Потрібно вчитися захищати свої інтереси

коментувати

Україні потрібно навчитися захищати свої інтереси.

Я чую цю фразу знову і знову від українських підприємців, а останнім часом - і від міжнародних експертів.

Я чув її, коли в кінці минулого року ми відмовилися приймати ліберальний податковий кодекс на вимогу Міжнародного валютного фонду.

Спочатку нам пояснили, що Україна не може дозволити собі такий кодекс, тому що проти цього виступає Міжнародний валютний фонд, від якого ми залежимо. І всі, хто слухав МВФ, ті живуть добре і вийшли з кризи, а хто не слухав, той бідує. Але, як заявив екс-віце-прем'єр і екс-міністр фінансів Болгарії Сімеон Дянков, більшість країн Євросоюзу, які провели успішну ліберальну податкову реформу, робили її всупереч вимогам Міжнародного валютного фонду.

«Насамперед, хочу нагадати, що МВФ історично помилявся у питанні податкової реформи в нашому регіоні. Ряд країн, в першу чергу Естонія, Словаччина, Болгарія, коли вони радикально змінювали податкову систему - чули від МВФ, що реформи не спрацюють. Мовляв, не варто їх проводити. Ці країни не послухалися МВФ і, в підсумку, провели успішні реформи», -- заявив Дянков.

Наступний приклад. Протекціонізм по відношенню до власної промисловості. Нам вже три роки товкмачать, що ні у кого не повинно бути ніякої переваги. Що ми повинні повністю відкритися світу вже зараз. І поховати власну індустрію, якщо вона не зможе конкурувати зі світовою.

Втім, так аж ніяк не вважає Ерік Райнерт, норвезький економіст, автор книги «Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними». Спочатку створіть умови для розвитку своєї індустрії, а коли вона зміцніє, відкривайте свої ринки, стверджує Райнерт. І наводить десятки прикладів з життя розвинених країн. Які вчинили так - і не прогадали.

Навіть погана індустрія набагато краще її повної відсутності, категорично заявляє Райнерт. Краще бути з поганою промисловістю, ніж відсталою аграрною країною. Але, ще краще бути з хорошою промисловістю, високих переділів. І з IT. І з агропереробкою...

Ще один приклад, про який багато говорили останнім часом – експорт металобрухту. Нещодавно Верховна рада ухвалила рішення про введення загороджувального мита на його вивезення за кордон. Лобісти брухтозаготівельників з розуму сходять від обурення, стверджуючи, що це загрожує нам проблемами з Всесвітньою торговою організацією.

Зовсім не загрожує, впевнені міжнародні юристи. Хоча б тому, що основний договір для СОТ - генеральна угода з тарифів і торгівлі - включає в себе статтю 21 параграф b. В якому, зокрема, говориться, що держава має повне право обмежувати міжнародну торгівлю для захисту власної безпеки, в умовах воєнного часу або в інших надзвичайних обставинах.

Агресія на Сході країни робить необхідним виробництво і поставку озброєнь українським ВПК. А український ВПК потребує сталі, яку виробляють, в тому числі, і з металобрухту. Чи треба говорити, що в України є всі необхідні аргументи для того, щоб довести Всесвітній торговій організації необхідність обмежень на експорт металобрухту з країни?

Нарешті, останній приклад. Борг перед Росією. Його потрібно погасити в повному обсязі, кажуть міжнародні інвесткомпанії. Зовсім ні, вважають юристи. За цей борг можна успішно судитися, виставивши Росії зустрічні позови.

Україні потрібно думати тільки про одні інтереси. Про свої власні. Тому що, окрім нас самих, усім іншим на українські інтереси абсолютно наплювати.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: