Чому в Україну не хочуть інвестувати

коментувати

Нещодавно, через брак голосів, український парламент відхилив законопроект №2286а про взаємну довіру позичальників і кредиторів.

Крім того, що ця законодавча ініціатива була передбачена меморандумом з МВФ, вона була вкрай важлива в цілому для реформи банківської системи, вона була необхідна фінустановам як один з важливих інструментів для відновлення ринку кредитування. В масштабах країни це могло б стати важливим кроком на шляху поліпшення інвестиційного клімату і залучення більшого числа міжнародних донорів.

Ми постійно чуємо «зручне» твердження про те, що потенційні інвестори бояться вкладати у воюючу країну. Безумовно, це так. Але ми практично не чуємо іншого, не менш важливого меседжу: потенційні інвестори не готові вкладати в країну з корумпованими судами, практично відсутньою системою захисту прав кредиторів, в країну, де великий бізнес найчастіше може безкарно йти від своїх партнерських зобов'язань.

Так, законопроект про взаємну довіру позичальників і кредиторів не вирішував усіх питань, пов'язаних із захистом прав кредиторів. Для цього, в першу чергу, необхідна якісна реформа судової системи та виконавчої служби. Але він міг би стати важливим кроком на шляху до нашої спільної мети - побудови сильної, прозорої, такої, що відповідає світовим стандартам банківської системи країни як гаранта надійності і захищеності української економіки.

У проекті передбачалося закрити багато дір в законодавстві, якими користувалися недобросовісні позичальники, щоб уникати відповідальності. Зокрема, там були вдосконалені механізми оптимізації ряду проблемних питань щодо процедури банкрутства, вирішення спірних питань в плані визнання недійсними порук, також значно знижувалися шанси виведення активів несумлінними клієнтами шляхом відходу в ліквідацію або банкрутство і багато інших завдань, пов'язаних з проблемними активами.

Народні депутати ініціативу не підтримали - і в результаті:

• процес повернення коштів у банківську систему України знову загальмувався. До слова, за даними досліджень, частка проблемних активів по фінансовому сектору становить близько 50%;

• активізація і відновлення доступного кредитування, яке потенційно може стати основою зростання і поліпшення економічних показників, внутрішніми інвесторами - банками - так і буде проходити повільно;

• інвестиційна привабливість нашої країни знову заробила кілька штрафних очок, враховуючи, що ця законодавча ініціатива була схвалена Міжнародним валютним фондом.

Закон провалився через його цільову аудиторію

Законодавча ініціатива була спрямована не на фізичних осіб. З ними банки більш-менш навчилися знаходити спільну мову і приходити до спільного рішення. Наприклад, наша фінустанова, як багато хто по ринку, крім індивідуальної роботи з проблемними позичальниками, пропонує клієнтам різні програми реструктуризації.

Законопроект зачіпав якраз інтереси тих, від кого фінансовий сектор постраждав найбільше, - великих корпоративних неплатників, які не бажають йти на компроміс і домовлятися про реструктуризацію зі своїми фінансовими партнерами. Доводиться констатувати, що у Верховній Раді України таких банківських клієнтів - власників великих бізнесів з мільйонними статками, але при цьому таких, що не бажають погашати свої борги перед банками, а також їх лобістів - значна кількість. М'яко кажучи, їм невигідно впроваджувати таке законодавство, яке буде зводити до мінімуму їх можливості уникати відповідальності, наприклад, традиційним для них шляхом оспорювання дійсності договорів про видачу кредиту або договорів забезпечення, виведення активів, оголошуючи себе банкрутом та ін.

Тому цілком успішний і такий, що розвивається навіть в умовах кризи, але при цьому недобросовісний бізнес сьогодні знову підведе свого фінансового партнера, який, власне, свого часу допомагав йому ставати на ноги. А завтра інший бізнесмен не зможе взяти кредит на розвиток своєї нової і перспективної справи в силу різних причин - від високої вартості ресурсу до складності збору повного пакету документів для оцінки банками ризиків. В результаті наша економіка втратить одне з джерел свого зростання. Адже саме так все це і працює.

Сьогодні банківське співтовариство не може отримати жодного законопроекту, який міг би захищати їх права перед недобросовісними клієнтами. І у цьому зв'язку дивовижним залишається лише той факт, чому в такому випадку багато хто обурюється, що міжнародні та внутрішні донори не готові інвестувати і допомагати нашій економіці розвиватися, а міжнародні фінансові інститути співпрацю з Україною тримають в режимі on hold.

 

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: