Чому банкам не варто боятися Укрпошти

коментувати

22 червня у Верховну Раду було внесено законопроект про розширення фінансових послуг Укрпоштою, який передбачає надання компанії права відкривати поштові рахунки та здійснювати емісію платіжних карт.

За ці півтора місяці, не зважаючи на літню спеку та період відпусток, в інформаційному просторі з’явилась достатньо велика кількість матеріалів від експертів (і не дуже) з викладенням причин, чому цього не треба робити.

У хід пішли аргументи від звинувачень у відсутності в Укрпошті фінмоніторингу (що, м’яко кажучи, не відповідає дійсності) до побоювань, що компанія залізе в державний бюджет і буде витрачати кошти платників податків на сумнівні проекти. Як кажуть, було б так смішно, якби не було так сумно, адже аргумент про те, що Укрпошта не отримує від держави жодних дотацій чи преференцій звучав уже не раз.

Проте навіть не в цьому річ. Пропоную противникам законопроекту визначитись із ключовою тезою: нам варто реформувати старого і неповороткого державного гіганта, що застряг за рівнем фінансових послуг у минулому столітті чи ні? Ми хочемо забезпечити близько 14 млн наших громадян базовими фінансовими послугами, яких вони на сьогоднішній день позбавлені? Оберемо торований і прогресивний шлях розширення спектру фінпослуг, який вже успішно пройшли 91% поштових операторів (Франція, Італія, Швейцарія, Португалія, Велика Британія і навіть вже Казахстан, Азербайджан та Росія) чи будемо спостерігати осторонь, залишаючись за рівнем фінансової інклюзії поруч з Танзанією?

Так, наразі маємо проблему з непристосованою поки що для відповідних змін правовою і нормативною базою. Так, маємо експертні зауваження до законопроекту, які готові врахувати.

Укрпошта готова пройти шлях непростих змін і пропонує НАБУ, Нацбанку, Міністерству фінансів (врешті-решт всім органам та установам, що можуть просувати зміни в країні) працювати над вдосконаленням законопроекту спільно, використати момент, коли реформа може бути чітко спланованою і прорахованою, а не вимушеною умовою фізичного виживання будь-якою ціною.

Саме тому ми в Укрпошті ініціювали зустріч з НАБУ, на якій презентувала основні цілі законопроекту №6601. Також експерти Укрпошти запропонували сформувати вимоги, які повинні виконуватись компанією разом із банківською спільнотою. А після прийняття законопроекту №6601 винести ці вимоги на розгляд НБУ у вигляді підзаконних актів.

З цією метою учасники зустрічі домовились про створення робочої групи під егідою НАБУ, яка повинна напрацювати проекти необхідних документів по регулюванню відповідної діяльності Укрпошти.

Укрпошта підтвердила свою готовність відповідати таким вимогам, як:

- участь у системі гарантування вкладів фізичних осіб;

- економічні нормативи та умови нагляду;

- ідентифікація клієнтів та фінансовий моніторинг;

- валютний контроль;

- вимоги до технічної інфраструктури та захисту інформації;

- вимоги до фізичної захищеності підрозділів та транспорту.

Що ми отримали у результаті? Чи була створена робоча група? – Ні, був створений прес-реліз, який ніяким чином не допомагає розвитку ринку.

Також хочу внести ясність в деякі питання, які противники законопроекту висувають в якості аргументів. Наприклад:

- Укрпошта, у разі отримання права вести поштові рахунки, збільшуватиме долю державних банків в фінансовому секторі.

Клієнти Укрпошти (більш ніж 6,5 млн) і так вже є клієнтами держсектору. Ми не заходимо на поле комерційних банків. Ми хочемо надавати сучасні фінансові послуги клієнтам, яких і так обслуговуємо, оскільки Укрпошта працює в населених пунктах, де не працює жоден банк. Тільки зараз це відбувається «на папірцях» в прямому сенсі цього слова.

- В Укрпошти відсутнє необхідне оснащення для забезпечення відповідного рівня надання фінпослуг, оскільки 80% відділень не комп’ютеризовані.

Укрпошта в будь-якому випадку вкладатиме кошти (і вже вкладає) в автоматизацію і модернізацію власної мережі. Тільки за останній рік компанія придбала близько 8 тис. комп’ютерів. Але ж якщо не буде можливості надання нормальних фінансових послуг – цей процес триватиме значно довший час.

- У компанії відсутнє фінансування для запровадження та обслуговування системи поштових рахунків, тому для цього будуть використані кошти з державного бюджету.

Повторюсь, жодної копійки з державного бюджету Укрпошта не отримує, тільки сплачує: в цілому за 2016 рік підприємство виплатило державі в якості податків та відрахувань 1,2 млрд грн. Для забезпечення процесу реформування залучаємо інвестиції, кредитні ресурси, власний капітал.

- Укрпошта є збитковим підприємством

Дійсно, в 2016 році компанія отримала збиток у розмірі 188 млн грн, а в І кварталі 2017 року – 238 млн грн. І це на фоні корпоратизації та переоцінки майна майже в 4 рази. Однак лише за рік фонд оплати праці з нарахуваннями зріс на 1,5 млрд грн. Чи хвилювало когось раніше те, що листоноші мали найнижчу заробітну плату в країні? - Ні. Лише за цей рік ми закупили більше автотранспорту ніж за минулі 5 років разом узятих, більше комп'ютерів, більше каналів зв'язку. Чи хвилювало когось, що вже нічим було розвозити кореспонденцію? - Не дуже.

Так, наразі ми всі вільні кошти вкладаємо в компанію, щоб відновити те, що роками руйнувалось. І наступного року продовжимо це робити. Для того, щоб генерувати прибуток у майбутньому (а не малювати його, як дехто це робив) необхідно мати нормальну інфраструктуру. Саме над цим і працюємо.

У мене інше питання до банківської спільноти. А чи хвилює когось, що фінансові послуги приносять 70% від доходів сільській мережі Укрпошти? Що буде з цією мережею, якщо Укрпошта відмовиться від цих послуг? Що буде з 14 млн українців, які не мають доступу до жодного банку? Де вони отримають пенсію чи сплатять комунальні послуги?

- У НАБУ кажуть: "Укрпошті краще працювати в якості агента одного з державних банків".

Більшість комерційних банків виступають проти подібного варіанту, зокрема члени НАБУ, оскільки він обмежує доступ до клієнтів, які проживають в сільській місцевості, і фактично монополізує становище держаних банків в фінансовому секторі. Крім того, уявімо, що цей варіант буде реалізовано і Укрпошта стає агентом, скажімо, Ощадбанку. Що отримуємо?

1. Інвестиції в автоматизацію мережі, щоб вона могла надавати розширені фінансові послуги, Ощадбанку будуть так само необхідні, як і Укрпошті. Сміливо додаємо ці витрати до щорічної докапіталізації, яку Ощад отримує з державного бюджету. В той час як Укрпошта не просить з бюджету ні копійки.

2. Для будь-якого банку, в тому числі й Ощаду, наразі надання фінансових послуг в сільській місцевості є збитковим. За останні роки мережа банківських офісів скоротилася більш ніж в 2 рази, з понад 22 тис. офісів до 10 тис. офісів, за I квартал 2017 року було закрито 305 банківських відділень. Лише Ощадбанк цього року лишає більше 340 населених пунктів. Кому він передає своїх клієнтів? Укрпошті.

Окремо банк, окремо пошта та окремо магазин в таких селах не можуть бути прибутковими. Лише об’єднавши ці напрямки, можна вийти на рівень рентабельності і зберегти відділення. Для Укрпошти право відкривати та обслуговувати поштові рахунки – шанс зберегти унікальну мережу з 11,5 тис. відділень та не повторити долю банків.

3. Цілком розумію ідею посприяти держбанкам залучити клієнтів Укрпошти нібито використовуючи існуючу інфраструктуру. Але ж, перш за все, немає тієї існуючої інфраструктури (і комп'ютери і термінали для карт треба буде купувати що Укрпошті, що будь-якому банку).

По друге – це буде означати не зменшення, а збільшення державного сектору. Беремо 6,5 млн клієнтів Укрпошти, додаємо біля 5 млн Ощаду, та на "солодке" ще Привату, і на роздрібному банкінгу у країні можна вішати великий банер – "зачинено для приватних банків". Проте комерційні банки вже зрозуміли, що в такому випадку доля держсектору зросте ще більше, а держбанк не віддасть жодного клієнта приватним банкам.

Натомість Укрпошта пропонує створення на своїй базі маркетплейсу для всіх банків (!), через який вони могли б продавати високомаржинальні банківські продукти за агентською схемою. Це той інструмент, який дозволить розвиватися банківській системі в сільській місцевості, а клієнтам у відділеннях Укрпошти обирати для себе найвигідніші умови від різних банків.

Не забуваймо, лише Укрпошта сьогодні, на відміну від банків, має 100% покриття території країни і здатна надавати фінансові та інші послуги в усіх 29,7 тис. населених пунктів, тим самим виконуючи надважливу соціальну функцію.

А яку соціальну функцію виконують нині державні банки? ООН визначила, що доступ до фінансових послуг – один із найважливіших викликів для всіх країн світу. Як бачимо, в Україні лише Укрпошту хвилює ця проблема. Тоді як в країнах Європи це окремий напрямок державної політики.

Тож, шановні колеги, противники і прихильники законопроекту, ми можемо ще довго мірятися м’язами, сперечатися за допомогою аргументів та контраргументів, створювати табори союзників і супротивників. Натомість пропоную визначитися з головним пріоритетом, з’ясувати для себе, чого ми хочемо. Докласти зусиль до реформування державного підприємства і перетворення його в сучасну клієнторієнтовану компанію та забезпечити населення базовими фінансовими послугами, чи зарубати всі спроби команди рухатись шляхом змін, наглухо закрити вікно можливостей, посилаючись на труднощі, складнощі і побоювання?

Закликаю працювати над тим, щоб вивести Укрпошту і наших споживачів з "доби палеоліту"! Давайте "лупати цю скалу" разом!

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: