Хто слідкуватиме за енергомонополіями

коментувати

Вже майже рік в Україні триває кропітка робота по створенню нового законодавства, що має легітимізувати нову модель регулятора на енергетичних ринках.

Нормальна робота цієї інституції вкрай необхідна для подолання монополізації окремих ринків та встановлення об′єктивних тарифів, що вкотре стало об′єктом широкого резонансу після чергового їх зростання у травні.

Зокрема, мова йде про законопроект 2966-д, який з лютого 2016 року перебуває в процесі проходження у Верховній Раді, і після кількох спроб був нарешті прийнятий у першому читанні 12 квітня 2016 року. Роботу над цим законопроектом можна вважати безпрецедентною з огляду на обсяг обговорених правок та залучення до процесу створення законопроекту європейських фахівців зі сторони Секретаріату Енергетичного Співтовариства (далі – Секретаріату), які допомогли врахувати тонкощі європейського законодавства та досвід роботи подібних регуляторів в ЄС у процесі підготовки цього законопроекту.

Зараз законопроект 2966-д активно готується до другого читання, яке відбудеться після проходження розгляду на Комітеті з питань ПЕК 18 травня цього року. На засіданні Комітету мають вирішити долю низки важливих моментів щодо призначення членів Регулятора, стандартів фінансування та забезпечення прозорості їх роботи, а також як розділяться повноваження Комісії та інших державних регулюючих органів.

6 найбільш дискусійних питань

На засіданні Комітету будуть обговорюватись наступні важливі питання:

- Забезпечення незалежності від впливу на роботу Регулятора зацікавлених осіб

За результатами обговорення до законопроекту було запропоновано внести правку стосовно того, що будь-яке втручання в роботу Регулятора, зокрема вчинення впливу на виконання членами Регулятора або його посадовими особами своїх функцій, є незаконним. Формулювання «є незаконним впливом» - досить важливе з юридичної точки зору, оскільки у чинній версії законопроекту такі дії визнаються лише «неправомірними та не підлягають виконанню», що не дозволяє притягати осіб винних у втручанні до відповідальності.

Проте принцип невтручання не означає відмову від взаємодії Регулятора з іншими органами державної влади, крім випадків коли останні здійснюють втручання в роботу Регулятора. Зокрема, Регулятор повинен розробляти та подавати на затвердження Кабінету Міністрів проекти регуляторних актів, що відносяться до сфери його компетенції (наприклад, те ж питання про тарифи на енергію для населення), взаємодіяти з Антимонопольним комітетом та органами фінансового контролю при проведенні антимонопольних розслідувань, а також надавати іншим державним органам статистичну та іншу інформацію.

- Вимоги до членів Регулятора: професіоналізм та репутація

Під час обговорення були в тому числі підняті питання про обмеження, які висуваються при обранні членів Регулятора, що дозволяють обирати професіоналів із незаплямованою репутацією. Тож наразі пропонується:

  • Дозволити ставати членами Регулятора не лише громадянам України, але й фахівцям інших держав (окрім тих, що визнані громадянами держави-агресора), які мають цінний досвід та компетенцію для побудови ефективної регуляторної моделі в Україні.
  • Спростити діючу вимогу до досвіду роботи члена або Голови Регулятора із 5 років загального стажу, включаючи 2 роки на керівних посадах до простішої вимоги 2 років стажу роботи на керівних посадах, оскільки саме це є визначальним критерієм для оцінки професійного рівня.
  • Визначити, в якій мірі слід обмежувати членство  у політичних партіях та наявність представницького мандату.

Європейський досвід є різноплановим: від найбільш жорстких обмежень по типу «політичної нейтральності», що взагалі унеможливлюють членство у партіях у будь-якій формі (Австрія, Угорщина) до досить ліберальної моделі у Болгарії, де приналежність членів Регулятора до політичних партій вважається фактором, що балансує роботу.

- Статус та процедура обрання членів Регулятора

Як відомо, до складу Регулятора мають входити 7 членів, у тому числі Голова Комісії, який обирається з їх числа.

Відразу ж виникає питання, який статус повинні мати ці люди, які з однієї сторони представляють національні інтереси на енергетичних ринках, а з іншої сторони повинні бути максимально незалежними від втручання держави у процес регулювання ринків

Були озвучені досить різні ідеї: від того, що члени Регулятора мають бути такими ж держслужбовцями, як і рядовий персонал, до того, що члени Регулятора – це взагалі політична посада і їх винагорода не має залежати від фінансування з Державного бюджету, оскільки це буде чинити вплив на них з боку інших чиновників. В цілому, незважаючи на значний розрив у рівні винагороди між членами Регулятора та рядовим персоналом, вибір повинен бути зроблений на користь відокремлення посад від апарату державної служби, оскільки це є важливою передумовою для їх незалежності.

- Схема ротації членів Регулятора: одночасна чи поступова?

У Директивах ЄС немає однозначного трактування положень щодо схеми ротації членів Регулятора. Але одне важливе "побажання" - ротації має здійснюватися поступово (від 6 до 30 місяців), щоб уникнути "провалу" у роботі Регулятора.

- Якою має бути оплата праці членів Регулятора

Як вже було згадано вище, гідна фінансова компенсація членам Регулятора є однією із найважливіших передумов того, що їх рішення, що вирішують долю ринків вартістю у мільярди доларів були дійсно виважені та об’єктивні.

Законопроект в цілому визнає цей факт і пропонує вивести членів Регулятора за рамки дії Закону України «Про державну службу» з її нинішніми мізерними компенсаціями, і встановити досить високий рівень оплати праці в пропорції 50 до мінімальної заробітної плати для Голови НКРЕКП, 40 – для члена НКРЕКП і т.д.

З іншої сторони, така фіксація є відірваною від рівня компенсацій, що діють у галузях, є об’єктом регулювання. Залучати кращих професіоналів із приватного сектора до державного. Тому альтернативною пропозицією є поквартальна прив’язка компенсації членам Регулятора на рівні 70% від максимуму посадових окладів керівників, що об’єктом регулювання.

- Хто має займатись видачею ліцензій: уряд чи Регулятор?

Чинне законодавство та варіант законопроекту 2966-д до першого читання чітко вказують на те, що до переліку функцій і повноважень Регулятора входить розробка та затвердження ліцензійних умов, що є важливими для забезпечення життєдіяльності критичної інфраструктури, наприклад водопостачання, генерація тепла і т.д.

Водночас чіткої відповіді з європейської практики, хто саме має ліцензувати такі компанії немає: Директиви не встановлюють прямої вимоги щодо надання прав, а вказують досить широко, що «регулятори повинні мати повноваження, що дозволяють їм ефективно і швидко виконувати свої зобов’язання».

Окремі держави-члени ЄС трактують цю норму по-різному. Більшість регуляторів країн ЄС (у тому числі Великобританії, Латвії, Литви, Чехії, Угорщини, Словаччини) мають право видачі та зміни ліцензій, а у разі порушення правил — зупинки або заборони діяльності суб’єктів господарювання. Регулятори Австрії, Франції та Німеччини не наділені правом видачі ліцензій. Водночас, за даними Енергетичного Співтовариства, бюджет усіх регуляторів спільноти прямо або опосередковано фінансується за рахунок ліцензійних внесків, тому питання ліцензування має бути вирішене у прямій прив’язці до типу і кількості внесків, які сплачуються компаніями на утримання Регулятора - це внески на регулювання, що сплачуються в тому числі і ліцензіатами).

Наступне слово за політиками

Наразі доля фінальної версії законопроекту 2966-д залежить від політичних рішень, які допоможуть в короткий строк вирішити дискусійні питання - та врешті прийняти закон і почати створення ефективного регулятора за європейськими «правилами гри». Зокрема необхідно вирішити, яким буде місце Регулятора в системі органів державної влади, яким чином буде забезпечена реальна його незалежність від впливу бізнес-інтересів, корупційного тиску та популізму з боку чиновників і політиків, а також яким чином буде побудована система мотивації для залучення до Регулятора кращих фахівців на енергетичних ринках. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: