Як Україні досягти прориву

коментувати

Почув колись в kmbs: "людина з візією живе своє, а не "скопійоване" життя". Краще не скажеш і про країну.

Декласувати - дуже спортивне дієслово, підійшло б айбільше. Позначає "понизити клас", "опустити нижче", "позбавити можливості". А ще використовується у виноробстві, - це коли виробник з відомих тільки йому причин знижує клас вина, і яке-небудь тосканське аристократичне з нотками фізалісу стає суворим столовим пійлом.

Але мова піде не про спорт і вино, хоча "конкуренція" першого і "унікальність" другого дуже навіть пов'язані з предметом, який давно хотів для себе описати.

Отже, візія нашої улюбленої країни.

Дуже гаряча тема, третина країни - так вже точно - про це вже подумала, навіть робила, брала участь в стратегічних сесіях відомих ГО. Ще третина думає вже по другому разу.

"Ну що знову не так з візією Неньки?"- запитає читач.

А ви її знаєте? А як вона звучить? Ви впевнені, що те, що ви згадали, це саме візія?

Одразу обмовлюся - моя мета не "декласувати" напрацювання по цій темі найрозумніших людей країни, експертів і громадських активістів. Більш того, ознайомившись з багатьма матеріалами, дивуюся пізнанням і глибині наших співвітчизників: у деяких випадках - це читання для реальних інтелектуалів, це дві освіти (в т. ч. філософська) і чарка чаю, щоб зрозуміти. Без іронії.

І це є саме те, що мучить - розуміння візії країни "широкими масами", і відповідно - віра в неї, об'єднаність політиків навколо неї і вже звідси - адекватні цілі і стратегії досягнення.

На мою думку, найбільш актуальні дослідження на цю темк робила "Нова країна" і "Несторівська група". Там дуже багато всього, важливого і дрібного, великого та детального, але чітку картинку майбутнього (чим і є візія) - на жаль, побачити не так просто. Не тому, що там її немає, скоріше тому, що вона не явна.

Проведіть експеримент на фокус-групі з 3-5 знайомих різного соціального/освітнього рівня, попросивши їх лаконічно/чітко відповісти на питання "Яка в України як країни візія?". З того, що згадають - швидше за все це візією не буде, в розумінні її як яскравого і масштабного образу майбутнього, в розумінні її як мрії.

Отже, у мене немає і не може бути претензій до авторів різних праць на цю тему, я просто сам для себе хочу зрозуміти - а яка у нас візія?

Навіщо мені це?

Ну поки що суто особистий інтерес - іноземці іноді запитують: А в чому фішка України? Ви там у себе до чого прагнете? Яким бачите своє майбутнє? Що Ви там робите? Просто роботу?

І ти починаєш згадувати низку з почутого або прочитаного раніше про "європейський вибір", "українське щастя і свободу", "багату і незалежну", "колиска нової свідомості", "стабільне зростання", "країну, яка надихає, дихає вільно і змінює світ" та інші правильні і горді речі.

Але коли думаєш про США, то на розум чомусь одразу спадає стародавня, але жива і зрозуміла "країна можливостей", про Ізраїль - проривна "стартап-нація", про Німеччину - найсвіжіша "індустрія 4.0".

Так, таке їхнє майбутнє. А їх поточні дії та стратегії, спрямовані на його досягнення. Гешефт в тому, що осмислення призводить до більш розумних, цільних і фокусних дій; тобто рішення краще резонують з цією картинкою майбутнього; у підсумку - політики, керівники та виконавці релевантно і злагоджено діють, а погляди не стають роздільними, а об'єднують. І тому у таких країн є майбутнє. І цим вони відрізняються. Визначилися куди, розуміють навіщо і знають як. Гармонія і синергія. А все інше - це питання планування, execution і тд.

З корпорацій світу відомі й інші дуже концентровані, надихаючі на той момент часу, такі, що добре спрацювали, візії, наприклад, - "Комп'ютер на кожному столі" (Стів Джобс), або "виробляти доступний автомобіль" (Генрі Форд).

Винаходячи свої візії, правильні країни і корпорації зазвичай відповідають на пару запитань: "Ким/чим ми хочемо стати? Що є те, заради чого ми працюємо? Де ми хочемо бути?".

Виходячи з MBA-практик, можна визначити ряд критеріїв (характеристик) хорошої візії. Але, на жаль, для України - країни ну дуже нестандартної - такі стандартні критерії не достатні.

Вперше серйозно замислився над такими, спілкуючись в прогресивною командою Мінекономіки на тему Хай-Тек стратегії, коли буквально на кожній зустрічі учасники сваливалась в дискусію "навіщо це все, заради чого, для досягнення якого стану".

Вироблені критерії-характеристики візії можуть добре допомогти зліпити її формулювання.

Вийшов такий перелік:

1. Унікальність. Спробувати максимально піти від візій півтораста країн аля "стабільне зростання", або "добробут громадян". Важливі диференціація і spirit.

2. Наявність exposure, тобто не закритість на себе, а наборот, експозиція на світ. Нам це притаманне.

3. Врахувати глобальні тренди: глобалізація, урбанізація, дигитизация, але передати їх без використання цих слів, насамперед, заради простоти.

4. Містити дію, спонукання, якесь психологічно сильне дієслово.

5. Містити щось сакральне, символічне, давнє, від чого б вороги тремтіли.

6. Діти, сім'я - must-have для українців. Ключова суспільна цінність.

7. Бути релевантним до нашої дійсності: якось потрібно лікувати економіку, включати людський капітал, утримувати і залучати мізки, змінювати освіту.

8. Бути challenging.

9. Бути "людським", зрозумілим, навіть наївним, але цим і сильним.

10. І звичайно, в лаконічній формі по максимуму зберегти дух, смисли та ідеї попередніх напрацювань по темі.

В результаті, я прийшов до наступного формулювання. Подаю виключно українською мовою:

"Всі разом та кожен окремо ми вишиваємо країну, де хочуть жити, працювати, творити, навчатися, відпочивати - українці та люди Світу, дорослі та діти".

Як вам такий варіант? Мочити можна і потрібно.

Щоб побудувати таку країну, знадобиться дуже інноваційна стратегія, дуже потужні трансформації, а простих і стандартних речей (реформи, корупція, верховенство) буде мало.

А коли вийде - нас будуть хотіти УСІ.

Але головне - ми почнемо хотіти таку країну самі, бо будемо отримувати кайф і драйв від місця, де неможливе можливо.

А поки що - майже кожен з нас хоча б раз у житті, а по чесному кожен божий день і годину - хоче зовсім іншого: жити в Європі, навчати дітей де завгодно, але не в Україні, працювати за кордоном, і навіть відпочивати - не вдома. Що успішно і робить.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: