Динозавр ніколи не збудує ракету

коментувати

Ставши ініціатором технологічного перетворення, ключовим драйвером і споживачем інновацій – держава створить феномен під назвою "інноваційна країна".

Щоби розвиватися стрімко, наша країна повинна швидко запроваджувати найкращі закордонні практики

1. Зростання економіки країни в умовах обмежень "час і ресурси" можливе тільки через нестандартні, неординарні, тобто інноваційні за своєю суттю дії/рішення, структури/системи, моделі/підходи, продукти/послуги, мета яких - трансформувати поточний статус-кво в нову якість і нову цінність.

2. Швидко і дешево сформувати в Україні екосистему інновацій знизу - тобто суспільство, яке стабільно генерує додану вартість для економіки і для себе – нереально. На це у інших країн пішли десятки років і мільярди доларів. У нас немає ані часу, ані таких ресурсів. Крім екосистеми (в її основі – ринкове саморегулювання і саморозвиток) можна ще спрямувати зусилля у створення штучних інструментів розвитку інноваційної екосистеми (фонди, та інші проекти “а-ля "Сколково"). Але це не гарантує результат і в більшості випадків стає "цяцьками" в руках чиновників.

3. Отже, висновок у вигляді дилеми: ми зможемо швидко і дешево зростати за рахунок створення і діяльності екосистеми інновацій, яка сама по собі будується довго і дорого, а інші штучні інструменти інноваційного розвитку нам не гарантують результату. Що робити?

4. Інноваційний механізм України повинен бути вбудований в саму державу. Екосистемою інновацій повинна стати сама держава.  В наших умовах (час, простір, вихідні дані) - це найлегший, найшвидший та найдешевший шлях почати масштабно будувати інноваційну країну і суспільство. Поодинокі інноваційні проекти – навіть у таких нішах як авіа тощо - нас не врятують, тобто не будуть мати масштабний ефект на економіку, її конкурентоздатність, на ВВП у цілому.

5. У випадку з Україною, інновації в державі - управлінні, рішеннях, фіскальній політиці, податковій системі, інфраструктурних сегментах, в освіті, медицині, транспорті, в організації, структурі тощо -визначатимуть якість і кількість всіх інших інновацій в суспільстві. Інновації в цих сегментах - змінять країну, на трансформаційні disruption- проекти збіжиться півсвіту інвесторів, виробників і тд. Світовим компаніям потрібні референтні кейси трансформацій, а не змін по типу "тушь и гуашь".

6. Разом з тим, щоб екосистема інновацій та інноваційна культура в суспільстві зароджувалася не на папері, а по справжньому - спонсорами та лідерами інновацій повинні стати самі державні управлінці верхнього рівня.

7. Впроваджуючи реформи, «інноваційна держава» виходить насамперед з необхідності трансформувати/реформувати  середовище/систему. Метою цих процесів є одержання відповіді на питання - «Як досягти нових і унікальних якостей і цінності нової системи, зменшивши ресурси і час на її створення?». З таких «як», «яким чином» і т. п. складається стратегія.

Окрема варто відзначити реформування фізичних систем фізичними інструментами буде давати покращені фізичні системи без зміни їх суті, без нових цінностей та якостей (наприклад, аля Uber, Airbnb тощо).

8. Отже, стратегія інноваційного розвитку є ключовою для досягнення поточних цілей держави, тобто заради швидкого, дешевшого і якісного зростання. Це - стратегія лідерства. До речі, ставка наприклад, на авіа, космос тощо - це не стратегія лідерства, а стратегія нішова, дуже конкурентна, дуже ризикована.

9. Отже, стратегія інновацій, що починається з держави, дозволить врешті-решт заощадити час і ресурси на створення інноваційного суспільства та економіки.

10. Люди, що стануть масовими учасниками (користувачами) інноваційних трансформацій почнуть ставати більш ефективними. Вони зможуть досягати більше якісних і дешевих результатів, їх життя почне змінюватися, що вплине на економіку, ВВП, і т. і.

11. Занурившись у нове і інноваційне середовище, люди захочуть творити самі, тобто бути вже не "учасниками", а ставати "режисерами", насамперед, свого життя і діяльності. Це вплине на появу інноваційної культури знизу, на масштабне вивільнення та реалізацію креативної енергії. На цьому етапі роль держави можна почати зменшувати. Бо інноваційні зміни почнуть іти знизу, запрацює людський капітал.

12. Декларації держави на всіх рівнях все «робити по-новому» і відповідні дії/рішення, нові моделі і підходи дозволять залучити приватні капітали, які будуть більш зацікавлені новими моделями організації поточних сфер/систем. Звідси - різні моделі державно-приватного партнерства, інвестиції, вплив на внутрішній попит, ринок праці, зупинка витоку мізків і т. і.

13. Український державний сектор - це гігантське утворення. Школи, медицина, транспорт, - тисячі різних сфер, що можуть стати площадками для інновацій, які охоплюють десятки мільйонів людей та дадуть масовий ефект "інноваційного стрибка".

14. Де брати інновації? Відповідь проста - наразі найшвидший шлях - це трансфер передових технологій в Україну!

15. Де є найбільш правильні сфери для інноваційних змін? Відповідь проста: найбільший потенціал для проривних інновацій в Україні міститься в найбільш древніх стереотипах. Фактично, це увесь наш "совок" навколо нас, фактично це і є увесь наш держсектор.

16. Які інновації є найбільш доступними, вже готовими, наявними для України, котрі можуть дати швидкий, умовно недорогий та новий за якістю ефект? Наразі такими ключовими інноваціями, що у даний час змінюють економіки, індустрії та країни - це інновації із сфери ІКТ. Щодо нано-, робото-, фарма-, космо-, тощо - такі інновації також мають місце бути, однак вони є нішевими, ризикованими, дуже конкурентними, та у даний час в умовах України не призведуть до "інноваційних стрибків" та масштабних трансформацій.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: