Підтримка, що перетвориться на опору

коментувати

Що є найкращою підтримкою бізнесу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)? Це наявність стабільного внутрішнього попиту – тоді ІКТ-компанії будуть його задовольняти.

Мізки будуть і надалі втікати, якщо на них нема попиту всередині країни. Або втікати, або продавати інтелект на інші ринки та країни, роблячи їх цифровими та конкурентнішими, а не Україну. Саме тому, для прикладу, сфера розробки програмних продуктів для закордонних споживачів (software development outsource) в Україні процвітає та складає вже під $3 млрд в рік.

Внутрішній попит на ІКТ, а фактично - попит на модернізацію України - дуже низький, і тому українські фахівці, бізнес тощо шукають для себе можливості за кордоном, а не вдома.

Звісно, є випадки, коли компанії та окремі таланти саме в Україні створюють власні продукти та рішення, бренди та просунуті бізнес-моделі, але навіть у цьому разі їх продукція у більшості випадків орієнтована на зовнішні ринки.

Отже, хто сьогодні реально може вплинути на внутрішній ринок ІКТ?

Лише держава. Власними ініціативами. І саме це є допомогою ІКТ-бізнесу, що стане опорою зростання та реальних змін. Потрібно визначатися – або безкомпромісно трансформуватися в бік «цифрової інноваційної країни», або надалі прикрашатися.

Якщо в «цифрову країну», то тоді найефективніший шлях – це спільно з бізнесом створювати привабливі PPP-моделі (приватно-публічне партнерство), концесії тощо і починати оголошувати на весь світ про інвестиційні конкурси, проекти та можливості для ІКТ-бізнесу у таких архаїчних українських сферах як освіта, медицина, транспорт, інфраструктура, сільське господарство, державне управління (сервісна модель) і т.д. Іншими словами, за допомоги ІКТ ці сфери можна і варто перетворити на надсучасні системи із новими якостями та цінностями.

Це створить внутрішній ринок, запустить модернізацію, інвестиції і закладе основу для росту економіки та реальних змін. І голова щодо таких змін має боліти не лише у волонтерів та поодиноких місцевих ІТ-компаній та міжнародних представництв з їх маркетинговими фондами, що стрімко зменшуються.

Таким чином, діяльність держави у сфері ІКТ зводиться практично до однієї фрази – create opportunity. Приклад – Індія, де прем’єр-міністр Моді сказав, що віднині зміни можуть бути лише одними – «цифровими», і там зараз клондайк для інвесторів і виробників, бо держава генерує унікальні, цікаві, масштабні проекти.

Отже, що важливо робити спочатку?

Перше – потрібен disruption – необхідно питатися в уряду, чому десятки мільярдів витрачаються на підтримку вмираючих архаїчних сфер.... там, де могли б використовуватися ІКТ-технології, і не тільки вони.

Коштів на діджиталізацію та інтернетизацію освіти, медицини, транспорту, міст, сіл і т.д. ніколи не буде, якщо не відмовлятися від фінансування старих моделей та систем (позитивні приклади вже є, волонтерські і не тільки, отже – можемо).

Друге - сформувати державну Digital Agenda. Не як черговий папірець, а як реальну agenda. До речі, сферу public good не легко зробити цікавою для інвесторів, однак всіляких PPP-моделей у світі вже напрацьовано чимало для діджиталізації і цього сегменту.

Через digital agenda держава має генерувати трансформаційні масштабні проекти класу disrupt the system - для себе, для інвесторів, для громадян. В цьому ракурсі є великі сподівання на Міністерство економрозвитку щодо створення та реалізації ключових ініціатив "ХайТек стратегії", серед яких для прикладу запуск ХайТек офісу, або програма Welcome Multinational Companies.

Третє - професійно організувати інвестиційну діяльність навколо проектів діджиталізації. Це можуть бути команди великої «п’ятірки» з досвідом підготовки PPP-проектів, супровід Investors Relations Offices і т.д. Кінцевим результатом мають стати інвестиційні, концесійні тощо проекти, оголошені конкурси, в основі яких фундаментальні зрушення в існуючих до цих пір «совєцьких» сферах життя країни.

Четверте. Держава запускає мотиваційну – передовсім, фіскально-податкову) систему для існуючих "мізків" і притоку нових.

Немає нічого незвичайного в тому, що знадобляться значні фіскальні стимули для винахідницької та творчої діяльності всередині країни. Поточна система оподаткування не сприяє цьому, так само як і модернізації компаній, підприємств тощо за допомогою вже наявних ІКТ-технологій.

Важливо розуміти, що при задушливому фіскальному законодавстві фокус виключно на закон про інтелектуальну власність мало не як ключовий для інноваційної діяльності – це як мертвому припарка.

Потрібні насамперед сильні дії в фіскально-податковому полі. Наприклад, зняти сплату ПДВ на імпорт технологічних товарів і технологій, зробивши їх доступнішими, таким чином прибирати бар'єри доступності технологій і їх трансферу. Або, наприклад, безвідсоткові кредити компаніям на інноваційну модернізацію своїх виробництв. А для стартапів – взагалі безподатковий клімат на перші три-п’ять років.

Також критично виробити живу модель фінансової участі держави в інноваційних проектах, експериментувати з так званим державним «фондом фондів», кошти якого зробили б комфортним інноваційний venturing як для приватних фондів, так і для проривних національних стартапів.

Швидко підняти інноваційну екосистему (зробити інноваційний стрибок) без усвідомленої участі держави своїми організаційними рішеннями і грошима - практично неможливо. Чим погано, наприклад, продати готель Україна на Майдані і вкластися в такий фонд? Просто для прикладу. Або ми будемо жити тільки проблемами соціальних виплат населенню та субсидіями на газ?

При всіх складнощах, у країни є унікальні можливості стати одним з лідерів інноваційної індустрії. Але для початку - потрібно про це сказати, повірити, усвідомити і виробити чіткий план.

І головні слова в ньому повинні бути «Можливо ВСЕ». І це повинен бути найінноваційніший план (НЕ copy-paste), з унікальними ідеями, зухвалими ініціативами на межі фантастики, наповнений не страхом і відсутністю лідерства, а бажанням змінити себе та світ.

Найкраще почати з простих речей, які покажуть справжнє ставлення і віру в цю тему. Ну, наприклад, в місті Києві, - прийнявши рішення, що Кабмін, КМДА, профспілки з Жовтневим палацом свої монументальні корпуси віддають креативним командам і просторам, а перспективні проекти відразу забезпечують фінансами і надають тепличний податковий клімат. Звичайно ж за участю і навіть безпосереднім менеджментом професіоналів цього ринку.

Ті чиновники, які будуть готові на такі «жертви» - чесні, нові, вперті, і у них вийде розбудувати і країну, і світ.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: