Кому загрожує спецконфіскація

коментувати

Прийнятий 17 березня 2016 року в першому читанні законопроект №4057 багато юристів вже відзначили як такий, що порушує базові правові принципи.

Але звичайних громадян більше цікавить, чи позначаться зміни конкретно на них. Проведемо з цього питання аналіз тексту законопроекту, розглянутого у першому читанні.

Положення про спецконфіскації вносяться до Кримінального процесуального кодексу окремою главою 24-2 «Особливості звернення у дохід держави коштів, валютних цінностей, державних облігацій України, казначейських зобов'язань України, дорогоцінних металів, каміння та доходів від них до ухвалення вироку суду».

До винесення вироку суду стягнення на майно може бути накладено в рамках кримінальних проваджень за такими злочинами (наведено із зазначенням статей Кримінального кодексу України):

-Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великих чи особливо великих розмірах, або злочинною організацією (ч. 2-5 ст. 191);
-Створення злочинної організації (ст. 255);
-Службова фальсифікація (ст. 368).

В рамках кримінальних проваджень за вказаними вище статтями спецконфіскація може бути проведена у таких власників майна:

-підозрюваний;
-треті особи, якщо майно було передано їм підозрюваним до «порушення» кримінального провадження або під час його проведення.

З чого випливає, що спецконфіскація може торкнутися не тільки підозрюваних, але й невинних осіб, у тому числі добросовісних набувачів – тобто осіб, які не знали і не могли знати про протиправність походження майна. Саме ця обставина є величезним корупційним ризиком і дає широкі можливості для зловживань з боку правоохоронних органів і судів.

Спецконфіскація у зазначених осіб може бути проведена виключно якщо:

-підозрюваний переховується від органів «слідства» та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) і знаходиться в такому розшуку понад 6 місяців;
-підозрюваний, обвинувачений помер і кримінальне провадження закрито (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України);
-не отримано згоди держави, яка видала особу, стосовно кримінального правопорушення і кримінальне провадження закрито (п. 8 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Я не даремно виділила вище курсивом окремі поняття, адже вони відсутні у Кримінальному процесуальному кодексі України. Так з 20 листопада 2012 року кримінальні провадження не «порушуються», а реєструються в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань. Органів «слідства» давно не існує, є органи досудового розслідування. Крім того, «підозрюваний» і «обвинувачений» з кримінального процесу – різні люди. Вже цього досить, щоб зробити висновок про якість законопроекту.

Що стосується суті, то якщо текст не буде виправлено до затвердження в цілому, то спецконфіскації зможуть уникнути деякі категорії осіб, В інтересах сторони захисту не буду давати весь список, наведу лише приклад: спецконфіскація не буде проведена законно, якщо особу оголошено в розшук на стадії судового розгляду. Бо вона в цей момент не є підозрюваним, а обвинуваченим (підсудним). Тобто ч. 4 ст. 297-6 КПК в редакції законопроекту містить величезну «дірку».

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: