Як тіньовий ринок став пріоритетним

коментувати

Прочитавши колонку Максима Нефьодова про металургів і брухт та піддавшись чарівності автора, можна зробити невірний висновок про пріоритети роботи Мінекономіки.

На думку заступника міністра, є два рівнозначних бізнеси, які розсудить дерегуляція і вільна торгівля.

Про що ж насправді говорив заступник міністра, спішно організовуючи аж дві за тиждень комісії з розподілу квот на експорт металобрухту?

На одній чаші ваг інтереси металургії – галузі, яка генерує третину всього товарного експорту України. У металургії зайняті 250 тис. осіб, які отримують офіційну зарплату. Це одна із найлегальніших галузей економіки, де рівень тінізації прагне до нуля, а податки обчислюються десятками мільярдів гривень.

На іншій – бізнес по заготівлі та експорту металобрухту, один з найбільш непрозорих у країні. Про кількість людей, що працюють в цій сфері, достовірних даних немає, оскільки вони працюють в основному неофіційно, орієнтовно це близько 20 тис. осіб. За нашою оцінкою, в ломозаготовлі на низовому етапі обертається від 500 млн до 1 млрд дол. готівки в рік.

Податковим досягненням цієї сфери діяльності є сума в 60 тис. грн. – саме стільки заплатили ПДФО від операцій з металобрухтом в 2014 році. Через ухилення металобрухтового бізнесу від податків бюджет щорічно втрачає близько 2,5 - 3 млрд грн надходжень.

Чи може щось розсудити вільний ринок, коли з одного боку – чорне, а з іншого – біле?

Тим не менш, саме брухтовий бізнес став головним вигодонабувачем зусиль Мінекономрозвитку. Те, що МЕРТ називає дерегуляцією, в даному конкретному випадку є державною підтримкою тіньового бізнесу.

Декілька фактів:

  • єдиною статтею Балансу металобрухту, виконаною в 2015 році, є експорт металобрухту. Експорт брухту побив рекорд десятиліття.
  • МЕРТ доклав максимум зусиль для спрощення роботи металобрухтового бізнесу: скасування ліцензій, зміни в порядок реєстрації експортних контрактів, і т. д. Але з тіні цей бізнес і не думав виходити.
  • обсяг експорту металобрухту на 2016 рік спотворений на користь експортерів брухту: майже вдвічі завищений прогноз заготовки (4,6 млн т проти реалістичних 2,6 млн т), на його основі визначено експорт 1,1 млн т як різниця між заготівлею і внутрішньою потребою.
  • перший розподіл дозволів на експорт у поточному році відбувся в поспіху пізно вночі з 15 на 16 березня. Перефразовуючи Екзюпері, якщо комісія працює вночі, значить це кому-небудь потрібно? Підсумок нічного засідання затверджено наказом Міністра, незважаючи на заборону суду.
  • другий розподіл експортних дозволів стався точно так само кулуарно 24 березня. Дивовижна поспішність – друга комісія за тиждень, друга всупереч рішенню суду.

Право брухтовиків вести експортний бізнес виявилося для МЕРТ священним. Настільки важливим, що на його захист молоді реформатори поставили свою репутацію.

Однак обов'язок брухтовиків платити податки виявилася для МЕРТ чимось, чим можна легко знехтувати.

За півтора року роботи для виведення брухтозаготівлі з тіні МЕРТ зробив заяву. Нещодавно Максим Нефьодов озвучив, що розуміє причини тінізації ринку металобрухту і готовий ними зайнятися. Що ж, заява – теж результат.

Реальним же підсумком роботи МЕРТ став рекорд десятиліття з експорту металобрухту на тлі падіння промислового виробництва і зниження експорту готової продукції. Одержувачами брухту з України стали Туреччина і контрольоване Росією Придністров'я. Тим часом українські металурги вже почали імпортувати з Росії більш дорогий замінник металобрухту – гаряче брикетоване залізо.

Економічне ноу-хау від МЕРТ виглядає так. На українській сировині працюють заводи в Туреччині і в Придністров'ї. На замовлення з України – заводи в Росії. Україна тим часом експортує дешеву вторинну сировину, а українські заводи скорочують робітників.

Ви спитаєте – справжній ліберал не повинен робити різниці між українським і турецьким робочим. Він не може собі дозволити дискредитувати робітника з Росії на користь робітника з України. І матимете рацію: не повинен, не робить.

Але повернемося до металургів. Чому тіньовий ринок сировини – металобрухту, поганий для виробників готової продукції з металу:

  • ми не можемо купити металобрухт у його реальних власників, а лише у компаній, які можуть легально продати. Де-факто металургам продають не тільки металобрухт, але і послуги по перетворенню «чорного» брухту на «білий». Це суттєво обмежує коло постачальників і вводить прокладки між власниками брухту та його кінцевими споживачами.
  • власні ломозаготівельні мережі заводів працюють тільки як оптові закупівельники. На низовий рівень не може йти через його непрозорість.
  • претензії податкових органів звернені не до тих, хто працює в чорну, а до кінцевих споживачів - металургів. Поширеною практикою є претензії ДФС до кінцевого споживача металобрухту про те, що 5-та або 10-та ланка в ланцюзі постачань металобрухту є сумнівною компанією.
  • при покупці металобрухту у власника легальний бізнес програє цінову конкуренцію тіньовому бізнесу у зв'язку з різним податковим навантаженням.

Що в такій ситуації міг би зробити МЕРТ? Ініціювати скасування непрацюючого ПДФО, ідентифікації особистості ломосдатчика і поділу на побутовий та промисловий металобрухт (головні причини тінізації), вивести заготівлю брухту з тіні, створити рівні умови для ведення бізнесу всередині країни. Найкраща форма дерегуляції.

Але МЕРТ йде іншим шляхом. Рішення проблеми вони бачать у лібералізації експорту, що дозволяє збирачам брухту вивозити заготовлене тіньовим способом сировину за кордон і отримати додаткову перевагу перед легально працюючими металургами.

Окремої уваги заслуговує «прозорість» дій МЕРТ в 2015 році щодо розподілу дозволів. Ніхто не знає, хто подавав заявки. Ніхто не знає, за яким принципом їх ділили. Ніхто не знає, хто їх отримав. Вперше дані про одержувачів дозволів на експорт були опубліковані в березні 2016 року – за підсумками згаданої вище нічної комісії. Інших даних немає.

Голова цієї комісії у коментарі в Facebook заявив: «ми не аналізуємо нічию діяльність. Для цього є компетентні органи. Ми просто реєструємо всі контракти, які відповідають певним правилам за обсягом і терміном».

Ось це і є справжня позиція чиновників МЕРТ: нічого не помічаю, ніщо не аналізую, ні за що не відповідаю. Повторює за ним і замміністра: наша робота – терпіти Ваші скарги, пише він в соцмережі.

Що в підсумку? Тіньовий бізнес, який не сплачує податки і живе поза законом, зажадав підтримки держави і отримав її.

Наступним логічним кроком дерегуляционного шляху має стати лібералізація вивозу незаконно видобутого бурштину. Адже це теж бізнес. Якщо ломщики, працюючи в тіні, претендують на підтримку держави та одержують її, то чому незаконні старателі повинні бути ображені. А там і до сигарет закарпатських рукою подати.

Закінчити свою думку хотів би пропозицією про встановлення в Україні Дня підтримки тіньового бізнесу. Дата – 16 березня. Саме в цей день МЕРТ, затвердивши, всупереч рішення суду, наказ про видачу квот, показало, що є справжнім пріоритетом його молодої команди.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: