Податкова панщина

коментувати

Держава експлуатує українських платників податків безжальніше, ніж поміщики селян у царській Росії.

Коли йдеться про зарплату та податки, які сплачують до бюджету українські громадяни, зазвичай говорять про прямі податки та збори - податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і військовий збір.

Після зниження цього року ставки ЄСВ з 38% (середня) до 22%, навіть за умови нещодавнього збільшення ПДФО з 15 до 18%, сумарне податкове навантаження на заробітну плату становить близько 34%.

Для довідки. Я називаю ЄСВ податком, бо він не виконує своїх функцій. По-перше, ЄСВ не виконує своєї страхової функції. Воно й не дивно за умови дефіциту Пенсійного фонду (ПФ) в 145 млрд грн, або 50% (порівняйте з дефіцитом держбюджету в 3-4%). По-друге, з 2013 року ЄСВ адміністрований не ПФ, а податківцями. Питання, до речі: а що ж тоді роблять близько 20 тисяч співробітників фонду?

Отже, на перший погляд здається, що людина, яка працює, з 1 гривні своєї зарплати виплачує державі 34 копійки. Однак це тільки на перший погляд.

Бо, отримавши на руки зарплату, людина продовжує платити значні податки, коли купує товари та послуги. Це так звані непрямі податки, які включаються в ціну - ПДВ, акцизи та ввізне мито.

З урахуванням непрямих податків людина віддає близько 60% свого заробітку державі.

І це ще не все.

Ще одна проблема полягає в тому, що українська держава, відбираючи в офіційно працевлаштованих громадян 60% їхніх грошей і часу, натомість не надає якісних послуг. Наприклад, в охороні здоров'я та освіті. Крім того, що послуги неякісні, людина, оплативши вже ці послуги за допомогою податків, змушена ще раз за них сплатити у вигляді хабарів або внесків у всілякі «благодійні» фонди.

Таким чином, держава відбирає у кожного громадянина ще більше, ніж 60% від офіційно зароблених грошей.

Тому не дивно, що з 16 млн зайнятих в Україні тільки 10 млн. працюють офіційно та сплачують усі податки. При чому з цих 10 млн. половина отримує мінімальну зарплату, тобто решту - в конвертах. Таким чином, тільки 30% зайнятих громадян сплачують всі податки на зарплату.

Справді, навіщо платити весь обсяг надвисоких податків державі, якщо натомість практично нічого не отримуєш?

Резюмуючи, людина, яка отримує офіційну зарплату, більше 60% свого часу працює на сплату податків, тобто на державу.

Тобто протягом місяця, що складається з 22 робочих днів, людина працює 14 днів тільки для того, щоб заплатити податки.

Якщо взяти робочий тиждень, то 3 дні (наприклад, понеділок, вівторок і середу) людина працює на сплату податків і тільки 2 дні (четвер-п'ятницю) - на власний прожиток.

Нагадаю, що в XVIII столітті кріпаки зобов'язані були працювати на пана також 3 дні на тиждень.

Виходить панщина в осучасненому вигляді.

Століття минають, суть не змінюється.

Що необхідно зробити для виправлення ситуації?

Відповідь може бути тільки комплексною. З одного боку, необхідно все ж провести податкову реформу, а серед іншого - об'єднати ЄСВ з ПДФО і встановити єдину ставку 20%. Адже, як було показано вище, ЄСВ і так по суті є податком, тому природно його об'єднати з іншим податком, заразом знизити загальну ставку і, відповідно, виплачувати всі пенсії безпосередньо з бюджету. Одночасно з цим запровадити нарешті пенсійну реформу. З іншого боку, необхідні структурні реформи видаткової частини бюджету (освіта, медицина, інфраструктура, безпека тощо), щоб платник податків за свої сплачені податки отримував якісні послуги.

Напівзаходи не спрацюють.

Чи готовий до таких дій український уряд? З огляду на фактичні дії, на жаль, ні.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: