Законопроект про заборону вилучення серверів не допоможе

коментувати

За останні кілька років у багатьох IT-компаніях проводилися обшуки і перевірки силовиків.

Тільки в 2015 році з так званими «маски-шоу» зіткнулися близько 30 гравців інформаційного ринку, і поки ця тенденція зберігається. Чи зможуть знайти вихід із ситуації наші законотворці...

Багато шуму з нічого

Найдивовижніше в «маски-шоу» те, що ні один «гучний» обшук за роки незалежності так і не завершився судовим покаранням. Це дає вагомі підстави експертам говорити про навмисне використання обшуків для тиску на бізнес. По суті, йде гра «в одні ворота» в кращих традиціях радянської каральної машини, а після вилучення техніки і величезних фінансових втрат від багатомісячного простою «живого» бізнесу звучить: «Вибачте, помилочка вийшла...»

Все це разом з бойовими діями на Сході і внутрішніми проблемами не може не справити негативний вплив на імідж України. Були випадки, коли навіть через двогодинний візит силовиків протягом доби в односторонньому порядку розривалися мільйонні угоди в зв'язку з ризиками щодо продовження ведення бізнесу в нашій країні (т. зв. business continuance risks).

Спроба № 2

Але ось в кінці 2015 року блимнув промінь надії – у парламент був внесений законопроект № 3719 про заборону вилучення серверів. Документ був презентований у Facebook Янікою Мерило і підтриманий багатьма політиками – Володимиром Голубом, Олександром Данченко, О. В. Климпуш-Цинцадзе, Олексієм Порошенком, Антоном Геращенком, Дмитром Шимківим та іншими.

8 вересня 2016 за документ проголосували в першому читанні, і зараз він готується до другого за «скороченою процедурою». Враховуючи, що цей закон незабаром може стати невід'ємною частиною кримінального процесуального законодавства, ми вирішили вивчити його більш детально.

Адже раніше парламентом вже приймався дуже схожий закон № 1580, який не мав ніякої дії на практиці. Так, наприклад, СБУ провела обшук і вилучила сервери компанії NIC.UA акурат у день набрання чинності цього документа – 7 квітня 2015 року.

Головне – в деталях

На жаль, ми прийшли до висновку, що законопроект №3719 не врахував уроків свого попередника №1580 і в поточному вигляді не здатний істотно вплинути на «силові» будні. Звичайно, потрібно подякувати згаданим «драйверам» за те, що підняли таку важливу тему і привернули до неї увагу громадськості, але це той випадок, коли зауваження є практично до кожної норми.

Ми пропонуємо TOP-5 пропозицій, які ще можна врахувати між читаннями:

  1. Що таке «сервер»? Законопроект №3719 покликаний врегулювати проблему безпідставного вилучення комп'ютерів і серверів, але терміни «сервер» або «комп'ютер» в документі навіть не згадуються. Замість них відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК забороняється вилучати «електронні інформаційні системи». Але ж проблема як раз в тому, що правоохоронні відомства спокійно конфіскують сервера і стверджують, що це «не інформаційна система».
  2. Іноді не вилучити сервер неможливо. В поточному вигляді документ намагається заборонити вилучення в принципі, хоча у багатьох випадках це неможливо. Наприклад, на сервері виявлена інформація з державною таємницею – очевидно, що силовики не можуть просто скопіювати її, а оригінал залишити компанії. Необхідно правильне розмежування і баланс інтересів.
  3. Хочеш вилучити сервер – «попередь» злочинця. Відповідно до ч. 1 ст. 236 перед обшуком «прокурор запрошує особу, якій належить житло...» – здається, сепаратисти і інші злочинці дуже зрадіють такому попереджувальному сервісу від держави.
  4. Як вгадати, що вилучити? В п. 7 ч. 3 ст. 234 слідчий зобов'язується описати «індивідуальні та родові ознаки речей, які планується відшукати». Потрібно бути екстрасенсом, або злочинцем, щоб знати заздалегідь, що вбили жертву.
  5. Немає адвоката – немає обшуку. Згідно ч. 4 ст. 236 «обшук проводиться лише за обов'язкової участі адвоката». А якщо адвокат не наймався?

Стає зрозумілим, чому цей документ отримав негативні відгуки Головного науково-експертного управління. А його ще не бачили фахівці Генеральної прокуратури та Верховного суду, яким доведеться з цим працювати.

Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих

Звичайно ж, проблему з обшуками все ж таки необхідно врегулювати. Однак мало приписати ті чи інші правила – важливо передбачити механізм їх роботи:

  1. Ввести кримінальну відповідальність слідчих і прокурорів за навмисні «помилки».
  2. Передбачити можливість оскарження ухвал суду про обшук в апеляційному порядку з виходом на юридичну відповідальність судді районного суду.
  3. Внести визначення «сервер» для однозначного трактування усіма сторонами.
  4. Використовувати практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення від 23.01.2014 по справі East/West Alliance проти України) і заборонити безпідставне вилучення серверів – як «предметів і засобів праці».
  5. Дотримати правильний баланс між вилученням комп'ютера в разі, якщо він став знаряддям вбивства, або ж якщо він просто є носієм інформації, яку потрібно скопіювати.

Команда фінансово-правового комітету Асоціації IT Ukraine, яка об'єднує більше 50-ти професіоналів українського IT-ринку, спільно з фахівцями Верховного суду України та провідними вченими профільних українських вузів розробила законопроект, де методично врахувала всі зазначені вище нюанси.

Хочеться вірити, що ці зусилля не будуть марними, і разом ми зможемо створити сприятливі умови для бізнесу, які допоможуть індустрії інформаційних технологій стати локомотивом економічного відродження України.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: