Що МВФ вимагатиме за кредит

коментувати

У Києві відгриміли "фанфари" з приводу виділення Україні чергового траншу МВФ, про що навіть раніше самого Фонду повідомив Президент України Петро Порошенко.

Однак за гарним настроєм чиновників і гарними новинами з-за океану стоять певні правила, які треба виконувати, і які будуть впливати на нашу економіку як мінімум до кінця року.

Міфи з РФ

Жити за правилами МВФ зовсім непросто. Зазвичай транші надходять не в бюджет, на пенсії, та інші соцвиплати, а просто поповнюють золотовалютні резерви (ЗВР). Тому традиційні фрази політиканів, на кшталт "віддавати нашим дітям і онукам", "ми пошкодуємо, що взяли кредит, його потрібно віддавати", – це не більш ніж PR-прийом для електорату. Кредит як поклали в ЗВР так і можуть витягти його звідти. Звичайно, частина траншей Фонду йшла у бюджет, але це були зовсім невеликі суми.

Другий міф ще більш банальний: псевдо–економісти намагаються підрахувати, скільки коштів Україна поверне Фонду через 2–3 роки, вказуючи на те, що віддавати потрібно буде в 2–3 рази більше. Думаю, читачеві буде корисно нагадати, що Фонд – це міжнародна організація, яку заснували політичні влади різних країн, і тому Фонд схильний приймати політичні рішення, в т. ч. і щодо списання кредитів в невдалих проектах. Говорити про списання кредитів у момент отримання траншу – це дуже поганий тон. Однак, будемо відверті, ми не знаємо, як підуть справи в українській економіці через пару років. Для нас сума в $3-5 млрд може стати дуже невеликий, як це було у 2005–2007 рр., і навпаки, може розгорнутися негативний сценарій, який зробить боргове навантаження непідйомнім, у цьому випадку Фонд також може прийти на допомогу.

Пікантність ситуації в тому, що байки про транш МВФ для України складаються в основному на кошти російських платників податків, а от сама РФ намагалася запобігти отримання Україною чергового “шкідливого” траншу, голосуючи принципово проти.

Суворі умови

Для самої України умови Фонду – це зовсім не мед. Активісти вже розчаровані заявою Крістін Лагард про необхідність посилення адміністрування податків. Питання викликає і згадка про пенсійну реформу, яка, швидше за все передбачає банальне скорочення дефіциту ПФУ, без заміни солідарної системи на накопичувальну. Якщо податкова і пенсійна реформа – це нове для українців, то в режимі "відновлення чистих ЗВР" і "боротьби з інфляцією" Україна вже жила від пів до півтора року. Цей режим не раз критикували не зовсім компетентні люди, як від влади, так і опозиції. Проте з вуст осіб, що розбираються у вимогах Фонду, така критика – по суті монетарного голоду – звучить дивно, оскільки в цьому і полягає вся сіль монетарних рецептів.

І останнє з суворих умов – це бюджетна дисципліна та обмеження дефіциту бюджету країни в 2017 році. Мовою обивателя це означає, що НБУ не буде дозволено друкувати грошей стільки, скільки захоче уряд.

У сухому залишку маємо монетарне голодування, фіскальну і бюджетну дисципліну, а також жорсткий контроль дефіциту бюджету. Всі ці фактори в сукупності будуть стримувати економічне зростання, але тільки в короткостроковій перспективі.

Плюшки від Лагард

Суть рецепта Фонду полягає в тому, що в результаті монетарного голодування (для реального сектора) в банківській системі накопичується значний надлишок ліквідності. Коли інфляція скорочується і падає облікова ставка НБУ, то банки, що мають надлишкову ліквідність, починають активно її скидати в кредити. У 2009 році цей рецепт спрацював в Україні, не бачу причин, чому він не може спрацювати і зараз. НБУ вже знаходиться на півдорозі до реалізації цього рецепта: 15 вересня регулятор знову знизив ставку на 0,5 п.п. до 15%, ясно вказавши ринку, який тренд інфляції і курс очікує.

Власне, це і є один з коронних монетарних рецептів МВФ в дії – використовувати монетарний голод для накопичення в банках надлишку ліквідності, а потім зниженням ставок виганяти ресурси на кредитний ринок. Зростання кредитування прискорює відновлення економіки. Першу частину – накопичення ліквідності – ми вже пройшли, другу частину тільки починаємо і, очевидно, трохи відстаємо від побажань Фонду та політичного керівництва країни.

Якщо з монетарними рецептами все ясно, і при інших рівних умовах тут успіх гарантований, то з відновленням ЗВР і валютними обмеженнями все не так просто. Через слабкий експорт відновити вивезені з країни за 2 роки $10-14 млрд виявилося зовсім непросто. Стандартні продукти Фонду "stand by" та EFF не дозволяють Україні зробити це швидко, а інших продуктів у книзі рецептів пані Лагард просто немає. Ситуацію пом'якшує уряд США зі своїми гарантіями та макродопомога від ЄС, але і цього може не вистачити.

Єдина можливість наповнити ЗВР при слабких сировинних ринках – організувати інвестиційний бум зразка 2005–2007 рр., але не в банківському секторі, як це було раніше, а у реальному секторі економіки. Однак для цього потрібна напружена і злагоджена робота не тільки НБУ, а всієї вертикалі.

Тактично Порошенко вже домігся успіху, демонструючи всьому світу підтримку МВФ, але стратегічно питання по поверненню України до довгострокового зростання все ще не вирішене. Тому світ зберігає стриманий оптимізм, а МВФ в підсумковому документі пише "донори доклали зусилля для допомоги Україні", очевидно маючи на увазі, що тепер м'яч на полі України і їй належить діяти і вирішувати свою долю, ламаючи несприятливі тренди на шляху до довгострокового економічного зростання.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: