Чому помруть традиційні гроші

коментувати

Чому традиційні гроші вмруть під тиском "цифрового" капіталізму.

Більше двох з половиною тисяч років тому людство почало користуватися карбованими грішми. Це було пафосно, бо визначало епоху правління окремого монарха. Надійно, бо за підробку «карали на горло». І витратно, бо вимагало дедалі більше дорогоцінного металу в обігу, а, отже, стимулювало війни, бо на своїй території запаси дорогоцінної сировини були обмежені.

Поява в широкому вжитку банкнотів у ХVI столітті  стало одним із найвидатніших винаходів сучасної цивілізації. Це був маркер початку експансії капіталізму в західній Європі, пріоритету товарно-грошових відносин над іншими критеріями вартості людської праці.

Ще з кінця XV століття західноєвропейські торгові доми починають використовувати векселі на папері як еквівалент певної суми грошей-монет. З кінця XVII ст. на «батьківщині» капіталізму Британії асигнації стають повноцінними грошовими знаками. Відтак ця традиція поширюється всією Європою, стаючи панівною у ХІХ столітті.

І ось, цій питомо капіталістичні традиції, схоже, саме в наші дні судилося поступитися місцем практиці масових безготівкових розрахунків, електронних грошей та інтернет-банкингу.

Свого часу паперові гроші виборювали фінансовий простір у карбованих грошей так само важко, як і сьогодні пластикові картки чи криптовалюти виборюють місце під сонцем у традиційної готівки. Тільки розтягнеться цей процес не на двісті років, а років на 20-25, не більше, бо зміни в наш інформаційний вік відбуваються стрімкіше.

У розвинутих країнах світу давно збагнули, що емісія, обіг та адміністрування масиву готівкових коштів несуть неабиякі фінансові видатки. На певному рівні вартість виробництва держзнаків майже еквівалентна їхньому номіналу. А ще є касове обслуговування, інкасація, охорона відділень та утилізація застарілих купюр.

Враховуючи, що світ останнє десятиліття практично повністю «живе» в онлайні, а конкурувати банківським відділенням із гравцями FinTech стає дедалі складніше, банкіри охоче інвестують у розвиток цифрових каналів та інтернет-банкингу.

Для чого знімати готівку в банкоматі й іти з нею до каси, якщо досить лише внести зміну в обліковий запис електронної платіжної системи, і кошти з одного рахунку формально опиняться на іншому за лічені секунди. Як наслідок, вартість електронної транзакції є набагато нижчою за готівкову. Саме це мотивує збільшувати інвестиції в цифровий простір.

Так, є й свої ризики у вигляді хакерських атак, інтернет-вірусів, плюс питання щодо надійності зберігання інформації. Але прогрес не спить, невпинно підвищуючи ступень технологічної надійності й безпеки операцій відповідно до ризиків.

Плюс ринок давно набув глобальних ознак. Люди призвичаїлися робити шопінг на одному кінці світу, особисто перебуваючи на іншому – в онлайн-магазинах, розраховуючись з електронних гаманців і отримуючи товар експрес-доставкою. Світ ніколи вже не стане таким, яким бачили його наші прабабусі на щотижневих ярмарках.

У певних нішах ринку інструменти електронної комерції вже впевнено замінили традиційний формат шопінгу та купівлі послуг. Той самий онлайн може надаватися й для банківського обслуговування. Особливо у важкодоступних гірських регіонах України або там, де немає розвиненої мережі банківських відділень.

Завозити готівкові кошти туди важко, особливо в умовах засніженої зими або ожеледиці, адмініструвати такі відділення ще проблематичніше. Натомість створити ефективну й доступну в користуванні систему онлайн-банкингу, спираючись на покриття цих територій мобільними операторами, цілком до снаги і провідним гравцям банківського ринки, і лідерам української FinTech-індустрії.

Із аналогічних причин австралійська дочка Citibank, а також швейцарські Migros і Coop нещодавно взагалі відмовилися від обслуговування готівкових транзакцій в окремих відділеннях. Замість традиційних касових віконець вони інвестували в розвиток платіжних онлайн-платформ та мережі консультаційних центрів.

Попереду в розвитку cashless – скандинавські країни. У Швеції, приміром, 900 із 1600 банківських відділень не приймають готівкові кошти – взагалі. У Норвегії навіть на рибному ринку чи у вуличних шаурмістів можна розрахуватися карткою або через мобільний гаманець. Лише 6% роздрібних платежів у країні відбуваються за допомогою готівки.

Зрештою, вже з 2017 року Данія припиняє друкувати паперові гроші та карбувати монети – крони. Для неї епоха, яка назнаменувала перехід від середньовіччя до нового часу в фінансовій сфері остаточно закриється зупинкою власного монетного двору. Звісно, ніхто вилучати з обігу готівкові кошти не збирається. У цьому немає потреби. Проте остаточно відмовитися від «кешу» уряд Данії планує не пізніше 2030 року.

Не дивно, що скандинавські країни належать до найбільш транспарентних економік світу, де ризики виникнення структур з відмивання коштів є практично нульовими. Як тут не порівняти е-декларації наших можновладців із рівнем корумпованості та інвестиційної непривабливості України…

Хоч там як, а війна з готівкою – це, мабуть, вже глобальний тренд, уникнути який не зможе й український ринок фінансових послуг. Приміром, на сьогодні частка платежів cashless в Україні становить близько третини. За оцінками НБУ, до кінця цього десятиліття вона перевищить 55%.

Це дещо стримане, як на мене, прогнозування. Якщо зростання економіки стане явним, це буде додатковим важелем зростання й обсягів безготівкових розрахунків. А на тлі розвитку мобільних технологій та онлайн-комерції, яка в Україні набирає оберти доволі стрімко, за 3-5 років практично 3/4 усіх платіжних операцій у національному платіжному просторі відбуватимуться без уживання готівки.

Уже сьогодні банки поступово відмовляються від операцій з готівкою, що, в принципі, відповідає ідеології НБУ з монетарної регуляції. Ще років із 10, і банківські відділення в Україні – принаймні, у тому вигляді, якими ми їх бачимо сьогодні – залишаться тільки історією.

Але за двох важливих умов – виведення з тіні малого та середнього бізнесу і поліпшення регуляторної бази реального сектору економіки країни. Розвиток економіки – це те поживне середовище, у якому безготівкові сервіси ростуть неначе гриби після дощу.

Найбільш помітним наслідком розвитку безготівкових платежів в Україні буде істотне зниження вартості транзакцій в національній валюті – не лише в порівняні з готівковим обігом, а й у порівнянні з cashless міжнародних платіжних систем.

Справді, 98% карток в Україні випущено в міжнародних платіжних системах. При цьому 90% населення ніколи не виїжджало за кордон, а, отже, скористатися ціми картками вповні не мало нагоди. Мені видається не цілком раціональним, що тарифи на розрахунки всередині країни встановлюються закордоном, і ця комісія сплачується у валюті.

За такої ситуації цілком логічно розвивати в країні національні платіжні системи, і кейс с «Приватом» можу бути лише на руку гомогенізації національного платіжного простору. Це дозволило б убити відразу двох зайців: знизити тарифи на транзакції та залишити в країні комісійний дохід від них.

Такий шлях потребує значних інвестицій та високого професіоналізму виконавців. Адже міжнародні платіжні системи розвиваються вже більше ніж півсторіччя. Вони накопичили значний досвід в управлінні ризиками, мають високий ступень надійності, зрештою інвестують у свій розвиток значні кошти.

Хоч там як, доба, яка розпочалася в економічній площині з поширення паперових грошей-асигнацій, має остаточно канути в Лєту вже за цього покоління користувачів фінансових послуг, зокрема в Україні. Як би не призвичаєні ми були б до готівки, скільки б не лякали нас хакерськими атаками чи «світовою змовою»…

І головний висновок: якщо поточну цивілізаційну добу сформували провідні європейські торгові доми, що стали в XV-XVI ст. банками в сучасному розумінні, то тренди наступної цивілізаційної доби – епохи «цифрового капіталізму» – можуть задати не так банківські заклади, як лідери телекому чи виробники найпоширеніших мультимедійних платформ. 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: