Плата за повітря

коментувати

Нещодавно вступили в силу зміни до авіаційних правил. Даний документ ввів нову норму - відтепер авіаперевізник може отримати призначення на нові маршрути, тільки лише якщо погасив рахунки Державіаслужби на оплату авіаційного збору.

Що таке державіаційний збір - це платіж, який регулятор вимагає з авіакомпаній за перевезення кожного пасажира. Сума платежу становить 2 долари за кожного відправленого міжнародного пасажира і 50 центів за внутрішнього. Природно, ці витрати автоматично переносяться на пасажира, який платить їх в ціні квитка.

В Україні збір з'явився в далекому 1993-му році і за його рахунок була побудована і довгий час фінансувалася діяльність Державіаслужби. В подальшому, суми збору були включені в держбюджет і сьогодні розчинилися в загальній масі держвидатків - які потреби з них оплачувалися з того часу, сказати складно - може діяльність авіації, а може дачі чиновникам. Сьогодні немає ніяких свідоцтв, що за ці гроші авіаційна галузь щось отримує від держави.

З 93 року, коли збір з'явився, правила його сплати не сильно змінилися - їх по суті і не було. Кабмін встановив тільки розмір збору, Державіаслужба, керуючись власним баченням фіскальної політики, регулярно виставляла авіаперевізникам рахунки, які слухняно усіма оплачувалися.

Ніхто не порахує скільки нових податкових законів було прийнято з того часу. Встигли ввести і не одного разу змінити Конституцію, Бюджетний, Податковий і Повітряний кодекси, а наші чиновники не спромоглися прийняти, жодного, повторюся жодного нормативного акту, щоб регламентувати хоча б базові умови оплати авіаційного збору - платника, терміни, ставки, контролюючі органи, відповідальність .

Понад двадцять років Державіаслужба на свій розсуд виставляє авіаперевізникам рахунки на оплату нічим не встановленого податку.

Можна нагадати регулятору, що ще Адам Сміт сформулював основні принципи оподаткування - справедливість, зручність для платника, економічність стягнення і визначеність. Сенс останнього якраз в тому, що оподаткування податком повинно бути не довільним, а фіксованим, тобто мати якісь чітко визначені правила. В Україні з цього приводу теж, до речі, є стаття 92 Конституції, де сказано, що податки і збори встановлюються законами України. У 2009 році Конституційний суд роз'яснив, що вимагають законодавчої регламентації не тільки розміри податків, а й інші елементи їх правового механізму якось, терміни і порядок сплати, платник, та ін.

Зрозуміло, що Державіаслужба - не фіскальний орган, їм базові принципи оподаткування ні до чого. Та й Конституція мабуть теж не указ.

Півтора роки тому один з перевізників оскаржив дії Державіаслужби щодо стягнення збору. Сьогодні на цю тему відкрито сім судових проваджень.

А регулятор, скоріше всього, знайшов елегантне рішення застарілої проблеми - якщо перевізник не заплатить збір (неважливо законний або не дуже), то просто не отримає нові призначення. І не потрібно більше нічого регулювати. Такий ось креативний підхід.

Тепер кілька слів про суть і наслідки цього збору.

У ІКАО давно сформували політику щодо застосування податків до авіації. Політика ця базується на положеннях Чиказької конвенції та зводиться до того, що кожна держава зробить все, щоб максимально зменшити розмір і кількість податків, що збираються з авіаційної діяльності, уникнути подвійного оподаткування та непотрібного фіскального тиску на галузь. У документі ІКАО (Doc 8632 ICAO's Policies on Taxation in the Field of International Air Transport, 2000) декларується, що стягування податків з обороту, вантажовідправника, пасажира ускладнює розвиток міжнародного транспорту, безпідставно збільшує витрати експлуатанта і створює значні незручності для пасажирів.

Держава, звісно, має суверенне право вводити різні податки і збори, але авіація в силу її унікального значення для розвитку міжнародної торгівлі і національних економік повинна платити тільки ті податки, за які так чи інакше отримує навзаєм якісь послуги від держави. Звичайно, авіаперевізники повинні вносити шляхом податків свою справедливу частку в підтримку загальнонаціональної і міжнародної інфраструктури. І таким, достатнім на думку Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту, внеском є аеропортові та аеронавігаційні збори, які сплачують авіакомпанії в переважній більшості юрисдикцій, а також звичайні для всіх компаній податки на прибуток. Не можна брати податок тільки за виліт пасажира.

Один з базових принципів фіскальної політики полягає в тому, що держава обкладає товар/послугу податком, якщо хоче скоротити їх споживання.

Так історично вводять, наприклад, акцизи на тютюн, алкоголь, предмети розкоші. Мета - обмежити споживання і перерозподілити національне багатство на користь найменш захищених категорій населення. Власне кажучи, усі непрямі податки на споживання володіють де-стимулюючим ефектом.

Авіація не виняток. За розрахунками ІАТА збільшення податкових зборів з пасажира на 10% тягне за собою 15% зниження пасажиропотоку. Коли в Нідерландах в 2008 році ввели авіаційний збір з кожного пасажира, то пасажиропотік Easy Jet і KLM, основних перевізників, що оперують в амстердамському аеропорту Схіпхол, впав на 600 000 чоловік за дев'ять місяців. Втрати бізнесу (туристичного, авіаційного, аеропортового), від введення податку оцінили в 1,2 - 1,3 мільярда євро, при цьому, сам податок склав трохи більше 250 млн євро. В Ірландії, після ведення в 2009 році аналогічного податку падіння пасажиропотоку склало до 1,2 млн. осіб. Сума податку не перевищила приблизно чверті від загальної суми втрат бізнесу від введення авіаційного збору. І в Нідерландах, і в Ірландії авіаційний збір в зв'язку з його очевидною неефективністю скасували. Негативний ефект такого податку відзначають і в тих юрисдикціях, де подібний збір ще зберігся. Наприклад, за розрахунками PWC (The economic impact of Air Passenger Duty, A study by PWC, 2015) скасування податку в Великобританії спричинить за собою збільшення GDP на 0,5%. А скасування податку в Німеччині принесе збільшення пасажиропотоку на 3,8 млн (Impact of Air Travel Tax on German Economy, IATA Economic Briefing, March 2014 року).

І навіть в цих країнах, як зазначає ІАТА, встановилася тенденція на поступове зменшення податкової бази і обмеження термінів застосування авіаційного податку як контрпродуктивного.

Хочеться вірити, що український регулятор все ж таки врахує міжнародний досвід застосування авіаційного податку, можливо розрахує ефективність такого податку та наслідки для авіації, ну або принаймні просто встановить цивілізовані правила його оплати.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: