Як провести деофшоризацію?

коментувати

Пакет анти-офшорних законопроектів, які розробляються в Україні, включає правила контрольованих іноземних компаній (КІК).

Однак, наразі немає розуміння, яким саме має бути законопроект щодо КІК.

Давайте розберемось, що ж таке правила КІК та як вони працюють?

Для цього розглянемо типовий для українських акціонерів випадок: акціонер – громадянин і податковий резидент України, володіє компанією (персональним холдингом), яка зареєстрована на Британських Віргінських Островах. У безпосередній власності такої компанії знаходяться корпоративні права інших компаній, у класичному випадку – холдингів, та, опосередковано – корпоративні права операційних компаній, що можуть знаходитись не лише в Україні, але й по всьому світу.

Відповідно, якщо персональний холдинг отримує 1 млн. дол. дивідендів від дочірніх компаній, то український акціонер буде зобов’язаний задекларувати дохід у розмірі 1 млн. дол. у своїй податковій декларації в Україні та сплатити податок з доходів фізичних осіб до українського бюджету (180 тис. дол. за ставки ПДФО 18%, плюс 15 тис. дол. – тимчасовий військовий збір). Зауважимо, що мова йде про дохід, який не був розподілений персональним холдингом на користь українського акціонера.

Отже, загальний принцип правил КІК наступний: якщо резидент Країни А контролює компанію - резидента Країни Б, то резидент Країни А зобов’язаний декларувати дохід Компанії Б у своїй податковій декларації та сплачувати податок з такого доходу у Країні А, якщо податок на прибуток, сплачений у країні Б, є нижчим ніж податок, що має сплачуватися із такого доходу у країні А.

Із наведеного принципу витікає ряд питань, які повинні бути конкретизовані у законодавстві та щодо яких є певна специфіка у країнах, де такі правила впроваджені, зокрема:

  1. На резидентів яких країн повинні поширюватись правила: тільки класичних офшорів чи також низькоподаткових юрисдикцій? Можливі й радикальні підходи, наприклад законопроект №4380 пропонує поширювати правила КІК на будь-які країни, якщо підконтрольні компанії є так званими «оболонками», тобто не володіють атрибутами справжньої компанії: не мають співробітників, офісних приміщень тощо.
  2. На які типи іноземних структур (надалі називатимемо їх для зручності компаніями, хоча це спрощує дійсний стан речей) повинні поширюватись правила: юридичні особи, партнерства, фонди, постійні представництва? Чи поширюватимуться правила КІК на доходи від спільної діяльності?
  3. Як визначати дохід контрольованої компанії: на основі міжнародних чи іноземних стандартів фінансової звітності, іноземних чи українських податкових правил?
  4. Яким чином підтвердити звітність контрольованої компанії? Очевидно, буде потрібним аудит фінансової звітності. Далі, закономірно виникають запитання – хто буде аудитором та як підтверджувати кваліфікацію іноземних аудиторів?
  5. Який саме дохід контрольованої компанії підлягатиме оподаткуванню у країні резидентства контролера: лише пасивний (дивіденди, проценти, роялті), чи будь-який дохід, отриманий компанією?
  6. Як саме визначати «контроль» для правил КІК: частка володіння корпоративними правами понад встановлений «поріг» (50%? 20%?), фактичний контроль без формального володіння акціями чи долями у компанії? Як бути із опосередкованим контролем або діяльністю в рамках договірних зобов’язань, таких як партнерства чи спільна діяльність?
  7. Як визначати дохід у випадку опосередкованого контролю, де контрольована компанія володіє дочірньою компанією, а та – ще одною і так далі?

При запровадженні правил КІК в Україні, депутатам потрібно буде врахувати та врегулювати як вказані питання, так і багато інших, пов’язаних із застосуванням та адмініструванням КІК. Від того, як саме будуть виписані такі правила у Податковому кодексі, у великій мірі залежатиме економічний розвиток України, адже правила КІК безпосередньо стосуватимуться переважної більшості власників українського середнього та великого бізнесів. Якщо правила КІК будуть невиправдано жорсткими, та / або міститимуть прогалини чи можливості для зловживань з боку контролюючих органів, це може призвести до зростання бізнес-міграції з України, або ще більшої тінізації економіки. Тому важливо підійти до впровадження правил КІК виважено, не накладаючи надмірного податкового навантаження на власників бізнесу.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: