Брудні гроші

коментувати

Ситуацію з утилізацією відходів в Україні можна описати одним словом – профанація. Одні роблять вигляд, що утилізують відходи, інші ж змушені платити шалені гроші за послуги, які насправді не надаються.

Ці гроші осідають в кишенях корупціонерів і наближених до них осіб. При цьому відходи накопичуються і загрожують перерости у справжню екологічну проблему. Косметичними засобами проблему вже не вирішити: системі необхідне повне перезавантаження.

Якщо ви бажаєте розібратися, як поводяться в Україна зі сміттям, зробити це буде дуже непросто. Важко знайти сферу з таким самим заплутаним і суперечливим регулюванням. У сфері утилізації мастил – одні правила, елементів живлення – другі, побутових відходів – треті. І це не просто особливості, які виходять із специфіки самих відходів. Немає єдиних підходів, принципів, єдиного бачення щодо системи поводження із відходами в цілому. Існуючі документи часто розбігаються із рамковим законом «Про відходи», та регулюють утилізацію лише фрагментарно. Якщо придивитися детальніше до кожного з цих секторів, то виявиться, що існуюче регулювання виконує лише одну функцію: забезпечити інтереси певних корупційних груп і наближених до них компаній. При цьому головне завдання системи – ефективна утилізація відходів – відсунуте на задній план.

Заплутані корупційні схеми вибудовувалися роками, наявність дозволів і обмежень дозволяла формувати «особливі» умови для кишенькових компаній. Звісно, про реальну утилізацію мова ніколи не йшла. Відпрацьовані мастила зливалися в канаву, сміття скидалося у найближчу лісосмугу. Елементи живлення утилізують в одній купі разом із склом, картоном і органічними відходами. Що ми маємо тепер? Екологічну загрозу і корупційні схеми на мільйони доларів.

Взагалі вся ця сфера – це велика «сутінкова зона». Сьогодні фактично відсутня достовірна інформація про те, скільки і яких відходів утворюється, скільки існує полігонів і сміттєзвалищ, реальних, а не віртуальних, потужностей для переробки тощо. Але можна з впевненістю сказати, що інфраструктура збору і сортування сміття досі відсутня. А це унеможливлює якісну утилізація. Як наслідок, маємо низький рівень переробки й утилізації та високий рівень їх захоронення (за даними 2014 року, 96,4% побутових відходів заховано на полігонах).

Саме збір вторинної сировини залишається головною проблемою. Існуюча інфраструктура дуже фрагментарна: є локальні пункти прийому, але вони розрізнені і не в змозі забезпечити повноцінну утилізацію. Для того, щоб побудувати ефективну систему, необхідно стимулювати операторів ринку, вводячи прозорі і зрозумілі правила гри.

Але є в цьому питанні ще один брудний секрет. В Україні просто відсутня культура поводження з відходами. Європейська звичка сортувати сміття, на жаль, ще не встигла прижитися. Ми, українці, часто самі ставимося до нашого довкілля як дикуни. В радянські часи, коли все навколо було спільним і нічиїм, сміття і бруд були звичним явищем. Порядок і чистота досягалися примусом, створювалися з-під палки. Але вже майже 25 років ми – незалежна держава, і самі відповідаємо за власний добробут. Що ж заважає нам, наприклад, збирати елементи живлення у окремі контейнери? Що заважає сортувати сміття, як європейці – органічні відходи окремо, папір – окремо, скло – окремо. Поодинокі експерименти в районах Києва провалилися. Виявилося, що киянам ліньки розділяти сміття, хоча від цього залежіть наша екологія, умови, в яких ми живемо. Нічим іншим, ніж пост-радянською байдужістю це пояснити не можна. І це ще один аргумент на користь повного перезавантаження системи і зміни бачення.

Швидкого рішення просто не існує. Мінекономрозвитку вже зробило декілька кроків на шляху реформування системи поводження з відходами. Так, ми скасували корупційні ризики на ринку утилізації тари та пакування. А нещодавно затвердили нові, прозорі правила гри у сфері утилізації відпрацьованих мастил. Але такими окремими рішеннями чи регуляторними змінами реформу не провести. Необхідно відбудувати нову ефективну систему поводженні із відходами.  Щоб зробити це правильно, необхідно йти цивілізованим шляхом, за європейським прикладом. Тому починати треба зі стратегії, яка визначить бачення кінцевого результату, системи, побудованої на певних загальних принципах, які будуть дотримуватися незалежно від регіону чи типу відходів.

Ми вже розпочали розробку національної стратегії Поводження з відходами, ініціювавши створення спеціального Наглядового комітету. Перше офіційне засідання комітету відбулося в квітні. Важливо, що до його складу увійшли як представники профільних міністерств (Мінекономрозвитку і Мінекології), так і представники міжнародних організацій. Надалі по кожному з напрямків стратегії будуть сформовані експертні групи, до їх складу увійдуть представники ринку, які забезпечують необхідну прагматичність і локальний досвід, щоб зробити стратегію насправді дієвою.

Ми також розробили Меморандум щодо співпраці у побудові в Україні ефективної сучасної системи поводження з відходами, яка відповідала б найкращим світовим практикам. Меморандум закріплює важливі кроки реформи системи поводження з відходами, такі як моніторинг стану полігонів та сміттєзвалищ, оцінку стану ресурсів з переробки, розробка національної стратегії Поводження з відходами та доопрацювання рамкового закону «Про відходи», розробку регуляторних документів для кожного з типів вторинної сировини тощо. Після тривалої підготовки, минулого тижня Меморандум був підписаний

Але ці зусилля можуть стати марними, якщо активну участь у реформі не буде брати громада. Тому ми розпочинаємо публічну дискусію щодо того, на яких принципах мусить будуватися нова система поводження з відходами. І закликаємо всіх небайдужих приєднуватись до неї. Будемо ми жити в європейській країні чи посеред величезного сміттєзвалища – залежить тільки від нас.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: