цьому році в два етапи відбувається перехід на електронну систему. Думаю, що 100 мільярдів в цьому році в систему точно потрапить. Будемо сподіватися, що більше. І ми побачимо там ту економію, на яку ми всі розраховуємо.

– З 1 серпня планується другий етап, коли всі держзакупівлі будуть здійснюватися за системою Prozorro. Що це дасть?

– До кінця року всі точно перейдуть на Prozorro. Ми ж переводили регіональні закупівлі на Prozorro не тому, що ми не готові були з 1 квітня технічно їх перекласти, а тому, що є три речі, про які я говорив – законодавча частина, технічна і навчання. Ми просто не встигнемо всіх навчити. Тобто якщо в Києві можна зібрати на семінари і щось розповісти, то в кожен регіон потрібно просто з'їздити. У нас велика країна, тому ми за весь цей час вже більше 150 семінарів провели. І ми розуміємо, що всіх не встигнемо охопити, тому ми спокійно переведемо Київ, і до 1 серпня переведемо регіони. Зараз включиться Київ, тому що основні монополісти все одно тут, а до 1 серпня – всі інші. Ми отримаємо всі дані у одній системі, а за допомогою того ж bi.prozorro.org будемо дивитися, в якому напрямку нам працювати.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: