Як відкрити дорогу інвестору

коментувати

Інвестиційна привабливість будь-якої країни не в останню чергу залежить від того, наскільки легко і прозоро іноземні компанії можуть потрапити на її внутрішній ринок.

Для виключення чи максимального зниження  підприємницьких ризиків, пов’язаних з незнанням умов або особливостей ведення бізнесу на новому для компанії ринку, зручною є поширена у світі практика розпочинати діяльність в іноземній державі шляхом відкриття там свого представництва. Якщо ж іноземна компанія впевниться в перспективності цього ринку, з метою подальшого розвитку бізнесу або ж відкривається філія, або ж засновується повноцінна дочірня компанія.  Таким чином, особливе значення для інвестиційної привабливості набуває безпосередньо порядок відкриття відокремлених підрозділів іноземних компаній.

Наразі, загальні правила реєстрації представництв іноземних компаній в Україні встановлені законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1991 року з незначними змінами, внесеними наприкінці 2006 року) та відповідною інструкцією МЕРТ (1996 року у редакції 2007 року). Слід зазначити, що таку стабільність важко назвати позитивною, оскільки процес реєстрації завмер на первісному рівні 90-х років, аніскільки не змінившись під впливом тих удосконалень, як в юридичному, так і в технічному планах, які сталися у сфері реєстрації юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів.

Отже, відповідно до чинних норм реєстрація та облік представництв іноземних компаній здійснюється МЕРТ, однак такий облік не є ні автоматизованим, ні публічно доступним. Законодавство відводить досить тривалий строк (60 робочих днів) для  проведення реєстрації і встановлює досить високий розмір плати за неї (2500 доларів США). Після видачі МЕРТ довгоочікуваного реєстраційного свідоцтва, іноземна компанія повинна зареєструватися в ЄГРПОУ та, отримавши ідентифікаційний код, стати  на податковий облік та облік платника єдиного соціального внеску в органах ДФС (при цьому вже буде мати значення намір і використовувати найману працю, і здійснювати підприємницьку діяльність).  І лише після проходження всіх реєстраційних процедур іноземна компанія може перейти до вирішення організаційних питань щодо забезпечення функціонування свого представництва (оренда приміщення, відкриття банківських рахунків, найм працівників, виконання міграційних формальностей для іноземців тощо). Окремо слід згадати про цілковиту невпорядкованість законодавства щодо реєстрації філій тих іноземних компаній, яким у зв'язку зі вступом України до СОТ було дозволено здійснювати підприємницьку діяльність в Україні через власні філії.     

Зазначені процедури створюють значні корупційні ризики, які негативно позначаються не лише на питаннях залучення до країни іноземних інвестицій, але й підривають вітчизняну іміджеву складову зовнішньоекономічних відносин.

Цілком очевидно, що чинний правовий механізм здійснення державної реєстрації вітчизняних юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, врегульований Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", може бути застосований і до відокремлених підрозділів (представництв і філій) іноземних компаній. Враховуючи зміни, що діють з 1 січня 2016 року, включити відокремлені підрозділи іноземних компаній в сферу цього закону достатньо легко: суб’єкти державної реєстрації могли б вносити до ЄДР відомості і про них, здійснюючи це протягом встановленого для такої реєстраційної дії строку. Можливо, звільнення іноземних компаній від плати за реєстрацію свого представництва/філії в України не було б правильним, однак значне її зниження (принаймні до обґрунтованого розміру) позитивно б оцінили іноземні компанії (особливо малі та середні).

При проведенні реєстрації (на нашу думку, враховуючи усталені традиції, а також для уникнення можливої плутанини з поняттям реєстрації безпосередньо іноземної компанії та її відокремлених підрозділів в країні її юрисдикції, в цьому випадку доречно буде вживати термін "акредитація") відповідні дії повинні проводитися щодо самого відокремленого підрозділу. При цьому до ЄДР будуть вноситися відомості і про іноземну компанію. Ці ж відомості будуть використовуватися і кожного разу, коли така компанія буде відкривати ще один відокремлений підрозділ в Україні.

До переліку відповідних відомостей слід включити найменування, вид, місцезнаходження, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу, види його діяльності, відомості про керівника, положення (внутрішній документ, який регламентує діяльність відокремленого підрозділу), отримані в Україні ліцензії та дозволи, а також кількість іноземців і осіб без громадянства, які працюють у відокремленому підрозділі. Що стосується інформації безпосередньо про іноземну компанію, яка відкриває свій відокремлений підрозділ, в ЄДР належить зазначати її найменування, ідентифікаційний/реєстраційний код/номер, відомості про орган управління (згідно з випискою відповідного іноземного реєстру), інформацію про кінцевого бенефіціарного власника.

Вважаємо, що запропоновані зміни дозволять вирішити проблеми, які наразі існують в правозастосовній практиці, максимально швидким та простим способом (як з точки зору законотворчого, так і практичного аспектів, адже реєстрація і використання інформації про відокремлені підрозділи іноземних компаній будуть здійснюватися зрозумілим та звичним для всіх шляхом), що в підсумку позитивно вплине на інвестиційну привабливість України серед іноземних компаній.  

У підготовці колонки брала участь Ірина Бакіна, старший юрист юридичної фірми Sayenko Kharenko.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: