Протекціонізм – це захист минулого

коментувати

Загалом протекціонізм має кілька негативних рис, через які я вважаю недоцільним робити будь-що в цьому напрямку.

Перша негативна річ – це те, що протекціонізм походить від англійського слова protection, тобто захист. Це захист чогось, що вже існує, у більшості випадків чогось, що існувало в минулому і через технологічні зміни стає неконкурентоздатним. Фактично в даному випадку ми захищаємо минуле проти майбутнього. Наприклад, ми захищаємо металургію проти якихось галузей, які тільки з'являються. І надаємо їй пільги, тому що у нас є заводи, які мають далі працювати. Ніхто вже не ставить питання про те, чи є металургія тією галуззю, яка має розвиватись в Україні. Вона є і її треба захищати. Те саме стосується вугільної промисловості. Та сама історія щодо захисту ліцензованих таксі проти Uber, який з'являвся в багатьох країнах світу. Фактично це захист чогось, що існувало завжди, проти того, що з’являється завдяки технологічним змінам.

Друга негативна річ – це захист проти конкуренції. Тобто коли ми говоримо, що нам потрібно захищати українське – це означає, що нам потрібно не допускати на ринок неукраїнське. Таким чином ми обмежуємо пропозицію на ринку, обмежуємо конкуренцію, що призводить до як негативних короткострокових наслідків, таких як підвищення цін через меншу конкуренцію, так і до негативних довгострокових наслідків – через відсутність конкуренції українські виробники просто не розвиваються. Навіщо розвиватись, якщо ринок захищений, і те краще, що з'являється на інших ринках, є недоступним або набагато дорожчим.

Тому я не бачу жодних причин підтримувати будь-яку політику, яка пов’язана з захистом чогось, що завжди існувало на українському ринку, не допускаючи на нього якісь нові технології чи іноземних гравців.

У більшості випадків, якщо ми говоримо про протекціонізм, йдеться про підтримку промисловості. І це насправді зараз велика дискусія у світі загалом. Яким шляхом має розвиватись не лише Україна, але й як мають розвиватись багато країн світу. Наприклад, у Великобританії закриваються металургійні виробництва, втрачаються робочі місця і починають говорити про необхідність підтримувати британську металургію. Хоча очевидно, що рівень розвитку британської економіки дозволяє їй робити щось набагато більш технологічне, ніж виплавляти сталь в кілька сотнях кілометрів від Лондона. Те саме стосується США, де велика підтримка кандидата в президенти Трампа пов’язана з тим, що багато "блакитних комірців", які працювали на промислових підприємствах, почали втрачати рівень добробуту через те, що промисловість почала виноситись в інші країни.

У даному випадку просто потрібно чітко розрізняти проблеми. Чи є проблема в тому, що потрібно зберігати промисловість, тому що вона є вищим рівнем розвитку, чи потрібно дивитись на те, щоб країна ставала місцем, де краще за все розвивати те найновіше, що відбувається в технологіях. Зрозуміло, що закриття ринку від конкуренції не зробить Україну місцем, де будуть розвиватись інформаційні технології, де буде розвиватись якась просунута фармацевтика тощо. Для цього потрібні абсолютно інші речі. Потрібна захищеність прав власності, зокрема, інтелектуальної власності, потрібні найкращі регуляторні умови, мінімальні ризики з боку правоохоронної системи, з боку судової системи. Та сама Кремнієва долина – вона з'явилась у США не тому, що уряд США проводив політику захисту ІТ-виробників Каліфорнії, а тому, що це середовище стало найкращим у світі для того, щоб саме там розвивати те, де бізнесмени заробляють мільярди доларів. Протекціонізм – це насамперед захист минулого, а не побудова майбутнього.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: