Брюгге як ідеальний приклад розвитку міського туризму для України

Брюгге – це невелике містечко у Фландрії, яке змогло привабити мільйони туристів

Брюгге – це невелике містечко у Фландрії, яке змогло привабити мільйони туристів

Є лише одне місце поза територією Сполучених Штатів Америки, де фастфуд “Макдональдс” збанкрутів. Це місце – бельгійське Брюгге, з якого варто брати приклад й українським містам.

Так вийшло тому, що місцева влада не видала компанії ліцензію на takeaway їжу (опція “з собою”) в історичному центрі міста. Знаєте, що стало причиною? В документі міської ради йдеться про захист “історичної честі” міста. Ось так тут дбають про свій імідж. А дбати дійсно є про що, так як туризм складає більше 90% доходу Брюгге.

Брюгге – це невелике містечко у Фландрії (голандськомовна частина Бельгії). У 2000 році ЮНЕСКО внесла середньовічну стару частину міста до списку всесвітньої спадщини. Місто було “Столицею європейської культури” у 2002, що також відіграло важливу роль в розвитку місцевого туризму. Мабуть, найбільший розголос у світі та справжню славу місту приніс фільм ірландського режисера Мартіна МакДонаха “Залягти на дно в Брюгге” (“In Bruges”) із Коліном Фарелом в головній ролі. У місті регулярно проводять тури місцями із фільму, тому такий кінематографічний “подарунок” зіграв велику роль у розвитку туризму Брюггe. Зараз місто є одним із найбільших туристичних центрів Бельгії і прикладом того, як правильно будувати туристичну політику.

Чим туристів з усього світу приваблює Брюгге? Своєю унікальною середньовічною атмосферою і абсолютно автентичним старим центром міста. Автентично, це коли цокання бричок із туристами чути частіше за шум машин та коли час можна звіряти із регулярними дзвонами зі старої дзвіниці. Також в старій частині міста немає рекламних бордів. Взагалі. Тому є відчуття, що час зупинився, що знаходишся у середньовічній казці. Саме за цим відчуттям їдуть туристи, багато туристів. Тому що міська влада робить усе, щоб автентичність залишалась головним туристичним трендом міста. І, відвідавши сусіднє місто-порт Остенд, яке було після Другої світової війни повністю перебудоване в еклектичному стилі, переконуєшся, що в Брюгге влада дійсно дбає про вигляд старої частини.

Є такий термін в міському плануванні - “брюсселізація”. Ним позначають ситуацію, коли історична забудова в центрі зноситься і будуються нові споруди, які радикально не вписуються в історичний вигляд міста. Вперше цей термін вжила німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, коментуючи міську розбудову Брюсселя в 1960-70-х роках. Так ось, Брюгге така доля оминула. Старе місто оточене каналами і по формі нагадує яйце. Всередині майже немає новобудов. Якщо нову будівлю зводять, то, частіше за все, вона витримана в традиційному середньовічному архітектурному стилі. Каналами плавають лебеді і туристичні човни. Зовнішні вивіски магазинів або взагалі відсутні, або суворо витримані в мінімалістичному стилі. По всьому місту розташовані борди з мапою Брюгге і інформацією про визначні пам’ятки.

Звичайно, тут є інформаційний центр на головній площі з тонною матеріалів, мап, гідами і екскурсіями, як в більшості європейських туристичних центрів. Але туристична організація Брюгге – це щось більше, ніж безкоштовні брошури. Це ситуація, коли старий центр перетворюється на своєрідний середньовічний атракціон, який повністю адаптований для широкої туристичної публіки. І за всіма економічними показниками, публіці це надзвичайно подобається, - щорічно Брюгге відвідує понад 1,7 мільйона туристів. Це більше, ніж приїздить до сусіднього більшого міста Гент і майже стільки ж, скільки прибуває до найбільшого міста Фландрії Антверпена. І це колосальна цифра для міста з 117 тисячами населення.

А що ж Україна? Київ у 2014 році відвідало близько 1,8 млн туристів, Львів – 1,7 млн. Але ці міста майже в 10 разів більше за Брюгге, туристична специфіка відрізняється. Наприклад, до столиці Бельгії приїздить близько 6 мільйонів щорічно. Якщо порівняємо, наприклад, Ужгород, який за розмірами майже ідентичний Брюгге і туристично є надзвичайно перспективним, то отримуємо 19,9 тисяч осіб. Ситуація кардинально відмінна. Є серйозні проблеми у туристичній організації. Виникає питання, як модель туристичної організації Брюгге можливо застосувати в Україні?

Надзвичайно важливою є інформаційна складова - туристу необхідна інформація про місто та його туристичні можливості. Має бути офіційний туристичний сайт, в центрі необхідно облаштувати інформаційний пункт із роздатковими матеріалами. Турист має чітко знати, де можна витратити гроші. З українських міст лише Львів може похизуватись ефективною туристичною інформ-політикою, маючи і чудовий сайт, і інфоцентр. В Києві сайт теж є, але інфоцентри є, банально, МАФами, які торгують сувенірами та квитками. Інформаційний підхід має застосовуватись не лише до найбільших міст, але і до регіональних центрів. 

Величезну роль також відіграє транспортне сполучення. Турист поїде туди, куди дістатись просто і зрозуміло. Із Брюсселя в Брюгге поїзда ходять кожні 30 хвилин, 100 кілометрів відстані бельгійські інтерсіті долають за 1 годину. В Україні, на жаль, навіть до прикордонних Львова та Ужгорода (не кажучи вже про Київ чи Одесу) з Європи дістатись проблематично. Поїздом дорого, автобуси довго стоять на кордоні, принцип авіа лоукосту, фактично, не працює. Така ситуація негативно впливає на розвиток туризму. 

Також приклад Брюгге показує важливість поваги до вигляду міста, принцип радикального недопущення шкідливих перебудов і несмаку. Тут дуже складно собі уявити хаотичну бездумну забудову центру, всюдисущу рекламу і потворні добудови. Саме тому, місто є одним зі світових туристичних центрів і ідеальним прикладом розвитку міського туризму. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Компанії/Ринки ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: