Як захистити себе від фінансових шахраїв

коментувати

Ефективний захист споживачів фінансових послуг є необхідним, якщо Україна має на меті розвинути стабільний, конкурентний та справедливий фінансовий ринок.

У Верховній Раді підготовлено до розгляду у другому читанні та в цілому пакет законопроектів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, які дозволять провести законодавчу реформу у цій сфері (№ 2455 «Про споживче кредитування» та № 2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг»).

Майже 10 років тому провідні міжнародні організації (G20, ОЕСР, ЄС) та державні органи різних країн дійшли висновку, що фінансова стабільність, перш за все, залежить від поінформованості споживачів фінансових послуг, від їхньої здатності розуміти фінансові продукти. В умовах нових технологічних рішень та все більшої складності фінансових продуктів стає очевидним, що регулятори не можуть врегульовувати ту чи іншу фінансову чи квазіфінансову послугу на випередження (наприклад, мікрокредитування, краудфандинг, P2P кредитування, операції типу FOREX тощо). Як відповідати на такі виклики? Сучасна політика захисту прав споживачів повинна будуватися на системі запобіжників, коли встановлені мінімальні правила, незмінні та застосовні до будь-якої нової послуги, а регулятори наділені інструментарієм, який дозволяє їм оперативно реагувати.

Тут ми переходимо до поняття прозорості. Якщо споживачі будуть поінформовані про характеристики та ризики продуктів, що продаються у роздрібному сегменті, а договори будуть складені зрозуміло і повно - це і є основний запобіжник. Через складність фінансових продуктів споживачам потрібний зрозумілий та стандартизований формат. Отже, що зміниться після прийняття законопроектів № 2455 та 2456-д?

Перший із законопроектів спрямований на вирішення прогалин споживчого кредитування. Зокрема, буде визначено стандартні вимоги, яким повинна відповідати будь-яка реклама споживчого кредиту. У такій рекламі потрібно буде зазначати максимальну суму, на яку може бути виданий кредит, реальну річну процентну ставку, максимальний строк, на який видається кредит, а у разі придбання товарів у розстрочку – ще розмір першого внеску. Реклама 0% кредитів та кредитів без перевірки кредитоспроможності позичальника буде заборонена. До підписання договору інформація клієнту буде надаватися за стандартною формою («паспорт споживчого кредиту»). Тобто, перед тим, як брати кредит, клієнт зможе покласти перед собою декілька «паспортів» та вибрати найбільш вигідні для себе умови. У такому паспорті буде зазначатися реальна (а не номінальна) процентна ставка, у тому числі розмір усіх комісійних. Ознайомлення споживача з інформацією відбуватиметься у письмовій формі. Також на вимогу споживача йому має бути надано проект договору для ознайомлення. Договір повинен містити усі умови кредитування, що детально прописані в законі.

Другий із законопроектів вирішує проблеми більш широкого плану, – які стосуються всіх фінансових послуг. Оскільки не можна ігнорувати перехід на електронний документообіг, у законопроекті прописано, як відбувається укладення договору в електронній формі, аби забезпечити дотримання прав споживачів так само, як і при паперовій формі. Наприклад, частою практикою є укладення договору в електронній формі шляхом приєднання. Ми не завжди звертаємо на це увагу, але при укладенні договору через термінали самообслуговування у більшості випадків договір укладається саме через приєднання до публічної частини договору, яка розміщена, наприклад, на веб-сайті банку. Так от, згідно із законопроектом індивідуальна частина договору (стосується саме кредиту споживача) повинна містити всі істотні умови, як будь-який інший кредитний договір, а публічна частина (загальна для всіх споживачів) повинна бути постійно доступна на веб-сайті фінансової установи. Таким чином, і папір економимо, і споживачі поінформовані.

Важливо, що законопроект 2456-д закріплює функцію контролю за дотриманням прав споживачів за регуляторами фінансового сектору (НБУ, Нацкомфінпослуг, НКЦПФР). Регуляторам надано чіткий перелік повноважень, наприклад: право перевіряти умови договорів, вимагати надання необхідних документів, накладати санкції тощо. Законопроект встановлює конкретні фінансові санкції та адміністративну відповідальність посадових осіб фінансових установ за порушення прав споживачів. Ще один момент – право регуляторів встановлювати додаткові умови договорів, якщо це не врегульовано законом. Таким чином, коли з’являється нова послуга, регулятор матиме змогу відреагувати на рівні своїх нормативних актів, без необхідності внесення змін до закону.

Сподіваємося, що прийняття законопроектів є перспективою найближчого майбутнього, протягом цієї сесії Верховної Ради. Усім учасникам фінансових ринків залишається побажати взаємного дотримання обов’язків, поінформованих і виважених рішень та очікуваних прибутків.  

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: