Що буде з газовидобутком післязавтра

коментувати

Що буде з видобутком газу в Україні через 10 років? А через 20? Якщо ви задасте це питання українському газовидобувачеві, у 90% випадків йому буде важко дати прогноз навіть на найближчі 2-3 роки.

Глобально картина зрозуміла: все йде до безвуглецевого майбутнього. Звичайно, порівняно зі світовими лідерами в Україні висока роль газу буде зберігатися значно довше. І питання його видобутку ще не скоро зніметься з порядку денного.

Але газ – це вичерпний ресурс. Родовища виснажуються. З кожним роком буде все складніше не лише нарощувати видобуток, а навіть підтримувати його на досягнутому рівні. Чи зможе Україна впоратися з цим завданням?

Для цього газовидобутку, як і практично всієї пострадянської промисловості, потрібне перезавантаження. Галузь сильно відстала. І якщо замислюватися не тільки про сьогодення, а й про майбутнє – треба кардинально змінюватися.

Мова йде про підходи до управління, підготовки кадрів, використання технологій і науки, підвищення ефективності. Потрібно бути не просто на рівні, наприклад, Європи. Враховуючи складність наших гірничо-геологічних умов – треба бути краще.

Багато чого буде залежати від державної компанії Укргазвидобування. Вона дає країні левову частку всього газу, і тому має потенціал стати  як головною рушійною силою розвитку галузі, так і її головним тягарем.

Ми бачимо ознаки того, що у найбільшої держкомпанії почалися активні перетворення. І разом з тим ще раз переконалися, що вони не будуть простими. Змінювати себе в умовах, коли зовнішнє середовище змінюватися не хоче, ще те випробування.

Одночасно у розвитку галузі зростає роль приватних компаній. Не обтяжені атрибутами держвласності, вони вже мобільні та ефективні. З'являються перші кейси, які свідчать про готовність до майбутнього.

Всього два приклади з роботи Нафтогазвидобування, як найбільшого приватника. 2015 рік: ми завершили буріння найглибшої в Україні видобувної свердловини. Отримано газ на глибині 6650 м, що стало рекордом для країни.

Чому це важливо? На «традиційних» глибинах в 2-5 тис. метрів вже навряд чи будуть великі відкриття. Буріння на великі глибини набагато складніше, дорожче, довше. Але це – шлях до нового, поки маловивченого потенціалу надр.

2016 рік: ми починаємо буріння свердловини глибиною 6000 метрів на Мачухському родовищі в Полтавській області. Це ще один знаковий проект, оскільки буріння буде здійснюватися за найвищого в Україні пластового тиску.

Ми плануємо залучити науку, кращих підрядників. Шукаємо найнадійніше обладнання і матеріали. І це буде досвід, який потім може бути використаний для освоєння інших ділянок надр, які поки вважаються неприступними.

Приклади технологічно ємних, «розвиваючих» проектів напевно є і у інших компаній. Але все одно вони поки епізодичні. Щоб галузь системно рухалася вперед – такі проекти потрібно ставити на конвеєр.

А тепер про те, чому ніхто не може зазирнути в «післязавтра» і сказати: вийде чи ні. Причина в регуляторно-інвестиційному середовищі. Як показує нещодавня історія, вона здатна розгорнути галузь на 180 градусів лише за місяць.

Десятки робочих груп створено, сотні обговорень проведено. Покращення є, але їх поки недостатньо. І немає впевненості, що одного прекрасного дня вони не будуть перекреслені яким-небудь законом або постановою.

Що потрібно? Конвертувати розпочатий діалог між бізнесом і владою в реальні якісні зміни. Документально закріпити їх стабільність. Переконавши таким чином інвесторів, що їхнім вкладенням в довгострокові, дорогі проекти більше нічого не перешкоджає.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: