Енергетика проти російської агресії

коментувати

В умовах гібридної війни, яку Російська Федерація веде проти України, одним із перших і дієвих її інструментів стала агресивна енергетична політика.

Перекриття російського газового вентиля в зимові періоди 2006 і 2009 років стали «першими ластівками» цієї війни, які в 2013 р. доповнилися закриттям для українських виробників багатьох російських ринків, а ще через рік – анексією Криму й відкритими воєнними діями на Донбасі, спрямованими на знищення нашої держави.

Неефективна і надзвичайно витратна енергосистема України, яка дісталася їй у спадок від Радянського Союзу, ще з початків незалежності потребувала радикальної перебудови й модернізації. При тому, що впродовж перших 20 років ця система покладалася на старі зв’язки з Росією, особливо в плані поставок газу, нафти й ядерного палива, Україна розпочала пошук нових надійних партнерів ще в 90-і роки. Таким партнером виступили насамперед Сполучені Штати, з якими почала розвиватися співпраця на усіх важливих напрямках – від диверсифікації джерел енергопостачання, модернізації газотранспортної системи України, енергозбереження і застосування відновлювальних джерел енергії і до підвищення ядерної безпеки та подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Скажімо, американські технології видобутку сланцевого газу цілком можуть бути використані в Україні, і якби не російська агресія, зараз ми могли б бути свідками початку роботи західних партнерів на Юзівській ділянці. Значний потенціал має співпраця в сфері надійності постачання електроенергії за допомогою впровадження так званих «інтелектуальних енергосистем» (smart grids), у чому США є загальновизнаним світовим лідером: такі системи поєднують елементи класичної енергетики з новітніми енергетичними технологіями, де застосовуються комплексні інструменти контролю й моніторингу, а також інформаційні технології й засоби комунікації, що забезпечують високу продуктивність енергомереж, надаючи комунальним та енергогенеруючим компаніям можливість покращувати обслуговування споживачів. Впровадження відновлювальних джерел енергії є ще одни потужним резервом для модернізації енергетичної галузі України. Ці та інші напрями були зафіксовані в численних двосторонніх документах, підписаних за роки української незалежності, в тому числі в Хартії про стратегічне партнерство між Україною та США від 19.12.2008 р., а також розвинуті в подальших двосторонніх домовленостях.

Проте чи не найбільш відчутними на сьогодні є здобутки в українсько-американській співпраці саме в атомній енергетиці. Ці проекти реалізуються в рамках програм нерозповсюдження ядерної зброї, а тому доцільно нагадати, що згідно з Будапештським меморандумом 1994 р. Україна добровільно віддала третій в світі ядерний арсеналу в обмін на гарантії незалежності, територіальної цілісності й національної безпеки від США, Великої Британії, Франції, Китаю та РФ. На жаль, через грубе порушення своїх зобов’язань Росією, а також через неспроможність решти ядерних держав протистояти Росії воєнним шляхом, мають бути задіяні інші засоби протидії агресії. Тим більш нагальною є потреба в тому, щоб Україна не тільки не розгубила здобутий у ядерній сфері потенціал, а й продовжила прогрес у мирному розвитку цієї галузі.

В плані забезпечення ядерних реакторів нашої країни паливом з джерел, альтернативних традиційним російським поставкам, стратегічним напрямом став розвиток співпраці з американським гігантом Westinghouse Electric Company. Робота цих фахівців в Україні розпочалася з надання комплексу послуг з модернізації систем безпеки українського парку реакторів, а пізніше було створено інженерний центр для передачі сучасних технологій та навчання українських фахівців. Саме ця компанія вклала суттєві кошти в науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи зі створення паливних збірок, які підходять для всіх типів колишніх радянських реакторів. Ще в 2003 р. на Південно-Українській АЕС було завантажено перші зразки тепловиділяючих збірок (ТВЗ), а нині там уже використовується 42 таких збірки. В поточному році перша партія ТВЗ вже надійшла на 5-й енергоблок Запорізької АЕС, а з 2018 р. на них повністю запрацює 3-й блок ПУАЕС. За словами керівників компанії, в разі, якщо в України виникне така потреба та буде одержана відповідна ліцензія, можливо буде поставити це паливо на всі 13 енергоблоків країни. Планується також розширити співпрацю в галузі добудови нових енергоблоків українських АЕС.

В середині березня ця компанія і ПАТ «Турбоатом» підписали Меморандум про взаєморозуміння для координації зусиль двох компаній у сферах, що являють спільний інтерес. Американська сторона запропонувала своїм українським партнерам найбільш інноваційні технічні рішення, які забезпечуватимуть підвищення ефективності роботи й безпеки АЕС. Головним завданням поточного етапу співробітництва стане підвищення потужності українських реакторів типу ВВЕР-1000 до 110 відсотків від номінального рівня, адже на сьогодні їхні можливості використовуються не повною мірою.

Новим елементом у співпраці стало також те, що харківське виробниче об’єднання матиме можливість одержувати замовлення в тих країнах (Фінляндія, Чехія, Болгарія), де Westinghouse займається поставками палива й обслуговуванням реакторів радянського зразка, що сприятиме створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до державного бюджету і зростанню ВВП. Важливо, що до цієї роботи можуть долучатися й інші українські постачальники: «Турбоатом» (у співпраці з «Електротяжмашем») і американська компанія Holtec займуться освоєнням спільного виробництва турбін малої потужності (до 100 мвт) для атомних електростанцій, що дозволить у майбутньому забезпечувати цими локальними енергетичними об’єктами не тільки українські станції, а й АЕС зарубіжних країн. Відтепер флагман української атомної енергетики отримає можливість виходити на ринки країн Європейського Союзу, залишаючись при цьому виробником турбін для АЕС російської конструкції, що експлуатуються в державах колишнього СРСР і Східної та Центральної Європи, а також забезпечити обслуговування цих реакторів без участі фахівців російського ядерного монополіста «Росатом».

23 березня українському керівництву в Харкові було представлено роботу нової ядерної установки «Джерело нейтронів», яка розроблена спільно з американськими фахівцями і працює в експериментальному режимі, що дозволить розробляти практично весь спектр радіоізотопів для потреб медицини й промисловості, забезпечуючи при цьому високий рівень технологічної безпеки ядерних об’єктів та продовження терміну їх служби. Тижнем пізніше НАЕК «Енергоатом» підписав контракт з Westinghouse на поставку програмного забезпечення BEACON – передової технології, яка в режимі реального часу забезпечує виміри показників роботи активної зони реактора - для використання на п’ятому енергоблоці Запорізької АЕС, що свідчить про впевненість обох сторін у її високій надійності та перспективності.

Таким чином, березень став досить продуктивним для американсько-української енергетичної співпраці. Результати Саміту з ядерної безпеки-2016, який відбувся нещодавно у Вашингтоні, підписані двосторонні документи з США та Австралією відкривають нові можливості для подальшої кооперації. Тепер головне – скористатися ними повною мірою з тим, щоб Україна не тільки позбулася тенет російської ядерної монополії, а й зміцнила позиції на міжнародному ринку цих високих технологій і зробила свій гідний внесок у зміцнення ядерної безпеки в світі.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: