Як конкурувати за інвестиції

коментувати

Пожвавлення інвестиційних процесів в Україні залежить від готовності інвесторів (внутрішніх і зовнішніх) проявляти активність на турбулентному ринку, а також від здатності Уряду створити необхідні умови для такої роботи.

Саме цій темі була присвячена міжнародна конференція "Capturing New markets", організована Kyiv Post цього тижня. Питання міжнародних економічних відносин, розвитку експортного потенціалу України в контексті створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, Туреччиною, взаємодії з країнами Близького Сходу і Північній Африці - все це було у фокусі учасників.

Вважається, що головним джерелом експорту України може бути лише продукція аграрного сектора, сировина, продукція хімічної промисловості та машинобудування. Очевидно, це обумовлено природними факторами України і залишками промислового спадщини попередніх періодів. На жаль, розвиток експортного потенціалу країни, який ґрунтується лише на продуктивності аграрного сектора і добувної промисловості – це екстенсивний шлях, який не може привести до активного економічного зростання. Найсвіжіші дослідження Світового банку «Trade Developments in 2015» лише підтверджують це на прикладі світових трендів.

Я мала честь бути одним зі спікерів на вищезгаданій міжнародній конференції, в тій частині, яка присвячена українсько-турецькому співробітництву. Туреччина не так давно мала подібні до українських умови ведення бізнесу, але зуміла зробити суттєвий економічний прорив. Знати про такий досвід особливо важливо в світлі майбутнього створення зони вільної торгівлі з Туреччиною і очікування активізації зовнішньоекономічних відносин між нашими країнами.

Всього декілька десятків років тому Туреччина почала активні економічні реформи, які призвели до структурних зрушень в економіці та торкнулися законодавства про прямі іноземні інвестиції, податки і трудові відносини. Були ліквідовані мінімальні вимоги до капіталу, надана можливість міжнародного арбітражу для вирішення спорів, імплементований захист від експропріації активів і гарантування кредитів.

Основне завдання ради бізнес-омбудсмена - допомога у вирішенні різних спірних ситуацій державними органами. Цілком природно, що ми бачимо всі системні недоліки ділового клімату, включаючи і ті, які безпосередньо впливають на приплив інвестицій і виникають у процесі виробництва, логістики та зовнішньоекономічної діяльності. Для усунення ключових бар'єрів для ведення бізнесу в Україні ми в раді бізнес-омбудсмена надаємо уряду України системні рекомендації, виконання яких супроводжуються радою перед керівництвом держави Україна до їх повноформатного впровадження.

Безумовним джерелом проблем для українського ділового клімату стали питання адміністрування податків, взаємодії з податковими органами, корупція на нижчих, середніх і вищих ланках управління податковими адміністраціями, кримінальні провадження проти підприємців з боку фіскальних органів. В результаті роботи ради бізнес-омбудсмена тільки прямий фінансовий ефект склав близько 3.0 млрд гривень. Крім того, за підсумками розслідувань, проведених інспекторами ради, були застосовані штрафні санкції до державних службовців, порушені кримінальні справи, виявлено низку зловживань службовим становищем. Ряд рекомендацій ради бізнес-омбудсмена був імплементований у нове податкове законодавство, що спростить і підвищить прозорість адміністрування податків. Цим, безумовно, ми не обмежимося. Надалі ми будемо послідовно працювати з Урядом і Верховною радою над поліпшенням податкового законодавства.

У 2016 р. разом із вступом у дію угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС, Україна приєднується до європейського торговельного простору. Рада бізнес-омбудсмена обробила проблеми, пов'язані з регулюванням зовнішньоекономічної діяльності, зосереджуючи увагу на чинниках, які чинять істотний вплив на операційні витрати підприємств. Очікується, що в результаті впровадження рекомендацій ради буде істотно модернізовано зовнішньоекономічне регулювання. До перших результатів за підсумками імплементованих рекомендацій можна віднести скорочення переліку товарів, які підлягають обов'язковому ліцензуванню, в першому читанні підтриманий Верховною радою законопроект щодо скасування деяких ліцензій на імпорт (експорт), Міністерство економічного розвитку і торгівлі активно шукає пом'якшення надто суворих санкцій за порушення у сфері зовнішньоекономічних відносин. У фокусі ради бізнес-омбудсмена знаходяться постійно митні процедури. У нас складається враження, що ситуація для бізнесу дещо покращилася.

У процесі роботи рада бізнес-омбудсмена також порушила й інші не менш важливі питання. Наприклад, дозвіл на роботу для висококваліфікованих іноземних фахівців. Безумовно, для якісних змін в інвестиційному кліматі вимагається злагоджена співпраця не лише офісу бізнес-омбудсмена з усіма гілками влади, але й уряду та парламенту між собою.

Наступний пакет рекомендацій ради бізнес-омбудсмена торкнеться більш глибоких шарів державного регулювання і допоможе створити сприятливий інвестиційний клімат. Ми віддаємо собі звіт, що однією з найважливіших завдань, які стоять перед державою Україна – це зміцнення репутації як надійного і прогнозованого партнера.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: