3G і наступні G

коментувати

Два роки тому Україна на мапі 3G Європи була білою плямою і орієнтовне відставання від телеком і технологічного прогресу ЄС оцінювалося в майже декаду.

Від Японії і Америки це відставання було ще більшим. Що змінилося 2 роки потому? Які бар'єри все ще стоять на шляху впровадження нових технологій? Чи можемо ми перескочити через 4G? Які ключові проблеми в Україні з цифровою трансформацією? Чому стримуються впровадження LTE в тих діапазонах, де старі технології вже не тільки не розвиваються, але навіть і не виробляються?

Два роки тому відбулася знаменна подія для телеком ринку - через багато років і з істотним відставанням від розвинених країн, в Україну прийшов 3G зв'язок. Точніше не прийшов, а його за допомогою горезвісної політичної волі вдалося таки почати впроваджувати. Відкритий і прозорий конкурс, подальший бурхливий розвиток «великої трійки», урочисті запуски мережі у великих містах, перші задоволені користувачі – все це природні та очікувані події, пов'язані з виходом на ринок дійсно інноваційного продукту. Водночас залишилися без уваги не менш важливі питання: хто відповідатиме за десятирічне технологічне відставання України? Як уникнути повторення «like 3G battle» в майбутньому?

Як можна оцінити збиток, нанесений державі штучним стримуванням впровадження нового покоління зв'язку? Проникнення ШСД, в т.ч. мобільного, в 10% дає економічний ефект близько +1% до ВВП. 10 років тому проникнення ШСД в країні було на рівні 10-15%, ВВП щорічно близько 150 млрд дол. Навіть якщо взяти по мінімуму 1% від ВВП за 10 років, то отримаємо від 15 до 20 млрд дол. Не мало. Це тільки те, що можна приблизно підрахувати, а скільки непрямих втрат, таких, наприклад, як однобоке інформаційне поле для багатьох користувачів. Інтернет - це особлива форма свободи і навмисне позбавлення її людини з моральної точки зору є гіршим злом.

Є таке поняття як «ефект метелика», коли нелінійна система занадто чутлива до початкових умов і маленьке відхилення на вході може привести до абсолютно непередбачуваних наслідків на виході. Чи можемо ми допустити, що технологічне відставання, в тому числі, стало одним з факторів, який посприяв тією чи іншою мірою утворенню соціальних катаклізмів, яких зазнала наша країна? Причинно-наслідковий клубок може привести нас до розуміння глибокого взаємозв'язку в сучасному світі комунікаційних технологій і соціального настрою. Затримка з впровадженням нових технологій, формує так званий технологічний розрив (одні соціальні групи отримують переваги у вигляді нових можливостей перед іншими), який в свою чергу є предтечею розриву соціального. Розрив за певних умов розвивається в соціальну кризу. Власне кажучи, мінімізація технологічних розривів між країнами є ключовим завданням стратегічної програми ЄС «Єдиний цифровий ринок». Відзначимо, що в далекі часи саме різниця в технологічному розвитку була одним з визначальних чинників загибелі цілих імперій («кулі проти стріл»).

Хто винен і що робити? Питання персональної відповідальності, швидше за все, так і залишиться відкритим, тому що ключовою була колективна безвідповідальність, інертність і безвольність. Більш важливою є робота над помилками, аналіз і подальше запобігання подібних ситуацій.
Відносно 3G. Великі оператори успішно завершують перший етап освоєння частотного ресурсу (покриття обласних центрів), далі йде покриття всіх населених пунктів протягом 4 років (до слова варто відзначити, що оператори вже сьогодні надають сервіс 3G в багатьох районних центрах та селищах). Без 3G залишаються міста, де необхідно провести конверсію. Третє покоління зв'язку, як і очікувалося, відкрило нові можливості для користувачів – крім швидкої роботи інтернету, стали приходити в Україну глобальні гравці (наприклад Uber), активно розвиваються національні проекти (Privat24, Uklon і т.д). Оператори теж не стоять на місці і пропонують нові 3G based сервіси, як наприклад онлайн ТБ і багато іншого. Ми бачимо, як за допомогою нової технології поступово трансформується життя.

Іншою стороною медалі є той факт, що всі ці сервіси, а також триваюче заміщення класичних телефонів смартфонами призводить до зростання трафіку. Вже сьогодні в деяких місцях Києва можна зазнати труднощів з 3G сервісом, хоча в цілому картина виглядає поки що більш ніж задовільно. Продуктивність мережі (пропускна здатність) - величина в принципі обмежена і початково визначається трьома факторами: технологічними можливостями конкретного стандарту зв'язку, щільністю устаткування і частотним ресурсом.

Загальний висновок з графіків можна зробити такий: зростання трафіку даних значно перевершує і збільшення спектральної характеристики (як ключового показника конкретного стандарту зв'язку), і зростання щільності обладнання.

Залишається лише один фактор, здатний врівноважити потребу в послугах з одного боку і продуктивність мережі з іншого – радіочастотний ресурс. Кожне нове покоління зв'язку вимагає все більше і більше спектрального ресурсу. І на перше місце виходить питання ефективного регулювання використання спектра як механізму державного управління впровадженням актуальних технологій. А конкретніше процес підготовки і конвертації частот під нові технології. Підготовка ця носить регламентний характер. План використання радіочастотного ресурсу, як базова таблиця розподілу частот, носить досить жорсткий характер - кожному частотному діапазону відповідає конкретна технологія з певними обмеженнями з використання. Коли технології кардинально змінювалися раз на 20 років, процедура жорсткої прив'язки технології до частоти була так чи інакше виправдана. Але сьогодні швидкість оновлення і заміни технології відбувається кожні 5 років, а завтра і того частіше. І жорстко прив'язувати до частот технології масового користування, які так чи інакше застарівають, не зовсім ефективно. Перебільшуючи, можна стверджувати, що «бетонувати» старими технологіями ресурс нераціонально (яскравий тому приклад – оператори CDMA і WiMAX)

Універсальним рецептом і запобіжником на майбутнє може і повинно стати впровадження принципу технологічної нейтральності, який, зокрема, забезпечує можливість операторам зв'язку використовувати на своїх частотах ті технології, які найбільш відповідають ринковій ситуації, планам оператора, наявності обладнання, тощо. В іншому випадку, за появи кожної нової технології nextG, ми змушені будемо починати все спочатку – складний дискурс, безліч науково-дослідних робіт про ЕМС і нові технології (незрозуміло чому не можна користуватися напрацюваннями інших країн), нескінченні круглі столи, поламані списи і т.д. і т.п. Тим самим впровадження чергової технології буде перетворюватися на подвиг. Таким чином, важливою є зміна філософії держави. Держава повинна стати новатором номер 1, задавати темп технологічного переоснащення і перетворення країни.

Для країни з непростою економічною ситуацією своєчасне технологічне переоснащення без перебільшення є фактором виживання. Держава повинна зайняти позицію максимального заохочення нових інноваційних технологій. Питання вартості доступу до нових частот або технологій повинно стати вторинним. Яскравим прикладом «економічної вигоди» стала епопея з 3G - в результаті проведеного конкурсу бюджет поповнився майже на 10 млрд грн (або приблизно 400 млн доларів), але втрати від затримки незрівнянно більше (15-20 млрд дол).

Кілька слів до питання про 5G. Останнім часом стали звучати гіпотези про можливість «перестрибнути» 4G і почати впроваджувати 5G. Сьогодні розробки п'ятого покоління тільки ведуться, остаточно не сформовані не те що специфікації, але і не ратифіковані власне критерії та вимоги до технологій IMT-2020. Є загальне розуміння, що з технічної точки зору це буде мережа з гігабітною пропускною спроможністю. Для досягнення такої пропускної здатності передбачається залучення частот до 28ГГц. Висока частота призведе до значного зменшення радіуса стільника (до десятків метрів), що в свою чергу буде вимагати абсолютно іншої логіки не тільки побудови мережі, але також і самої моделі надання послуг. До таких змін наші оператори навряд чи готові. Гіпотеза на рахунок впровадження 5G буде швидше за все виправдана в разі затягування впровадження 4G. У даній ситуації більш очевидною стає роль технологічної нейтральності. Адже тоді з порядку денного знімається питання, технологію якого покоління впроваджувати і як. Ринок підкаже.

 

 

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: