100 млрд на рік. Ринок мобільного та інтернет-банкінгу в Україні б'є рекорди

100 млрд на рік. Ринок мобільного та інтернет-банкінгу в Україні б'є рекорди

Ринок мобільного та інтернет-банкінгу в Україні стрімко зростає і вже перейшов за позначку в 100 млрд грн на рік. Смартфон замість пластикової картки, банкомата та банківського клерка — тепер це найближча перспектива для українців.

У березні цього року швейцарська фінансова група UBS запустила сервіс, який змінює звичні уявлення про класичні банківські послуги. Тепер її клієнти можуть відкривати рахунки за допомогою смартфона, ідентифікація відбувається безпосередньо за допомогою відеозв'язку зі співробітником банку. Договір на відкриття банківського рахунку та іншу документацію клієнти отримують у зашифрованому форматі на електронну пошту.

Ще трохи — і подібні послуги стануть доступними в Україні: вітчизняний ринок впевнено йде в бік розширення онлайн-послуг. Банки, що діють у країні, йдуть за світовим трендом і дублюють усі свої фінансові послуги в інтернеті. Час, коли вони завойовували ринок завдяки розгалуженій мережі відділень, спливає — тепер головною сферою розвитку стає мобільний та інтернет-банкінг. Саме ці сервіси стануть головними найближчими роками, якщо тільки установи зможуть розв'язати нагальні проблеми, пов'язані з технологіями та безпекою.

“Наявність інтернет-банкінгу для будь-якої банківської установи сьогодні подібна до гігієни [у сучасної людини]",— каже Ольга Папанова, директор з розвитку електронних каналів Альфа-Банку Україна.

 

Піонери інтернету

 

У ПриватБанку, найбільшій за активами фінансовій установі країни, добре пам'ятають момент, коли в країні почалася ера інтернет-банкингу.

1999 року клієнти Привату отримали доступ до нової послуги — за допомогою sms з мобільного вони могли поповнювати телефонний рахунок і переказувати кошти між картами.

Сервіс поповнення рахунку приватівці розробили спільно з телеком-компанією "Київстар". Разом вони запропонували кобрендингову картку для поповнення мобільного Старкард. "Тоді це справді було революцією",— згадує Олег Серга, керівник відділу зв'язків з громадськістю ПриватБанку.

Успіх технології спонукав банк розробити систему Приват24. Вже за кілька років потому її користувачі змогли отримувати електронні виписки, перевіряти баланс банківського рахунку, переказувати кошти між рахунками та поповнювати мобільний телефон.

Сьогодні інтернет-банкінг у країні надають багато фінансових установ. Найбільшими і найбільш технологічними учасники ринку вважають інтернет-сервіси Привату, Альфа-Банку, VTB Банку, ПУМб, Райффайзен Банку Аваль, УкрСиббанку та Укрсоцбанку.

Усі ці фінустанови активно просувають онлайн-банкінг клієнтам. Наприклад, оператори Альфа-Банку завжди згадують про інтернет-сервіс, спілкуючись по телефону з клієнтами з приводу операцій з платіжними картками. А в ПУМб навіть відкрили спеціальне відділення, де, крім стандартних послуг, клієнтів учать користуватися інтернет-банкінгом.

За словами Руслана Колодяжного, начальника відділу інтернет-технологій ПУМб, за три місяці роботи "школи" частка клієнтів, що використовують онлайн-послуги в цьому відділенні, вдвічі перевищила середній для банку рівень.

Популярність онлайн-розрахунків у країні щороку зростає, зазначає Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України. І наводить статистику Нацбанку: 2014‑го кількість платежів через інтернет зросла зі 120,5 млн до 256,4 млн, а в грошовому вираженні обсяг трансакцій збільшився більш ніж удвічі — до 112,7 млрд грн.

Але вітчизняним фінансистам і їхнім клієнтам ще є куди рости: за даними консалтингової компанії McKinsey&Company, сьогодні за допомогою комп'ютерів і гаджетів українці проводять близько 40% розрахунків. У Польщі ж, наприклад, через цифрові канали проходить 96% роздрібних платежів і переказів коштів.

У дослідницькій компанії GfK підрахували, що в Україні в 2015‑му хоча б одну онлайн-операцію на квартал здійснюють лише 10% з 70 млн клієнтів, підключених до інтернет-банкінгу. У Польщі цей показник дорівнює 61%.

 

Мережі насуваються
  

Інтернет-сервіси вигідні власне банкірам — за їхньої допомоги останні скорочують адміністративні витрати: на персонал, приміщення тощо.

За даними НБУ, в січні-лютому 2016 року банки спрямували на цю статтю витрат 5,7 млрд грн — це 21% від їхніх загальних витрат.

Як показують дослідження McKinsey, операційні витрати українських банків становлять близько 4,5% від активів, а от у сусідній Польщі — не більше 2%. І це лише усереднений показник — у невеликих банків відносні витрати вдвічі-втричі вищі, ніж у провідних гравців.

"Щоб скорочувати витрати, банкам потрібно зменшувати кількість відділень, але робити це не за рахунок якості обслуговування",— зазначають у McKinsey.

Виходом став інтернет. За словами Тамари Савощенко, голови правління UniCredit Bank, на кожному активному користувачеві системи інтернет-банкінгу UniCredit Online її установа заощаджує не менше 2 грн на місяць. Собівартість банківської операції у відділеннях становить не менше 7 грн за кожен платіж, а в онлайні вона не коштує банку нічого.


ЭКОНОМИЯ СЛЕДУЕТ: Тамара Савощенко, председатель правления UniCredit Bank, уверена, что новые технологии помогают экономить и банкам, и клиентам
ЕКОНОМІЯ БУДЕ: Тамара Савощенко, голова правління UniCredit Bank, впевнена, що нові технології допомагають заощаджувати і банкам, і клієнтам


Виграють і клієнти. "Навіть якщо не говорити про те, що завдяки інтернет-банкінгу не потрібно стояти в чергах, можна звернути увагу на те, що комісія за платіж онлайн становить в середньому 3,5 грн, а у відділенні — не менше 10 грн",— стверджує Савощенко.

Незважаючи на зручність, далеко не всі клієнти готові замінити похід у відділення маніпуляціями з мобільним або комп'ютером. За інформацією Максима Падуна, начальника центру електронних каналів Фідобанку, найбільше інтернет-банкінгом користуються люди віком 25-34 років, серед них активних юзерів — 43%. У решті вікових категорій їх частка не перевищує 22%. Схожа картина і в інших банках.

 

Проблеми інтернет-реальності

 

У високотехнологічних країнах розвиток технологій призводить до того, що з'являються установи, які повністю відмовляються від традиційного банкінгу. Наприклад, 2012 року в Польщі з'явився Mbank — онлайн-структура з високотехнологічною IT-платформою, що має понад 200 функцій. Розмір інвестицій у неї склав $35 млн. У третьому кварталі 2015 року чистий дохід цієї установи досяг €70 млн.

"Україні до цього ще далеко — перш за все тому, що власне клієнти не готові",— каже Коробкова. Не готові — значить не довіряють.

За даними компаній Kaspersky Lab і B2B International, 46% користувачів інтернету в Україні вважають, що відвідування традиційного банківського відділення безпечніше, ніж інтернет-банкінг.

І такі побоювання небезпідставні. У 2015‑му в країні зафіксували 20‑відсоткове зростання числа несанкціонованих переказів, тобто шахрайства через онлайн-банкінг, розповідає Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації платіжних систем ЕМА.

Ситуація може змінитися з упровадженням принципу нульової відповідальності, анонсованого місяць тому міжнародною платіжною системою Visa. Компанія оголосила, що з 1 серпня 2016 року вона стане автоматично відшкодовувати клієнтам всі кошти, вкрадені шахраями з карткового рахунку. Винятком стануть випадки, коли держателя картки помітять у пособництві злодіям.

Зараз Visa обговорює це питання з банками. За словами Карпова, сторони, ймовірно, домовляться. “Visa таким чином хоче довести клієнтам, що використання карт є безпечним. А банкам — що збитки від можливих відшкодувань будуть перекриті за рахунок зростання доходів від обороту в онлайн-банкінгу",— каже Карпов.

Суттєвішою перешкодою для просування мобільних і онлайнових послуг в країні стала зашкарублість влади. Наприклад, муніципалітети досі не розробили регуляторні акти, щоб запровадити такий поширений у Європі сервіс, як онлайн-оплата квитків у громадському транспорті.

Але ключова перешкода на шляху глобальної інтернетизації банкінгу — законодавча вимога проводити очну ідентифікацію клієнта у відділенні, запевняє Андрій Малахов, директор департаменту альтернативних каналів продажів Ідея Банку. В Україні неможливо придбати валюту або відкрити рахунок у банку через інтернет — в обох випадках необхідно особисто звертатися до співробітника фінустанови. Для того щоб обійти цю вимогу, банки вигадали схему, за якою клієнт може зареєструватися, відкрити вклад або взяти кредит онлайн, а потім документи для підпису привозить кур'єр. Але це все одно гальмує процес.


ПОПУЛЯРИЗАЦИЯ ИДЕИ: Директор ЕМА Александр Карпов убеждает клиентов, что интернет-банкинг безопаснее наличных расчетов
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ІДЕЇ: Директор ЕМА Олександр Карпов переконує клієнтів, що інтернет-банкінг безпечніший, ніж готівкові розрахунки


Архаїчні закони заважають не тільки банкам, але і телекомунікаційним компаніям, які конкурують з банками у сфері мобільного банкінгу. Про це розповідає Леся Запорожець, начальник відділу з управління та розвитку послуг мобільного комерції Київстару. І нарікає, що в результаті "про нові мобільно-фінансових послугах можна говорити хіба що теоретично".

 

Все буде онлайн

 

І все ж мобільний та інтернет-банкінг в Україні неминуче розвиватимуться. У середовищі IT-фахівців популярне висловлювання, яке точно відображає найближче майбутнє: "Якщо раніше, виходячи з дому, людина брала з собою необхідні три речі — ключі, гаманець і телефон, то незабаром достатньо буде лише смартфона".

Тотальному тріумфу смартфонів сприятимуть кілька важливих факторів. “Головний локомотив, що рухає інтернет-банкінг сьогодні,— це роздрібна торгівля. Ось там відбувається справжня революція,— каже Олег Серга з ПриватБанку.— Коли ретейл зробить оплату товару цифровою, тоді готівки не буде взагалі. Не потрібна вона буде".

У його банку вже готуються осідлати цей ринок: в лютому 2015‑го Приват створив майданчик для інтернет-торгівлі ПриватМаркет. Це сервіс формату b2b [бізнес для бізнесу], де є електронна база постачальників товарів і послуг для бізнесу. Тут можна купувати, продавати, залишати заявки на тендери і брати в них участь. І все це в онлайні. Раніше подібний майданчик — ФідоМаркет — запустив Фідобанк.

Люди, які йдуть зараз на пенсію, вже смартфонозалежні 
Олег Серга, пресс-секретар ПриватБанку

Обидві ці установи діють відповідно до світових трендів. На початку лютого цього року компанія Visa оголосила про запуск — поки тільки на території США — сервісу Commerce Network. Він побудований на найбільшій у світі мережі електронних платежів VisaNet і не вимагає від онлайн-торговців особливих умінь і навичок, оскільки створений на простих інтерфейсах.

За словами Запорожець з Київстару, ще одним перспективним напрямком розвитку мобільного банкінгу буде онлайн-ідентифікація для отримання різних фінансових послуг, наприклад оформлення кредитів та депозитів. Підтвердити особу клієнта стане можливим не тільки через інтернет, але і за допомогою відеозв'язку в платіжних терміналах або банкоматах. "Уявіть, що рішення про грошовий переказ суттєвої суми або про видачу кредиту приймається протягом однієї-двох хвилин просто біля терміналу або банкомату",— пояснює Запорожець.

Нові можливості змусять цікавитися онлайн-послугами все ширші верстви населення. У підсумку на цю сферу найближчим часом чекає стрімке зростання. “Навіть нове покоління пенсіонерів, які обслуговуються в банку, розуміють, що таке інтернет-банкінг,— розповідає Серга.— Люди, які йдуть зараз на пенсію, вже смартфонозалежні".

  

 
Матеріал опублікований в НВ №12 від 31 березня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: