Енергостратегія без бачення

0 коментувати
Довге очікування ключового національного документа щодо стратегічного бачення розвитку всього енергетичного сектора України нарешті увінчалося новим проектом

Ним став представлений Міненерговугілля проект оновленої Енергетичної стратегії України до 2035 року. Це вже п’ята версія енергетичної стратегії України за часів її незалежності, в якій відсутнє довгострокове бачення та чіткі пріоритети розвитку сектору.

Навіщо нам потрібна стратегія?

Станом на початок 2015 р. за інформацією НАК «Нафтогаз» розвідані запаси нафти складають 137 млн т. При цьому слід розуміти, що для України щорічні потреби в нафтопродуктах становлять близько 11,5-14,5 млн т. Ситуація в газовому секторі виглядає краще, оскільки розвідані запаси природного газу в Україні складають 1,23 трлн куб. м, а за результатами 2016 р. споживання природного газу Україною становило 30,3 млрд куб. м.

Щодо урану, то на даний момент в Україні розвідані 23 родовища з запасами руди 235 тис. т, при цьому щорічні потреби українських АЕС в концентраті урану становлять близько 2,4 тис. т. Україна має вражаючі запаси вугілля на власній території та необхідні природні умови для активного розвитку відновлювальної енергетики. Але на даний момент українська залежність від імпорту енергетичних ресурсів є критичною для національної енергетичної безпеки. Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів, 100% ядерного палива, з яких 74% з Російської Федерації, 49% газу.

Висока залежність від імпортованих енергетичних ресурсів призводить до виведення за межі України великих фінансів, тим самим залишаючи внутрішню енергетичну інфраструктуру без модернізації та підвищення ефективності. Це замкнуте коло, яке відтермінує проведення необхідних реформ в Україні, посилення енергетичної безпеки та розвитку внутрішнього енергетичного потенціалу.

Таке становище з імпортом товарів при згаданих ресурсних можливостях склалося з різних причин – слабка науково-технічна база для проведення розвідувальних робіт, відсутність належного фінансування сектору видобування, застарілі технології та інше.

Але набагато більша проблема полягає у відсутності чіткої візії та стратегічної дорожньої карти розвитку національного енергетичного сектору. Наслідком цієї ситуації є те, що енергетична галузь не розглядається, як цілісний та ефективний механізм або система, а як окремі галузеві напрями без узгодженої та скоординованої позиції, що призводить до фрагментації системи та її дестабілізації. Саме тому, нам потрібна така стратегія, яка б могла прагматично оцінити наявний ресурсний потенціал і, базуючись на ньому, окреслити ключові маяки для подальшого руху “енергетичного локомотиву”. Прогнозованість, стратегічна поміркованість та об’єктивна оцінка можливостей разом з кращими світовими практиками, взятими міжнародними зобов’язаннями та світовими трендами повинні стати ключовими принципами енергетичної стратегії для України. А енергетична безпека та ефективне використання енергетичних ресурсів – основою для подальшого розвитку енергетичної галузі.

Енергетика може стати точкою росту економіки

Енергетика може бути непосильною ношею або точкою росту економіки, залежно від того, як нею керувати. За роки незалежності енергетичні компанії лише накопичували борги, в своїй більшості управлялися неефективно та часто були джерелом корупції для різних груп впливу. Приватизація енергетичних підприємств з одного боку допоможе залучити інвестиції, модернізувати підприємства, з іншого – зменшити політичний вплив на енергетичну галузь, мінімізувати корупцію.

В енергетичній стратегії відсутні базові сценарії розвитку економіки, необхідні для прогнозування розвитку енергетики. Якою ми бачимо нашу державу через рік, п’ять, десять років? Інноваційною, сталою чи індустріальною? Це засадничі речі, бачення та стратегія – це вектор розвитку, довгострокова мета.

План розвитку енергетичної галузі повинен перш за все формуватися, виходячи з економічної доцільності, попиту і пропозиції та довгострокового прогнозування.

Енергетична євроінтеграція – це частина зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію

Україна, доєднавшись до Європейського енергетичного співтовариства, підписавши Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, Паризьку кліматичну угоду, взяла на себе низку зобов’язань. Звичайно, енергетика є ключовим елементом національної безпеки та є суто національною відповідальністю, але сучасні зміни кон’юнктури в геополітичному середовищі та чіткий євроінтеграційний курс України потребує максимального координування енергетичної політики з міжнародними партнерами. Енергетична стратегія не є винятком, адже саме вона є “лакмусовим папірцем” для міжнародної спільноти щодо розуміння підходів, обраних Україною, на шляху до виконання взятих на себе зобов’язань.

Європейська комісія гостро розкритикувала проект стратегії та зазначила, що в документі відсутнє чітке бачення реінтеграції тимчасово окупованих територій назад в енергетичну систему України. Крім того, європейці наголосили на браку уваги щодо захисту критичної енергетичної інфраструктури та кібербезпеки, а також щодо політики переходу на ринкове ціноутворення. В галузевому розрізі ЄК відзначила недостатню увагу нарощуванню потенціалу відновлювальної енергетики, зокрема досягненню 11% до 2020 року, що передбачено взятими на себе міжнародними зобов’язаннями, та проблематиці транспортування газу, особливо після 2019 року, коли спливе час підписаного контракту між Україною та РФ щодо транзиту газу нашою територією. Важливим аспектом міжнародних зобов’язань є виконання Україною вимог за Паризькою кліматичною угодою. Запропонований варіант Енергетичної стратегії абсолютно не покриває проблематику досягнення цілей зниження викидів забруднювальних речовин в атмосферу за згаданою раніше угодою.

Що повинна містити стратегія.

Стратегія, як документ, повинна містити бачення майбутнього енергетичного сектору, пріоритетні напрямки розвитку та цільові показники, які повинні бути досягнуті до визначеного періоду. І вже на основі визначених “маяків” для енергетики потрібно розробляти плани, програми, створювати робочі групи, комісії та використовувати інший інструментарій для виконання стратегії.

Хоча Україна має задовільний стан забезпечення енергоресурсами, вона має недосконалу структуру енергетичного балансу та енергоспоживання. Енергетична стратегія повинна представити короткострокове та довгострокове бачення щодо енергетичного балансу України, без нього стратегічна ціна документа втрачається для енергетичного сектору.

Проект Стратегії унеможливлює виконання зобов’язань України як підписанта Паризької угоди перед світовою спільнотою щодо скорочення викидів парникових газів та відмови від викопного палива. Також відсутнє забезпечення екологічної безпеки та відтермінування регулювання викидів СО2. Стратегія повинна чітко та в повній мірі відображати рух в напрямку виконання тих цілей, які визначені зобов’язаннями України по усім угодам та іншим міжнародним документам.

Слід також наголосити на тому, що Стратегія повинна максимально ясно продемонструвати прихильність України до мінімізації імпортної залежності за рахунок оптимізації внутрішнього споживання, заходів щодо енергоефективності та енергозбереження. Для України стратегічно важливим є нарощування власного видобутку різних типів палива, диверсифікація джерел і шляхів постачання енергоресурсів та захист критично важливої енергетичної інфраструктури.

Стратегія – це елемент політики, яку повинен визначати Парламент

З часів незалежності це вже п’ята спроба Кабміну написати енергетичну стратегію, яка б нарешті стала дієвою та ефективною. Енергетична політика та безпека – є ключовими засадами розвитку економіки, національної безпеки та сталого розвитку. Її значення важко переоцінити. Саме тому Енергетична стратегія повинна обговорюватися та затверджуватися Парламентом

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу "Україна 2020. Що чекає країну"

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Прийти на лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время Бізнес, напишіть, будь ласка, листа за адресою: kolonka@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: