Як перемогти офшори

коментувати

Українське сьогодення є далеко не таким, яким його уявляли мільйони наших співвітчизників під час Революції Гідності.

Відсутність реальних реформ у правоохоронній, судовій, податковій системі, відсутність покараних за злочини режиму Януковича посилює розчарування у суспільстві. Деякі схеми тих часів і далі продовжують спокійно функціонувати, забираючи у бюджету мільйони доларів. Замість реальної боротьби ми маємо лише розголос, що здійснюється силами активістів, волонтерів та журналістів. Розголос старих схем, який в умовах нової української реальності має вже абсолютно інше значення. Таке значення продемонструвала історія з розкриттям інформації про власників офшорів. Здається, що про існування схем, що включають розрахунки з компаніями, зареєстрованими в низькоподаткових юрисдикціях в Україні знав майже кожен, але згадка участі у цих схемах Президента змусила багатьох задуматись про цю проблему та спонукати парламентарів до пошуків її вирішення.

На жаль, проблема офшорів не існує виключно у політичному вимірі, а має достатньо серйозні та вимірювані економічні наслідки. Так, за даними дослідження міжнародного об’єднання «Tax Justice Network», вартість активів, що приховано в податкових гаванях по всьому світу, складає близько 21 трильйона дол. США. При цьому кошти, що походять з України в цій сумі займають далеко не останню позицію. За даними статистики, близько половини всього іноземного кредитування приватного сектору в Україні та близько третини прямих іноземних інвестицій в Україну здійснюється з Кіпру та деяких інших офшорів, які, поза тим, є реципієнтами близько 84% прямих інвестицій з України.

Боротьба з уникненням від оподаткування за допомогою офшорних зон є особливо актуальною в розвинених країнах світу останні декілька років. В Україні ж деофшоризація офіційно почалась з Указу Президента №180/2016, яким було створено робочу групу для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази та виводу капіталу закордон. Групою, на даний час, проведено декілька засідань, але кінцевого документу на розгляд суспільству досі не надано. У фазі закінчення лише проект про нульове декларування (передбачає декларування загального майнового стану громадянами України) та декларування доходів, з яких не сплачено податки в бюджет (амністія капіталів).

Альтернативна політична ініціатива під головуванням Ю. Тимошенко направила до Ради законопроект 4380 "Про податковий суверенітет України та офшорні компанії". Попри очевидний успіх, який засвідчує сама наявність даного проекту, в тексті закону існують деякі серйозні недоліки. Зокрема, законопроект фактично забороняє офшорним компаніям та підконтрольним їм українським суб'єктам здійснювати широке коло операцій в Україні;

запроваджує новий податок – спеціальне мито на операції з офшорними юрисдикціями та українськими компаніями, що контролюються ними;

зобов'язує українських суб'єктів господарювання перевіряти структуру власності фактично кожного контрагента (в т.ч. резидентів України);

передбачає покарання резидента за наявність у структурі власності його контрагента офшорної компанії у вигляді несприятливих податкових обставин.

Встановлення подібного роду адміністративних обмежень та перешкод не є поширеним у світовій практиці та може зробити негативний вплив на і без того далеко не ідеальний інвестиційний клімат країни.

Конструктивним виходом з даної ситуації, що планується реалізувати на основі робочої групи для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази та виводу капіталу закордон, є імплементація положень вже існуючої та діючої міжнародної системи протидії уникненню від оподаткування через офшорні юрисдикції. Такими положеннями є розроблений ОЕСР план BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Цим планом впроваджується ряд законодавчих норм, що фактично унеможливлюють функціонування офшорних схем. Серед найважливіших – правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (далі КІК). КІК – це компанії, що належать резидентам України або діяльність яких фактично контролюється з України. Згідно з цими правилами, українські суб'єкти господарювання будуть зобов'язані декларувати володіння такими компаніями та сплачувати податок із отриманого ними прибутку в Україні. Положеннями BEPS також регламентуються необхідні частки участі у компаніях та критерії фактичного контролю.

Ще однією антиофшорною нормою є визнання іноземної компанії податковим резидентом України, якщо фактичне місце її управління знаходиться в Україні. У такому разі така компанія буде зобов'язана стати на податковий облік та сплачувати податок на прибуток.

З метою запобігання штучному заниженню податкової бази за рахунок витрат із фінансовими операціями із пов'язаними особами-нерезидентами пропонується запровадити обмеження витрат за фінансовими операціями з такими суб'єктами (так зване «правило тонкої капіталізації»). Такими чином, можна позбутись практики фінансування українських компаній за допомогою процентних кредитів контрольованими ними ж іноземними суб'єктами і зменшення таким чином податкової бази (за рахунок відсотків за кредитом та девальвації гривні).

Крім цього, імплементація правил BEPS дозволить:

- запровадити ефективну систему автоматичного обміну податковою  інформацією, що зробить роботу податкових органів України набагато ефективнішою, а можливість сховати доходи в офшорах значно меншою;

- застосувати заходи з протидії шкідливій податковій практиці. Наприклад, у деяких юрисдикціях діють податкові режими, що дозволяють не чітко трактувати територіальну ідентифікацію доходів, що дозволяє ухилитися від оподаткування. Особливо це стосується доходів від інтелектуальної власності. Згідно з позиціями BEPS, подібні пільгові режими можуть надаватися лише на умовах, коли відповідна компанія має достатній зв'язок з країною, де отримує пільгу. Тобто, здатна продемонструвати докази, що вона веде там істотну діяльність (substantial activity), спрямовану на отримання даного доходу. Компанії, які не задовольнятимуть даний критерій повинні будуть сплачувати податки у повному обсязі;

- вжити комплексні заходи з протидії зловживанню податковими угодами. Зокрема, мова йде про імплементацію Директиви ЄС 2014/86 про материнські і дочірні компанії, що передбачає чіткі умови оподаткування дивідендів від дочірньої компанії в іншій країні (звільняються від податку за місцем знаходження компанії-одержувача, тільки якщо вони не підлягають включенню до витрат за місцем знаходження компанії-платника);

- удосконалити чинний в Україні механізм контролю трансфертного ціноутворення шляхом впровадження особливих звітів. Компанії повинні будуть подавати «звіт з розбивкою по країнам» (Country-by-Country report), що містить узагальнену інформацію про отримані доходи, сплачені податки в різних країнах світу. Потім ці звіти, в рамках Багатосторонньої Конвенції від 1988 року щодо обміну інформацією, надсилатимуться національним фіскальним органам.

Ці та інші кроки, передбачені планом BEPS здатні побороти офшорні схеми та забезпечити значні додаткові надходження до бюджету України. Проте постає проблема їхнього прийняття. Мимоволі на думку спадає відома аналогія "Бджоли проти меду", адже в умовах непрозорості фінансування партійної системи, коли "власниками" партій фактично є ті ж особи, проти діяльності яких направлені дані законодавчі ініціативи, ймовірність затвердження деофшоризації у даному вигляді є достатньо туманною. Без уваги та тиску з боку громадськості, ініціатива Президента ризикує перетворитись на чергову невиконану обіцянку.

З іншого боку, існує ризик того, що навіть у разі прийняття плану BEPS він не запрацює в умовах інституційного забезпечення України. Українська податкова практика знає безліч прикладів, коли навіть найбільш бездоганні закони ставали корупційним інструментом в руках фіскалів, суддів тощо. Тому важливу роль у боротьбі з офшорами відіграють інституційні реформи, успішне проведення яких призведе до того, що необхідність в офшорних схемах відпаде сама по собі.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: