Що дала Україні вільна торгівля з ЄС

коментувати

Маємо перші позитивні результати дії вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Спочатку про основні зміни, які відбулися:

  • зниження ставок увізних мит розпочали і Україна, і ЄС. Тобто для України це означає, що європейський імпорт став порівняно дешевше, український експорт став більш конкурентоспроможний по ціні;
  • митне оформлення в рамках вільної торгівлі здійснюється на підставі сертифікату переміщення (походження) товарів EUR.1, який видається митними органами на безоплатній основі,
  • запроваджено інститут уповноваженого експортера, що дає можливість експортувати без необхідності отримання сертифікату.

Тепер про результати торгівлі.

За результатами січня-березня 2016 року нажаль змушені констатувати невелике скорочення торгівлі (-1,9%), яке на фоні загального скорочення торгівлі України з країнами світу (-13,9%) є порівняно незначним.

Для прикладу у січні-березні 2015 року скорочення обсягів торгівлі товарами з ЄС складало 28,2%, а загальної торгівлі України з країнами світу – 34,7%. Наразі маємо уповільнення темпів скорочення торгівлі.

Серед причин: зміна кон’юнктури світового ринку, падіння цін на світовому ринку по ключових позиціях вітчизняного експорту, девальвація валюти, а також ситуація на сході України.

Водночас, не зважаючи на наведене, у першому кварталі 2016 року ми все одно маємо позитивні результати. Зокрема, маємо приріст торгівлі сільськогосподарською продукцією (+16,2%). Ми стали більше експортувати м’яса (в тому числі м’яса птиці) (+29%), риби і ракоподібних (+64%), молока та молочних продуктів, меду (+30%), овочів (+22%), зернових культур, борошна. Значно зріс експорт продукції олійної промисловості (більш ніж в 2,5 рази). Збільшився і експорт переробленої продукції, зокрема, продуктів з м’яса, риби; цукру і кондвиробів з цукру; какао та продуктів з нього; продуктів із зернових культур; різних харчових продуктів тощо.

Маємо приріст експорту і по промисловій продукції: по продукції хімічної промисловості (органічні хімічні сполуки; екстракти дубильні, барвники; інші продукти хімічної промисловості); полімерних матеріалах, пластмасах; каучуку, гумі; милу, мийних засобах; шкіряній i хутряній сировині та виробах з них; деревині і виробах з деревини тощо. Значно зріс експорт продукції текстильної промисловості. Найбільший приріст маємо по експорту шовку (в 1,9 рази), тканин з вовни (в 1,8 рази), вовни (в 1,7 рази), килимів (2,3 рази), трикотажного одягу (на 11%), текстильного одягу (на 9%), інших готових текстильних виробів (на 15%). Також ми стали більше експортувати головних уборів (на 2%) та парасольок (більш ніж в 2 рази), керамічних виробів (в 1,6 разів), наземних транспортних засобів (на 7,7%), приладів і апаратів (на 18%), музичних інструментів (на 11,2%), меблів (в 1,5 рази).

Якщо говоримо про використання таких можливостей експорту, як експорт в рамках тарифних квот, то тут ми констатуємо достатню активність обох сторін.

За період п’ять місяців 2016 р. вже повністю використано 9 тарифних квот: на виноградний та яблучний соки, мед, ячмінну крупу та борошно, цукор, оброблені томати, кукурудзу, овес, пшеницю, а також солод та пшеничну клейковину. При цьому експорт продовжується і поза межами тарифних квот. Основна квота на м’ясо птиці на перший та другий квартал вже традиційно використана на 100% (4 000 тонн щокварталу). У поточному році розпочалося активне використання додаткової квоти на курячі каркаси (23% від загального обсягу квоти).

Також розпочалося використання тарифних квоти на цукрову кукурудзу, цукрові продукти (фруктоза, лактоза, ін.), етанол, крохмаль, висівки, відходи та залишки, ячмінь, оброблені продукти з цукру, оброблену продукцію з зернових тощо.

Загалом на сьогодні українськими експортерами використовуються можливості експорту в рамках 20 тарифних квот із 40 можливих.

Маємо додатковий позитив. Відтак 11 січня 2016 року було відкрито доступ до ринку ЄС для української молочної продукції. При цьому, окрім перших десяти підприємств, які пройшли відповідний контроль якості та отримали дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС ще у минулому році, починаючи з початку року відповідні дозволи отримали ще два підприємства.

Українські виробники вже розпочали експорт молочної продукції до ЄС. Першу поставку було здійснено на початку квітня до Болгарії.

Але, на жаль, по певних товарах маємо падіння. Найбільше падіння експорту – по продукції металургійної промисловості – це наш східний регіон.

Ми також стали більше купувати. Зокрема приріст імпорту маємо по таких товарах, як продукція хімічної та пов'язаної з нею галузей промисловості (+14%), машини та устаткування (+36,7%), продукція легкої промисловості (+18%).

Європейські виробники також активно використовують преференції в рамках торгівлі між Україною та ЄС.

Зокрема за чотири місяці цього року вже повністю використано основну тарифну квоту на м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці, більш ніж на половину використано квоту на цукор (на 67,2%), розпочато використання тарифної квоти на м'ясо свинини (на 17,5%).

Використання тарифних квот

Водночас, попередні результати чотирьох місяців показують зростання товарообігу з державами ЄС (+1,4%) у порівнянні з січнем-квітнем 2015 року, в тому числі і незначне зростання обсягів експорту до ЄС (+0,4%), а також зростання обсягів імпорту (+2,3%). Це означає, що економіка запустилася, працює, вільна торгівля дає свої результати. Зокрема маємо зростання експорту продовольчих товарів та напоїв – на 46%, транспортних засобів і запасних частин – на 3%, споживчих товарів – на 21%.

Це позитивні сигнали для нашої країни та економіки. Це означає, що наша країна відновлює свій імідж надійного партнера. Нам почали довіряти і не боятися з нами торгувати. Українська продукція та наші виробники поступово завойовують ринки держав-членів ЄС.

Ми дякуємо нашим виробникам за ту роботу, яку вони роблять, підтримуючи виробництво, збільшуючи експорт та стверджуючи імідж нашої держави закордоном, в тому числі в державах-членах ЄС.

В той же час, Уряд також на збирається сидіти склавши руки. Ми продовжуватимемо робити все від нас залежне, щоб допомогти нашим виробникам та експортерам.

У квітні ми провели перше засідання торговельного комітету Україна-ЄС на якому обговорили і можливість прискорення лібералізації та розширення доступу українських товарів до ринку ЄС.

На постійній основі при Мінекономрозвитку працює телефонна лінія з питань функціонування вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Ведемо відкритий діалог з бізнесом на майданчику Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку, де по-галузево обговорюються і пропрацьювуються питання від бізнесу з метою зрозуміти, де є прогалини в законодавстві або в системі регуляції, і як держава може допомогти у їх вирішенні та виступити фасилітатором збільшення обсягів експорту в ЄС на своєму рівні. Рада працює з жовтня 2015 року. Наразі відбулося вже понад 17 засідань.

Ми вже провели низку бізнес-форумів у державах ЄС. Наразі опрацьовуємо питання проведення аналогічних заходів в інших країнах.

Загалом за результатами чотирьох місяців ми можемо констатувати, що зона вільної торгівлі між Україною та ЄС працює та набирає свої оберти. Очікуємо нових позитивних результатів!


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: