Чому бурхливе зростання агросектору в минулому

коментувати

Нещодавно Міністерство економічного розвитку представило презентаційний відеоролик для інвесторів Ukraine Open for U.

Ролик чудово знятий з точки зору відео, заряджає вірою в Україну і взагалі є дуже надихаючим іміджевим продуктом. Ось тільки наскільки беззаперечним є його зміст? Тверезо оцінюючи наші реалії, ми повинні розуміти, що можливості та перспективи України описані, мабуть, у надмірно райдужних тонах.

У той же час, автори ролика визначили найбільш перспективні галузі для інвестицій. Це, на їх думку, агросектор, IT, енергетика та інфраструктура. Так от мені здається, що цей набір «модних» галузей далеко не повною мірою відображає ті точки зростання української економіки, які можуть «вистрілити».

У серії з 4 статей я постараюся розповісти про перспективи тих галузей, які бачаться потенційними драйверами зростання економіки. І почну, мабуть, з агросектору. Останні чотири роки сприятливі погодні умови, тепла зима і більш високий, ніж зазвичай рівень опадів навесні і влітку, дозволили українському агросектору забезпечувати стабільно високий урожай. Укрстат каже, що середньорічний урожай зернових і олійних в 2013-2015 рр. становив 79 млн тонн.

А прогноз на 2016-й від мінсільгоспу США демонструє цифру у 80 млн тонн. При цьому середньорічний урожай у 2010-2012 рр. становив лише 59 млн тонн, а в 2007-2009 рр. – тільки 51 млн тонн. Однак не тільки погода стала причиною такого різкого підвищення продуктивності. Поштовхом послужив приплив інвестицій в сектор, що дало змогу модернізувати машинний парк і впровадити нові агротехнології.

Однак тяжка економічна криза 2014-2015 рр. сильно вдарила по надходженню інвестицій в агросектор. Найбільші агрохолдинги практично зупинили розширення земельного банку, а продажі імпортної сільгосптехніки в 2015 році впали вдвічі. Як результат, інтенсивне зростання сільгоспвиробництва практично припинилось. Останні чотири роки річний урожай зернових і олійних коливається в межах 77-80 млн тонн в залежності від погодних умов і структури посівів.

Одночасно збільшується податковий тиск на агросектор і згортаються навіть ті незначні податкові пільги, які були у аграріїв. Для того щоб оцінити перспективи зростання українського агросектору, ми побудували порівняльну таблицю урожайності основних культур в Україні і в наших основних країнах-конкурентах у 2015/16 маркетинговому році.

Відразу обмовимося, що врожайність відображає не тільки стан агротехнологій і оснащеність сучасною технікою, але і природно-кліматичні умови. Тому досягти врожайності пшениці, як в Європейському Союзі, для України буде важко. Справа в тому, що в країнах Європи клімат більш вологий, тоді як у нас нерідкі засухи.

По суті, наш клімат найкраще порівнювати з Аргентиною. Так от, врожайність пшениці в Україні вище, ніж в Аргентині та США, але нижче, ніж в Євросоюзі – правильно, через більш посушливий клімат. При цьому врожайність соняшнику в Україні взагалі найвища в світі. Україна суттєво відстає тільки за «новими» культурами – кукурудзи та сої, які в нашій країні масово почали культивувати не так давно.

Але тут потенціал збільшення врожайності явно простежується. Однак говорити про те, що між Україною та іншими провідними аграрними країнами прірва в продуктивності, а значить наш агросектор зможе в рази збільшити виробництво, – в корені невірно. Навпаки, наш розвинений агросектор вступає швидше у фазу зрілого зростання.

Тим не менш, можливості для збільшення виробництва все ще є. І головним драйвером зростання для агросектору, безумовно, стане відкриття ринку землі. Про це говорять вже давно, тому що вільна купівля-продаж земель буде стимулювати довгострокові інвестиції в наше сільське господарство. Ми ж розуміємо, що ніхто не буде інвестувати «довгі» гроші у будівництво, наприклад, зрошувальних каналів, якщо не буде 100% гарантії, що орендодавець не попросить потім інвестора піти з орендованої землі, куди він вклав мільйони.

Не сумніваюся, що рішення земельного питання дозволить не тільки залучити інвестиції в іригаційні системи навколо Дніпра. Це також стимулювання садівництва і виноградарства, наприклад. Адже ми знаємо, що виробництво тих же фруктів та винограду в Україні досі не повністю покриває потреби українського ринку, не кажучи вже про експорт. На мою думку, без відкриття ринку землі темпи зростання агросектору будуть набагато нижче. А це означає, що агросектор навряд чи зможе повною мірою стати драйвером зростання української економіки.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: