Як зняти торгові бар'єри

коментувати

У 2015 році Україна потрапила в топ-100 впливового рейтингу Світового банку Doing Business, піднявшись на 16 позицій і зайнявши 96-е місце. Однак у категорії «Міжнародна торгівля» рейтинг України знизився на одну позицію і залишив країну на 154-му місці. Індикатором проблем в регулюванні зовнішньої торгівлі є скарги бізнесу, які приходять в раду бізнес-омбудсмена.

Серед найбільш істотних зовнішньоторговельних бар'єрів – високі операційні витрати, пов'язані з імпортно-експортними операціями. Безумовно, болючими питаннями як для експортерів, так і імпортерів матеріалів, продукції та послуг, є питання валютного регулювання та взаємодії з фіскальними органами (податки, митні платежі, санкції). Але ця тема набагато глибше і стосується всіх видів бізнесу і більшості громадян, бо в цій замітці я б зупинилася на інших, але не менш важливих питаннях, пов'язаних із зовнішньою торгівлею.

У жовтні 2015 року рада бізнес-омбудсмена представив системні рекомендації Уряду України «Проблемні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні». Це особливо актуально саме зараз, так як з 01 січня 2016 року Україна вступила у практичну стадію створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

Необхідно зазначити, що Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є дуже застарілим. Він був прийнятий Верховною Радою ще в далекому 1991 році. У той час це був справжній прорив у регулюванні зовнішньоторговельних операцій. Однак за 25 років в закон було внесено понад двадцяти поправок, якими нівельовано його інноваційність та зведено практичне значення до однієї караючої нормі, пов'язаної з санкціями щодо підприємств. На жаль, закладені в закон ідеї про створення експортно-кредитного агентства, інститутів розвитку, ліберальні валютні норми так і не були реалізовані. Ці сфери регулюються іншим законодавством, яке не має прямого відношення до зовнішньоекономічної діяльності.

Сьогодні цей закон не відповідає ні міжнародній практиці, ні законодавству ЄС, до якого Україна прагне адаптувати свою нормативну базу. Така ситуація навіть викликає гарячі дебати між прихильниками скасувати його зовсім підправивши радять інші закони або підготувати нову редакцію, яка б дозволила оживити зовнішньоторговельні відносини.

Ліцензування та квотування ЗЕД

Візьмемо режим ліцензування, який застосовується в безлічі зовнішньо-торгових операціях. Він збільшує транзакційні витрати і терміни операцій для бізнесу. Список товарних груп, що підлягають експортно-імпортним обмеженням, досить довгий. Для забезпечення формування раціональної структури експорту та імпорту окремих видів товарів, а також здійснення міжнародних торгових зобов'язань з боку України, було б доцільно переглянути і скоротити цей список. Настійно рекомендується обговорити це питання з бізнес - асоціаціями, провідними експортними та імпортними підприємствами.

Практика системи квотування також залишається спірним питанням, враховуючи масштаби української корупції. Наявний досвід отримання квот просто підштовхує до корупційних дій. Радою бізнес-омбудсмена неодноразово розглядалися різні питання, пов'язані з цим та Мінекономрозвитку рекомендовано використовувати методи адміністрування квот експорту-імпорту у відповідності з робочими документами СОТ ("перший прийшов, перший обслужений", аукціон квот і т. д.). Крім того, для спрощення регулювання торгівлі необхідно зменшити кількість обов'язкових документів, які повинні бути представлені для отримання дозволу на експорт-імпорт і особливо тих, які запитуються та/або подаються в паперовому вигляді.

Експортний контроль товарів подвійного призначення

Стратегічно важливим питанням є боротьба з корупцією і поліпшення української практики експортного контролю. Це особливо актуально сьогодні в зв'язку з військовими діями на території України, пожвавленням зовнішньоторговельних операцій з товарами подвійного призначення та поглибленням співпраці з НАТО.

Самими простими діями можна поліпшити ситуацію по роботі з бізнесом навіть у такій специфічній і закритою сфері. Наприклад, Державній службі експортного контролю слід розробити і прийняти Керівництво по стратегічним товарам і послугам, яке включало б: (i) опис спеціальних міжнародних режимів; (ii) нормативно-правову базу; (iii) задіяні державні органи; (iv) опис і категорії спеціальних товарів;(v) політику та правила експорту-імпорту та транзиту спеціальних товарів; (vi) детальний опис порядку ліцензування і т. д. Це ніяк не зашкодить національній безпеці, але внесе ясність у багато процедурні питання і закриє нішу для корупції. Зрештою, опублікувати єдиний повний офіційний список товарів, що підлягають експортному контролю, на офіційному сайті Державної служби експортного контролю, також не зашкодить.

Система державної експертизи товарів, що підлягають експортному контролю, повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити оптимізацію витрат, ресурсів і часу представників бізнесу. Бізнес повинен мати доступ до уповноваженим експертним установам на території України. А Державна служба експортного контролю зобов'язана забезпечити оптимальну інфраструктуру для проведення державної експертизи товарів подвійного призначення.

Санкції та правозастосування

Як часто зазначають представники бізнесу, проблема - це не суворість санкцій, а їх застосування відповідними органами. Типовими ситуаціями є ті, коли санкції були застосовані більш жорсткі, ніж саме порушення, а дізнаються про них із запізненням. Українське законодавство не передбачає ніяких офіційних процедур повідомлення ні іноземним, ні місцевим компаніям про застосування спеціальних санкцій.

Радою бізнес-омбудсмена пропонується розробити спеціальний розділ у новій редакції Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Ця інформація повинна містити перелік штрафів і санкцій, які можуть застосовуватися, підстави для їх застосування, відповідальний орган і порядок оплати штрафів; скоротити перелік підстав для застосування санкцій, а також переглянути різновиди таких санкцій, де це можливо. Спеціальний порядок накладення штрафів і санкцій повинен також мати кількісні обмеження (в залежності від вартості наданих послуг, від типу торгової операції, фактів і обставин справи) і повинен відповідати ступеню тяжкості порушення.

У короткостроковій перспективі Мінекономрозвитку рекомендовано розробити оперативний механізм негайного повідомлення компаній про спеціальних санкцій, введених проти них; затвердити чіткий мінімальний матеріальний поріг відхилень від норм Закону україни «Про зовнішньоекономічну діяльність» і оформити відповідним наказом; зменшити максимальний термін розгляду заявок для програми індивідуального ліцензування до будь-якого розумного кількості робочих днів. Рекомендується делегувати зобов'язання по індивідуальному ліцензуванню від територіальним підрозділам Мінекономрозвитку.

Сьогодні дуже популярно міркувати про «план Маршалла» для України, зовнішньої допомоги з боку партнерів. Що ж, ця тема тісно пов'язана з тим внеском, який робить Рада бізнес-омбудсмена для поліпшення внутрішнього ділового клімату в Україні. Як Ви пам'ятаєте, згадуваний план, крім прямої фінансової підтримки і політичної складової, передбачав усунення торговельних бар'єрів, розвиток торгово-економічного співробітництва, створення платоспроможного ринку. Це дало змогу уникнути гіперінфляції, відновити міжнародну торгівлю та залучити нові приватні інвестиції. Погодьтеся, що це схожі цілі, до яких прагне Україна. Для їх досягнення ми повинні і самі попрацювати над своїм «домашнім завданням».

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: