Що буде з широкосмуговим доступом

коментувати

Тендер на 3G, мабуть, був основною новиною минулого року, фокусуючи оцінки і прогнози розвитку галузі на мобільному сегменті.

Це логічно, оскільки доходи від мобільного зв'язку складають майже 2/3 від загальних доходів галузі. Другим за значенням для галузі і суспільства є сегмент фіксованого інтернет-доступу, який частіше називають ШСД (широкосмуговий доступ) або бродбенд. Кажучи простіше, це інтернет в кожній квартирі та офісі, без якого сьогодні вже важко обходитися в принципі.

В одному з перших інтерв'ю в статусі голови регулятора я говорив про те, що на ринку інтернет-доступу склалася нездорова ситуація, коли споживач купує у провайдера пакет «до 100 Мбіт/с», а за фактом отримує максимум 30-40 Мбіт. Відсутність контролю якості послуг привела до насичення ринку однотипними пропозиціями — у всіх одні і ті ж пакети. В результаті маємо класичне перевищення пропозиції над попитом.

Маса дрібних провайдерів, що продають одну й ту ж послугу, які, по суті, конкурують тільки одним - ціною, провокуючи цінові війни і падіння прибутковості ринку в цілому. Слідом за падінням прибутковості у гравців провалюється економіка інвестицій в мережі і ринок перестає розвиватися. А споживач залишається з вибором без вибору, оскільки на ринку відсутня мотивація для підвищення рівня надання послуг та їх якості.

У травні 2015 року за підтримки Adam Smith Conferences був організований Український телекомунікаційний форум для обговорення проблематики галузі. Зрозуміло, що на той момент всіх більше цікавила тема впровадження 3G, але інші сегменти ринку не залишилися без уваги. Тому, коли на дискусійній панелі керівники відразу декількох операторів провідної десятки поскаржилися на демпінг і «сірий» ринок, члени Національної комісії регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) серйозно сприйняли висловлені проблеми та запропонували операторам розібратися в проблематиці разом і детально.

На перших зустрічах з операторами вималювалися три напрямки роботи:

1. Звітність. Щоб оперувати поняттями «сірого» ринку і демпінгу, регулятор як мінімум повинен мати первинну інформацію про ринок — хто на ньому працює, який реальний обсяг цього ринку, перспективи зростання і т. д. Але у нас склалася парадоксальна ситуація: до сьогоднішнього дня регулятор не має в своєму розпорядженні ніякої адекватної інформації про ринок ШСД.

Оскільки цей вид діяльності не ліцензується, оператори просто не зобов'язані були надавати таку звітність. А як, власне, можна працювати з ринком, доходи якого, і кількість абонентів невідомі? Якщо пошукати в мережі показники по ШСД-сегменту, то стає очевидним, що оперують цифрами різні консалтингові компанії, які визначають їх шляхом банальних прозвонів/опитування окремих учасників ринку. Відповідно, такі дані можна м'яко сформулювати як оціночні.

2. Якість послуг. Насамперед це стосується права споживача на вибір і права абонента знати, що він купує. У зв'язку з цим важливо відрізняти інтереси абонентів від інтересів окремо взятих учасників ринку, які використовують своє членство в різних асоціаціях для маніпуляції поняттям «думка громадськості». Іншими словами, мова йде про права понад 5 млн абонентів ШПД, а не 3,5 тис. операторів.

3. Нагляд. Як би не ставилися підприємці до різного роду контролерів, без механізму контролю не можна забезпечити навіть базові принципи організованого ринку.

Удосконалити звітність регулятор намагається ще з 2012 року. Всі ці ініціативи «вмирали» з однієї простої причини — вони відділялися ринком, оскільки розглядалися виключно як посилення регулювання з метою збільшення тиску на бізнес.

В грудні 2014 року чинний склад комісії зробив чергову спробу модернізувати звітність, оскільки необхідність цього процесу очевидна. За передбаченою законодавством процедурою, проект документу повинен пройти публічне обговорення з ринком та держорганами.

Протягом 1 кварталу 2015 року НКРЗІ провела численні зустрічі з операторами, пункт за пунктом знаходячи формулювання, які б влаштовували більшість учасників. У квітні комісія затвердила фінальний порядок. Далі за процедурою належало узгодження з кількома держорганами, у тому числі Державною службою статистики, регуляторною службою та Антимонопольним комітетом. І ось ця фаза є найбільш цікавою. Адже всі розуміють, що результат публічного обговорення з галуззю — це компроміс між регулятором і операторами, багато з яких мають абсолютно протилежні інтереси.

Природно, що залишаються незадоволені, чиї побажання суперечать точці зору більшості. І що ж вони роблять далі? А вони просто направляють свої заперечення в держоргани, з якими регулятор повинен погодити своє рішення, прикриваючись манишкою якої-небудь громадської організації або асоціації. Ці держоргани, не бачачи повної картини, за формальною ознакою відправляють рішення нам на доопрацювання. Але ми не можемо просто взяти і врахувати зауваження незадоволених, оскільки прийняте раніше рішення вже було компромісом між різними сторонами. І доводиться починати все по новій... Ось таке ходіння по колу, такий вир, в якому «зависають» або «тонуть» багато важливих та фундаментальних речей.

У нашому випадку, з квітня 2015 року, коли регулятор після обговорення з ринком погодила документ, остаточно проект звітності нам вдалося затвердити лише через рік. Тобто регулятору знадобилося загалом півтора року роботи тільки даного складу комісії, щоб отримати можливість рахувати прибутки і абонентів ринку ШСД. До речі, рішення ще потрібно зареєструвати у Мін'юсті, а це ще одна лазівка для «незадоволених» і «незрозумілих»...

Тепер про якість послуг. На робочому засіданні, яке відбулося по «слідах» форуму, оператори погодилися з необхідністю посилення регламенту якості послуги. Інше питання – як правильно це зробити. Перше речення комісії передбачало жорсткі вимоги по швидкостям: доступ до мережі в будь-який час на швидкості не менше 70% від рекламованої. Якщо оператор обіцяє до 100 Мбіт/с, то він бере на себе зобов'язання не знижувати швидкість нижче 70 Мбіт/с.

Реалізація змін відразу наштовхувалася на цілий ряд проблем. Насамперед, це невідповідність діючим в Україні стандартам якості і відсутність методики вимірювання показників. Для вирішення цієї частини завдання ми ініціювали зміни в базі національних стандартів. З 1 січня в Україні вже діє стандарт, розроблений європейським інститутом стандартизації для ринків ЄС, яким визначається: які параметри вимірювати, як вимірювати і де вимірювати.

Інший аспект – це наявність змінних, що впливають на якість послуг. Використання трафіку у фіксованих мережах цілком залежить від настрою абонента: в один день він може переглянути кілька фільмів, а в інший – лише витратити пару хвилин на читання новин. А якщо це багатоквартирний будинок, то амплітудних коливань навантаження на мережу не уникнути.

Для мобільних операторів додається ще й змінна кількість споживачів біля базової станції. І все це повинно враховуватись, коли ми говоримо про параметри якості послуги. Пошук рішення проходив у різних форматах: і в рамках розширених засідань, і в більш вузьких зустрічах із окремими учасниками ринку.

В результаті переговорів з ринком нам вдалося прийти до компромісного варіанту: в абонентських договорах буде обов'язковим пункт про гарантовану мінімальну швидкість доступу до Інтернету. Для ринку в цілому — це додатковий інструмент конкуренції, а для абонентів - можливість вибору послуги, яка відповідає їх потребам. Крім цього, операторам тепер необхідно більш виважено підходити до укладання договорів з обміну трафіком. Адже коли один оператор укладає з іншим оператором абонентський (!) договір на поставку трафіку «до 100 Мбіт/с», ніхто не може гарантувати остаточну якість на виході до споживача.

З урахуванням цих змін комісія 5 квітня цього року прийняла рішення і відправила на узгодження в регуляторну службу та Антимонопольний комітет. Спроби заблокувати документ на цьому етапі напевно будуть, оскільки «сірий» ринок поки нікуди не подівся. Але ми сподіваємося, що наші колеги з інших держорганів об'єктивно приймуть рішення в інтересах всього ринку і споживача.

І, нарешті, нагляд. Для того, щоб працювати на ринку телекомпослуг, провайдер повинен зареєструватися, що передбачає виконання ним усіх передбачених законодавством правил, особливо щодо захисту прав абонентів. Коли надходять сигнали про можливі порушення цих прав, комісія проводить перевірки. Якщо факти порушень підтверджуються, регулятор висуває вимогу щодо їх усунення.

Внаслідок невиконання таких вимог оператор може позбутися ліцензії або дозвільних документів. Що ж стосується "сірого" ринку, коли оператор не зареєстрований і на обладнання немає відповідних дозволів, то тут мова йде вже про пряме порушення законодавства. Тут ключовою є взаємодія між регулятором та правоохоронними органами.

Враховуючи, що за останні кілька років внесені істотні зміни в законодавчу базу, особливо щодо діяльності органів правопорядку, необхідний кардинально новий документ щодо міжвідомчої взаємодії. Такий документ був розроблений в минулому році в рамках спільної робочої групи. В ході громадського обговорення були внесені правки з урахуванням пропозицій учасників ринку. Зараз документ спрямований на узгодження Національної поліції України.

Активізація всіх трьох складових створить умови, за яких представники «сірого» ринку будуть витіснені зі своєї зони комфорту і опиняться перед вибором: або відмовитися від діяльності на ринку телекомпослуг, або повністю легалізуватися. У будь-якому випадку, у виграші буде легальний відкритий бізнес і споживач у широкому його значенні.

Головною метою регулятора є захист права споживача на вибір. Реалізація права споживача вибирати більш якісні послуги формує конкуренцію на ринку, забезпечуючи розвиток ринку в цілому. Робота регулятора полягає в постійному пошуку компромісу між інтересами трьох груп: споживача, оператора та держави. Саме тому дуже важливий принцип незалежності регулятора, його рівновіддаленість від груп інтересів — чи то оператори чи то державні органи.

Порушення такого балансу призводить до ситуації, коли важливі та необхідні рішення «тонуть» в бюрократії, або відкладаються на неприпустимі терміни. І це стало причиною накопичених проблем в галузі — чому у нас в останніх з'явилося 3G та з'явиться 4G, чому оператори скаржаться на сірий ринок і демпінг, а регулятор не може порахувати кількість абонентів ринку ШСД.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: