Міфи і правда про заміщення газу в Україні

коментувати

Влада бадьоро рапортує про скорочення споживання імпортного газу, старт великого числа нових проектів, що використовують поновлювані джерела енергії. Але насправді не все так гладко і безхмарно, як про це говорять з екранів ТБ.

Є кілька міфів, які важливо розвінчати, щоб продовжити рух до енергонезалежності.

Міф №1- проектам із заміщення газу дано "зелене" світло

Правда в тому, що дуже часто влада і комунальники перешкоджають переведенню котелень з газу на біопаливо і реалізації інших енергозберігаючих проектів.

У чиновника немає такого завдання, як економія газу. Його ніхто не заохотить, якщо він зробить посильний внесок в енергетичну незалежність України. І ніхто не покарає, якщо регіон, в якому він працює, продовжить спалювати газ навіть там, де є альтернатива.

Відповідно, коли ви приходите до влади і починаєте пояснювати, що нові проекти вигідні країні, платникам податків, споживачам послуг, в кращому випадку вас вислухають. Але мало хто скаже: роби, а я допоможу! Тобто інвестора, який готовий за свої кошти модернізувати котельню, перевести її з газу на біопаливо, заощадити від 10% до 30% бюджетних коштів, створити нові робочі місця, платити податки, ніхто з розпростертими обіймами не чекає. Ні серед місцевої влади, ні в Національній комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг.

Міф №2 - Україна взяла курс на відмову від споживання імпортного газу

Правда в тому, що у нас в країні існують цілі сектори економіки, в яких виділяються дотації для споживачів імпортного газу.

Фактично, єдиний сектор, де створені умови для заміщення блакитного палива - це бюджетні установи - їх річний обсяг споживання становить близько 1 млрд кубометрів. Ну і частково населення. Тоді як, наприклад, підприємства теплокомуненерго споживають близько 6 млрд кубометрів газу в рік за пільговою ціною 2,9 тис. грн за тис. кубометрів.

Різниця між пільговою ціною і реальною компенсується за рахунок бюджету, тобто за наш з вами рахунок. Передбачається, що ситуація зміниться в цьому році, після того, як переглянуть тарифи в цьому році. Але поки вона саме така, як описано вище.

Міф №3 - кількість проектів по заміщенню газу стрімко зростає

Правда в тому, що за останній рік динаміка сповільнилася через опір старої системи і надання штучних переваг тим, хто працює на газі.

Якщо в 2014 році в інвесторів було багато оптимізму, то зараз його немає. Це впливає на динаміку розвитку. Нових проектів не так багато, через що досягнення заявленої мети - заміщення 7,2 млрд кубометрів газу до 2020 року, як це прописано в Національному плані дій, знаходиться під загрозою зриву. За прогнозами Біоенергетичної асоціації України, в кращому випадку до цього терміну ми замінимо 5,38 млрд кубометрів газу.

Міф №4 - через падіння цін на газ вигідно переходити на виробництво тепла з відновлюваних джерел

Правда в тому, що біоенергетика залишається рентабельною навіть при цінах в $150 за тисячу кубометрів.

Як ми бачимо, ситуація на світовому ринку вуглеводнів не дає ніяких передумов прогнозувати, що ціна на газ впаде нижче за цю позначку.

Міф №5 - Україні не здатна відмовитися від імпорту газу

Правда в тому, що тільки біоенергетика здатна замістити 7-10 млрд кубометрів газу протягом найближчих 5 років.

Ще в 2011 році Україна купувала у Газпрому 40 млрд. кубометрів газу. Чотири роки по тому, у 2015 році, імпорт впав більш, ніж в два рази, до 16,4 млрд. кубометрів.

Впевнений, у нас все вийде, і не пізніше ніж через 5-7 років ми зможемо взагалі відмовитися від імпорту. Головне - прибрати всі перешкоди на шляху тих, хто готовий працювати на енергетичну незалежність.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: