Життя після націоналізації ПриватБанку. Крим

коментувати

ПриватБанк навіть після програшу в суді щодо трьох сотень справ, виконав зобов'язання перед 15 вкладниками.

Коментуючи в грудні минулого року націоналізацію ПриватБанку, президент України запевнив клієнтів банку, що рішення про перехід банку у власність і управління держави прийнято з метою захисту інтересів кожного клієнта, який розмістив свої фінансові ресурси в даному банку. Дана позиція була підтримана прем'єр-міністром, головою НБУ і міністром фінансів України.

Кримські вкладники ПриватБанку з великим ентузіазмом зустріли перехід банку під контроль держави. Отримавши від перших осіб держави гарантії збереження своїх вкладів, люди сподівалися на те, що свавілля з незаконним блокуванням їхніх фінансових коштів і невиконанням банком рішень суду про стягнення депозитів, що набули законної чинності, буде нарешті вирішено. І в їхніх майже трирічних поневіряннях буде поставлена крапка.

На наступний день після оголошення про націоналізацію ПриватБанку, з метою якнайшвидшого вирішення ситуації з незаконним позбавленням вільного доступу кримських клієнтів ПриватБанку до їхніх вкладів, ми порушили це питання перед Міністерством фінансів. В результаті, до цього процесу долучився і новий голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак, голова Кабміну Володимир Гройсман, і Міністерство економічного розвитку і торгівлі, і Нацбанк, і навіть Нацфінпослуг.

Виконуючи доручення прем'єра, Нацфінпослуг повідомив, що 18 листопада 2014 року між ПриватБанком і фінансовою компанією Фінілон укладено два договори факторингу на 2,1 млрд грн і 5,9 млрд грн, за якими відступлене право вимоги на 3,1 млрд грн і 10,9 млрд грн.

У МЕРТ повідомили, що виникнення права вимоги «кримських» клієнтів ПриватБанку до Фінілону може мати місце лише в тому разі, якщо заміна боржника була належним чином оформлена відповідно до норм законодавства.

Крім того, міністерство акцентувало увагу на неспівпадінні сум зобов'язань перед кримськими клієнтами. Адже на момент припинення роботи банку в Криму зобов'язання становили 7,4 млрд грн, а на момент переуступки боргу – 8,2 млрд грн. Також у МЕРТ вважали, що вирішенню кримського питання має передувати повна інвентаризація зобов'язань банку.

У той же час, НБУ і Мінфін, виходячи з того, що зобов'язання банку перед «кримськими» клієнтами не перебувають на балансі банку, вважають, що підстави для задоволення вимог кримських клієнтів, відсутні.

З одного боку, висновки НБУ і Мінфіну логічні, але, згідно зі ст. 520 Цивільного кодексу України, перевести борг клієнта на іншу особу можна лише за згодою кредитора. Виходячи з того, що ПриватБанк не звертався до своїх кримських клієнтів за згодою на переведення боргу перед ними на Фінілон, а кримські клієнти банку, відповідно, такої згоди не давали, договір про переведення боргу, укладений 17 листопада 2014 року між ПриватБанком і Фінілоном, є нікчемним і не несе ніяких правових наслідків. А значить, ПриватБанк продовжує залишатися боржником перед кримськими клієнтам.

До того ж, згідно з отриманою від Фінілон інформації, 21 грудня 2016-го ПриватБанком було здійснено списання всіх коштів з усіх рахунків компанії, в рахунок придбання акцій згідно з рішенням уряду про націоналізацію банку.

Інтерес викликає також інформація, надана самим ПриватБанком. Так, зараз проходять судові процеси за 767 депозитними угодами на загальну суму 1,3 млрд грн. Суди винесли 311 рішень на користь вкладників на загальну суму 287,8 млн грн, судів, 339 рішень на користь банку, на суму 502, 6 млн грн. Інші 117 позовів вкладників на суму 509,1 млн грн перебувають на стадії судового розгляду.

Минулого місяця ПриватБанк таки виконав низку рішень судів про стягнення депозитів. Однак число вкладників, перед якими були виконані зобов'язання, становила всього 15 осіб, на суму близько 5 млн грн. Незважаючи на те, що тільки в лютому 2017 р. прибуток банку склав 2,43 млрд грн.

При цьому обсяг невиконаних зобов'язань банку перед його кримськими клієнтами, які зареєстровані на материковій частині України, становить 1,1 млрд грн. Загальна ж сума зобов'язань банку за депозитами перед кримськими вкладниками – 9,7 млрд грн.

Станом на 30 травня 2014 року на території автономної республіки зобов'язання банку перед вкладниками склали 7,4 млрд грн.

29 березня 2017 року, після завершення аудиторською компанією EY аналізу фінансового стану ПриватБанку, Шлапак звернувся до Мінфіну з проханням про додаткову докапіталізації банку. На жаль, нам невідомо, чи враховані в проханні кошти для вирішення «кримського питання».

До речі, між банком і Фінілоном був укладений договір уступки права вимоги, згідно з яким банк передав на цю компанію кредити і дебіторську заборгованість у сумі 13,9 млрд грн і отримав за це від фінкомпанії компенсацію в сумі 7,9 млрд грн. Також був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на території Криму, за що банк отримав від Фінілону 213,5 млн. грн. В результаті на рахунку Фінілону залишилося близько 62 млн грн.

Таким чином, на момент входження держави в статутний капітал банку, зобов'язання, права вимоги та інші активи, що належать банку в АРК, були передані на Фінілон. Але сама фінкомпанія не виконала зобов'язання перед кримськими клієнтами.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: