Для чого потрібна земельна реформа

1 коментувати
Насправді задача земельної реформи не створити зернову чи соняшникову супердержаву.  Бо ще ніхто не побудував успішну країну тільки на аграрному секторі

На мою думку, земельна реформа – це насамперед питання появи драйвера змін в економіці. Що це значить?

Відкриття ринку дасть можливість залучити протягом найближчих двох-трьох років близько $10 млрд. Ці кошти докорінно змінять існуючий зараз в Україні бізнесовий ландшафт. Наразі ми в такому становищі, що навіть $1 млрд кредиту від МВФ примушує метушитись Верховну Раду, Президента, Кабінет Міністрів. Це, звичайно, принизливо. Але маємо сприйняти цю реальність і перетворити проблему на можливість. Очікувані інвестиції в $ 10 млрд нарешті заставлять провести валютну лібералізацію. Друге – закінчити податкову реформу.

Важливим ефектом земельної реформи стане збільшення пропозиції товарів. По суті, земля – це суперліквідний товар, який можна буде купити за гривню. Це збільшить стабільність і прогнозованість валютного курсу. Як наслідок запуск доларових інвестицій в сфери з гривневим доходом. Наприклад, в приватну медицину. Увесь цей перелік наслідків діятиме не тільки для аграрного сектора. А вплине взагалі на всю економіку України.

Таким чином, земельна реформа – це драйвер позитивних змін, які відбудуться у державі. І в цьому, насправді, суть. Не в тому, щоб Україну зробити аграрною наддержавою. Бо, як вже згадувалося вище, нема у світі успішних держав, які розвивалися тільки за рахунок аграрки. Цінність земельної реформи полягає у тому, що вона є тим єдиним драйвером, ключем, який запустить ланцюгову реакцію позитивних змін.

Тепер хочу перейти до питання чому у нас не відбулася земельна реформа? Не тому, що є противники і прибічники. А тому, що насправді більшість бізнесу в Україні, як і політики, дивляться на світ з точки зору cash-flow – грошового потоку, а не капіталізації.

Що мається на увазі? Для компаній, які мислять у категоріях грошового потоку, EBITDA, прибутку і подібних показників – земельна реформа нецікава з однієї простої причини – їх витрати зростуть. Зараз вони мають можливість платити найнижчу в Європі орендну плату за найкращі в світі чорноземи. Хоча є договори річної оренди 1 га землі за $150, більшість аграріїв платить лише $50. Це все є наслідком того, що без ринку землі не існує ринку оренди як такої. Як наслідок, компанії платять менше справедливої ціни.

А після відміни мораторію постане потреба викупити цю землю за ціною від $1 тис. до $2 тис. за га. А за 3-4 роки ще дорожче. І якщо ми візьмемо $2 тис./га, то тільки сплата за відсотками за один гектар складатиме $200. А оскільки до цього оренда складала $50, то EBITDA зразу зменшиться на $150 з гектару.

Ця концепція пояснює багато українських парадоксів. Ми не вирішуємо питання бурштину або ж інші важливі питання з однієї простої причини – тому що вони зараз для когось – гарантовані гроші. І ніхто не думає, що буде завтра.

А якраз прихильники капіталізації підтримують земельну реформу не зважаючи на можливі тимчасові ускладнення. В короткостроковій перспективі це виклик, бо фінансові результати зменшаться. Але в довгостроковій перспективі концепція капіталізації є вигіднішою. Бо компанії, які володіють земельними масивами, коштуватимуть більше і будуть залучати капітал дешевше. І оцінка їх вартості складатиметься не тільки з аналізу фінансових показників, а також з того, скільки землі є у власності.

Відповідно, земельна реформа – це довгострокова історія. Вона менш прибуткова на короткому проміжку часу, але прибутковіша в довшій перспективі. Бо cash-flow дозволяє тобі зараз заробляти гроші, але не дає можливості інвестувати в землю, збільшувати врожайність і багато інших речей.

Так, після запуску ринку землі доведеться платити більше. Як за оренду, так і за купівлю. Але це б дало можливість залучати кошти, проводити модернізацію, інвестувати в землю і збільшувати врожай. І тим самим всі би виграли. Тільки не через рік-два, а через п’ять.

Відповідно, боротьба противників і прихильників земельної реформи – це у ширшому сенсі боротьба прибічників концепції cash-flow з прибічниками капіталізації. І це можна розширити на інші сфери. Всюди плюс-мінус домінує такий підхід.

Я вважаю, Україна має нарешті перейти від концепції короткої перспективи до підходу довгострокових благ. І якраз відкриття ринку землі – це перший серйозний крок, який запускає незворотні зміни.

«Діалоги про майбутнє»

НВ представляє: «Діалоги про майбутнє» з Уільямом Тейлором, Павлом Шереметою і Дмитром Кулебою.

Київ-Вашингтон-Брюсель
Яке місце займає Україна у цьому трикутнику? Якою нашу країну бачать у Європі та США?

Відвідати лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: