Чому помруть традиційні гроші

коментувати

Чому традиційні гроші вмруть під тиском "цифрового" капіталізму.

Більше двох з половиною тисяч років тому людство почало користуватися карбованими грішми. Це було пафосно, бо визначало епоху правління окремого монарха. Надійно, бо за підробку «карали на горло». І витратно, бо вимагало дедалі більше дорогоцінного металу в обігу, а, отже, стимулювало війни, бо на своїй території запаси дорогоцінної сировини були обмежені.

Поява в широкому вжитку банкнотів у ХVI столітті  стало одним із найвидатніших винаходів сучасної цивілізації. Це був маркер початку експансії капіталізму в західній Європі, пріоритету товарно-грошових відносин над іншими критеріями вартості людської праці.

Ще з кінця XV століття західноєвропейські торгові доми починають використовувати векселі на папері як еквівалент певної суми грошей-монет. З кінця XVII ст. на «батьківщині» капіталізму Британії асигнації стають повноцінними грошовими знаками. Відтак ця традиція поширюється всією Європою, стаючи панівною у ХІХ столітті.

І ось, цій питомо капіталістичні традиції, схоже, саме в наші дні судилося поступитися місцем практиці масових безготівкових розрахунків, електронних грошей та інтернет-банкингу.

Свого часу паперові гроші виборювали фінансовий простір у карбованих грошей так само важко, як і сьогодні пластикові картки чи криптовалюти виборюють місце під сонцем у традиційної готівки. Тільки розтягнеться цей процес не на двісті років, а років на 20-25, не більше, бо зміни в наш інформаційний вік відбуваються стрімкіше.

У розвинутих країнах світу давно збагнули, що емісія, обіг та адміністрування масиву готівкових коштів несуть неабиякі фінансові видатки. На певному рівні вартість виробництва держзнаків майже еквівалентна їхньому номіналу. А ще є касове обслуговування, інкасація, охорона відділень та утилізація застарілих купюр.

Враховуючи, що світ останнє десятиліття практично повністю «живе» в онлайні, а конкурувати банківським відділенням із гравцями FinTech стає дедалі складніше, банкіри охоче інвестують у розвиток цифрових каналів та інтернет-банкингу.

Для чого знімати готівку в банкоматі й іти з нею до каси, якщо досить лише внести зміну в обліковий запис електронної платіжної системи, і кошти з одного рахунку формально опиняться на іншому за лічені секунди. Як наслідок, вартість електронної транзакції є набагато нижчою за готівкову. Саме це мотивує збільшувати інвестиції в цифровий простір.

Так, є й свої ризики у вигляді хакерських атак, інтернет-вірусів, плюс питання щодо надійності зберігання інформації. Але прогрес не спить, невпинно підвищуючи ступень технологічної надійності й безпеки операцій відповідно до ризиків.

Плюс ринок давно набув глобальних ознак. Люди призвичаїлися робити шопінг на одному кінці світу, особисто перебуваючи на іншому – в онлайн-магазинах, розраховуючись з електронних гаманців і отримуючи товар експрес-доставкою. Світ ніколи вже не стане таким, яким бачили його наші прабабусі на щотижневих ярмарках.

У певних нішах ринку інструменти електронної комерції вже впевнено замінили традиційний формат шопінгу та купівлі послуг. Той самий онлайн може надаватися й для банківського обслуговування. Особливо у важкодоступних гірських регіонах України або там, де немає розвиненої мережі банківських відділень.

Завозити готівкові кошти туди важко, особливо в умовах засніженої зими або ожеледиці, адмініструвати такі відділення ще проблематичніше. Натомість створити ефективну й доступну в користуванні систему онлайн-банкингу, спираючись на покриття цих територій мобільними операторами, цілком до снаги і провідним гравцям банківського ринки, і лідерам української FinTech-індустрії.

Із аналогічних причин австралійська дочка Citibank, а також швейцарські Migros і Coop нещодавно взагалі відмовилися від обслуговування готівкових транзакцій в окремих відділеннях. Замість традиційних касових віконець вони інвестували в розвиток платіжних онлайн-платформ та мережі консультаційних центрів.

Попереду в розвитку cashless – скандинавські країни. У Швеції, приміром, 900 із 1600 банківських відділень не приймають готівкові кошти – взагалі. У Норвегії навіть на рибному ринку чи у вуличних шаурмістів можна розрахуватися карткою або через мобільний гаманець. Лише 6% роздрібних платежів у країні відбуваються за допомогою готівки.

Зрештою, вже з 2017 року Данія припиняє друкувати паперові гроші та карбувати монети – крони. Для неї епоха, яка назнаменувала перехід від середньовіччя до нового часу в фінансовій сфері остаточно закриється зупинкою власного монетного двору. Звісно, ніхто вилучати з обігу готівкові кошти не збирається. У цьому немає потреби. Проте остаточно відмовитися від «кешу» уряд Данії планує не пізніше 2030 року.

Не дивно, що скандинавські країни належать до найбільш транспарентних економік світу, де ризики виникнення структур з відмивання коштів є практично нульовими. Як тут не порівняти е-декларації наших можновладців із рівнем корумпованості та інвестиційної непривабливості України…

Хоч там як, а війна з готівкою – це, мабуть, вже глобальний тренд, уникнути який не зможе й український ринок фінансових послуг. Приміром, на сьогодні частка платежів cashless в Україні становить близько третини. За оцінками НБУ, до кінця цього десятиліття вона перевищить 55%.

Це дещо стримане, як на мене, прогнозування. Якщо зростання економіки стане явним, це буде додатковим важелем зростання й обсягів безготівкових розрахунків. А на тлі розвитку мобільних технологій та онлайн-комерції, яка в Україні набирає оберти доволі стрімко, за 3-5 років практично 3/4 усіх платіжних операцій у національному платіжному просторі відбуватимуться без уживання готівки.

Уже сьогодні банки поступово відмовляються від операцій з готівкою, що, в принципі, відповідає ідеології НБУ з монетарної регуляції. Ще років із 10, і банківські відділення в Україні – принаймні, у тому вигляді, якими ми їх бачимо сьогодні – залишаться тільки історією.

Але за двох важливих умов – виведення з тіні малого та середнього бізнесу і поліпшення регуляторної бази реального сектору економіки країни. Розвиток економіки – це те поживне середовище, у якому безготівкові сервіси ростуть неначе гриби після дощу.

Найбільш помітним наслідком розвитку безготівкових платежів в Україні буде істотне зниження вартості транзакцій в національній валюті – не лише в порівняні з готівковим обігом, а й у порівнянні з cashless міжнародних платіжних систем.

Справді, 98% карток в Україні випущено в міжнародних платіжних системах. При цьому 90% населення ніколи не виїжджало за кордон, а, отже, скористатися ціми картками вповні не мало нагоди. Мені видається не цілком раціональним, що тарифи на розрахунки всередині країни встановлюються закордоном, і ця комісія сплачується у валюті.

За такої ситуації цілком логічно розвивати в країні національні платіжні системи, і кейс с «Приватом» можу бути лише на руку гомогенізації національного платіжного простору. Це дозволило б убити відразу двох зайців: знизити тарифи на транзакції та залишити в країні комісійний дохід від них.

Такий шлях потребує значних інвестицій та високого професіоналізму виконавців. Адже міжнародні платіжні системи розвиваються вже більше ніж півсторіччя. Вони накопичили значний досвід в управлінні ризиками, мають високий ступень надійності, зрештою інвестують у свій розвиток значні кошти.

Хоч там як, доба, яка розпочалася в економічній площині з поширення паперових грошей-асигнацій, має остаточно канути в Лєту вже за цього покоління користувачів фінансових послуг, зокрема в Україні. Як би не призвичаєні ми були б до готівки, скільки б не лякали нас хакерськими атаками чи «світовою змовою»…

І головний висновок: якщо поточну цивілізаційну добу сформували провідні європейські торгові доми, що стали в XV-XVI ст. банками в сучасному розумінні, то тренди наступної цивілізаційної доби – епохи «цифрового капіталізму» – можуть задати не так банківські заклади, як лідери телекому чи виробники найпоширеніших мультимедійних платформ. 

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її курсором та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: [email protected]

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: