Хто захищає інтереси України?

коментувати

Одна знайома журналістка поскаржилася, що українські чиновники, відповідальні за просування експорту вітчизняної сільгосппродукції, відразу якось злиняли після доповіді на профільній конференції, ніяк не проявивши себе.

Боюся, це глобальна проблема українського бюрократичного апарату в цілому і дипломатів зокрема - відсутність усвідомлення, що вони на своїх посадах заради того, щоб захищати інтереси України. А також розуміння того, що інтереси українського бізнесу - це і є інтереси України. Якщо ці інтереси не спрямовані на підрив самого існування України, як експорт кругляка, «бурштинові копальні», розпил заводів на металобрухт або банальний відхід від податків і чорні зарплати.

В ідеальному випадку український чиновник повинен бути одночасно ангелом хранителем і торговим агентом українського бізнесу. А дипломат повинен бути промоутером українського бізнесу.

Один великий російський бізнесмен у своїй книзі так описує високопоставленого білоруського дипломата в Москві: «Навіть просто посидіти з цією людиною за чаркою чаю і розмовляти про погоду ризиковано - у будь-якій, навіть найнеформальнішій обстановці, не помітиш, як він вже про щось з тобою домовився і просунув ще якісь білоруські інтереси. Ти вже щось дорого купив, дешево продав, зобов'язався інвестувати. І все це відбувається у нього вже на рівні рефлексів». І це типовий приклад високопоставленого дипломата наших сусідів. Цей же бізнесмен додає: «Якщо ви як інвестор цікаві Білорусі, якщо ваше підприємство відповідає її стратегічним планам розвитку - у вас з'являється головний лобіст в Республіці - це сама Білорусь в особі всього бюрократичного апарату - від Президента до останнього клерка. І немає питання, яке вони б для вас не вирішили, причому абсолютно безкоштовно!»

І це загальносвітова практика всіх розвинених країн- дипломати просувають бізнес своїх країн.

Минулого тижня у Вільнюсі проходила конференція регіональних аеропортів Європи. Надзвичайний і повноважний посол Ірландії в Литві Девід Нунан особисто приїхав на неї підтримати презентації земляків з Кірка і Кноку. Третій і четвертий аеропорт республіки представляли свої програми розвитку для колег і потенційних контрагентів.

Посол не просто виступив на конференції, він ще і групу підтримки привів - волинщика і танцювальну групу, яка виконала запальну дзигу. А кожен учасник конференції отримав в подарунок по блокноту та чекушку ірландського лікеру. При чому незалежно від того, потенційний це клієнт, постачальник або взагалі конкурент. Але і це ще не все. Напередодні конференції посол влаштував закриту звану вечерю для ірландської делегації, а також місцевих партнерів. І дуже добродушно спілкувався з усіма зацікавленими особами, як і в кулуарах самої конференції.

Активно продавлюють інтереси своїх бізнесменів німці, французи, американці, турки. Намагаються не відставати і інші західноєвропейські країни.

Сучасні українські дипломати зовсім не такі. Часом здається, що вони перейняли все найгірше від старої радянської школи і додали до цього ще лінь, зарозумілість і повну байдужість до економічних інтересів Батьківщини і її бізнесу. Можливо так склалося через те, що дуже часто послами ставали зовсім випадкові люди, для яких це було або почесне заслання, або престижна пенсія. Кадрові дипломати, а також більшість чиновників в міністерствах (хто в цілому і повинен проводити щоденну роботу по зміцненню і розповсюдженню українських ділових інтересів) зазвичай ці інтереси розуміють в кращому випадку лише як повну лібералізацію зовнішньої торгівлі та євроінтеграцію. А коли пояснюєш, що від такої лібералізації виграють лише іноземці, які продають на український ринок свій товар і змітають українського конкурента, чуєш у відповідь: «Ну так і добре - це ж в інтересах наших громадян - купувати дешеві товари». Правда, постає питання, звідки ці самі громадяни повинні брати гроші на цей товар, якщо вони втрачають роботу на невитримуючих демпінгу місцевих компаніях?

Схожа ситуація і з політикою залучення іноземного інвестора - дуже схоже, що для українського бюрократа будь-якого рівня важливо як можна швидше передати місцеві активи (як державні, так і приватні - «олігархічні») за будь-які копійки іноземному інвестору, в більшості випадків за яким стоїть такий же жадібний олігарх, тільки іноземний. У світі не існує ні однієї успішної країни без великого національного бізнесу - державного або приватного - жодної. Іноземний інвестор зацікавлений у розвитку своєї Батьківщини – місця, де живе він і його діти.

Якщо хоча б у вищих чиновників і дипломатів не з'явиться чіткого конструктивного розуміння державних інтересів України, то і далі країну чекатиме скочування в нішу сировинного придатку. А для продажу кукурудзи і колод особливого промоуту і не потрібно - за копійки і так вивезуть.

Але є і «позитивні приклади», як рядові українські дипломати абсолютно правильно зрозуміли, інтереси Батьківщини. Ось горезвісна контрабанда сигарет з України в ЄС, насправді, не тільки не підриває економіку Батьківщини, а й активно її стимулює. Адже сигарети з цього боку кордону контрабандисти купують абсолютно легально, заплативши всі податки і акцизи. А те, що це вдаряє по таким країнам, як Італія, Австрія та Франція, куди зазвичай і везуть контрабандні сигарети - так з них не убуде - вони і так багаті, жирують там і хочуть дружити з Путіним. Ось їм наша відповідь - набили мікроавтобус сигаретами і повезли через кордон. Правда, закарпатські митники виявилися абсолютно безграмотні - мало того, що державного інтересу не розуміють, так ще і статус диппошти порушили. Про контрабанду говорять -аполітично міркують, вай, вай!

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: