Win-Win стратегія для ІТ-галузі

коментувати

Гра, в якій перемагають всі - і держава, і бізнес і суспільство. Ідеальний варіант, чи не так? І він можливий. Але тільки в разі дуже тісної взаємодії держави і бізнесу. І ось чому.

В кінці минулого року кількома чиновниками була ініційована податкова реформа, метою якої мало стати наповнення держскарбниці. Якби тоді ми як представники ІТ-індустрії не включилися в процес, і зміни були б прийняті, то, хто знає, був би сенс зараз взагалі писати про ІТ-галузь в країні. Наповнення скарбниці - абсолютно не той сенс, який необхідно вкладати в поняття "взаємодія держави і бізнесу".

Правильніше говорити - "розвиток бізнесу з метою підвищення вкладу в держскарбницю у вигляді податків". Саме рік тому і виникла ідея провести дослідження і зрозуміти - яке майбутнє чекає ІТ-індустрію при різних податкових ставках. ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації та консалтингова компанія "великої четвірки" PricewaterhouseCoopers працювали над дослідженнями півроку. Прогноз - можливе зростання галузі в 2 рази до 2020 року. І що найцікавіше, ризики різких змін в оподаткуванні - тільки частина проблем галузі.

Але повернемося до досліджень. Ще в 2011 році внесок ІТ індустрії в ВВП України становив всього 0,6%, а сьогодні це вже 3,3% ($2,7 млрд). Непрямий внесок ІТ в економіку: депозити ІТ-фахівців в банках 2015 року - 5,8 млрд грн., обсяг обов'язкового продажу валютної виручки - $2 млрд, доходи банків від операцій з валютою - 1,7 млрд грн.
Такі результати обумовлені не тільки зростанням курсом валюти, аж ніяк. Швидше - зростанням кількості ІТ-спеціалістів. За останні 4 роки їх число подвоїлося і сьогодні становить майже 92 тисяч. Але якщо раніше галузь росла майже на 30% щороку, то в 2015-му - тільки на 10%.

У чому причини уповільнення зростання?

На мій погляд, їх кілька. По-перше, сам ІТ-ринок в світі зростає, але в Україні зростання сукупного обсягу бізнесу всіх ІТ-компаній сповільнюється. Це пов'язано з нестабільною політико-економічною ситуацією та обставинами на Сході України. Існуючі клієнти віддають перевагу розміщенню замовлень в сусідній Польщі, а Польща, в свою чергу, активно наймає українських фахівців і пропонує привабливі умови для релокації.

Друга причина - все складніше стало залучати нових клієнтів. Зростаючі ринки сусідніх країн вкладають багато ресурсів в просування своїх ІТ-послуг на глобальному ринку. Польща (зростання 22%), Білорусь (зростання 12%) і Румунія (зростання 19%) - основні країни-конкуренти.
Третя причина - кількість ІТ-фахівців рівня "експерт" (старший фахівець і вище) зменшується. За 2014-2015, за середніми оцінками, переїхали в інші країни близько 5 тисяч фахівців, багато з яких - саме високого рівня кваліфікації.

7% зростання в 2015 році в порівнянні з майже 30% в 2013 - величезний розрив і він має ризик збільшитися. Проста математика - 19% фахівців високої кваліфікації забезпечують 41% в структурі створення вартості ІТ-послуг. Простими словами - тільки двадцять ІТ-фахівців з 100 володіють необхідними навичками, які дозволяють реалізувати майже половину проектів для іноземних замовників. Сьогодні існує високий ризик втрати цього сегмента фахівців. Ризик пов'язаний не тільки з різницею компенсації в менш 100 доларів (у порівнянні з Польщею, наприклад), але і з відмінностями в якості життя в Україні і за кордоном.

Судіть самі: за рівнем розвитку людського капіталу Україна займає 31 місце (The Human Capital Report 2015, World Economic Forum), що відповідає розвиненим країнам, однак за рівнем ВВП на душу населення займає 105 позицію (GDP per capita, World Bank, 2014 року). Невідповідність між розвитком людського капіталу та рівнем життя спонукає відтік за кордон висококваліфікованих фахівців

Що робити?

Працювати відразу по кільком напрямкам одночасно. Експерти з PricewaterhouseCoopers виділили 9, і все ж в рамках огляду я пропоную особливо виділити чотири, на мій погляд, ключових.

Перше - сформувати і прийняти поняття "людський капітал в економіці знань".

Ми переходимо від ринкової економіки до нового витка - економіки знань. На наступному етапі розвитку люди - не ресурси, а капітал. Людський капітал є основним багатством країни і головною передумовою існування та розвитку високотехнологічних галузей. Люди нової генерації, які працюють в індустрії знань не вписуються в рамки існуючих КЗпП. Інтелектуальну праця, роботу в розподілених по світу проектах, в різних часових поясах складно описати в "посадової інструкції" і вписати в графік "40 робочих годин на тиждень з перервою на обід".
Необхідно сформувати новий тип взаємин в системі "клієнт-ІТ-компанія-ІТ-фахівець". Буде це контрактна форма взаємодії або інша - залежить від результатів переговорів між бізнесом і державою. Win-win підхід призведе до того, що в результаті виграють усі: держава - у вигляді зростаючих надходжень в держскарбницю і розвитку економіки в цілому, бізнес - у вигляді прибутку і залучення нових клієнтів, суспільство - у вигляді збільшення кількості заможних людей.

Друге - розробити стимули для розвитку ІТ-галузі.

У довгостроковій перспективі це повинно стати частиною стратегії розвитку індустрії. У той же час, як мінімум в середньостроковій перспективі 5-10 років фіскальна політика щодо ІТ повинна бути послідовною і передбачуваною.
При збереженні існуючої податкової ставки (5% від обороту) в 2020 році доходи держбюджету складуть 21 млрд грн. при армії ІТ-фахівців 142 тисячі. Але якщо ставка буде збільшена до 20% доходи держбюджету впадуть до 13 млрд грн, а в індустрії працюватимуть тільки 72 тисяч фахівців. При допустимому сценарії, у разі збільшення податків на 1% щорічно, в 2020 році дохід держбюджету складе 27 млрд грн., А в індустрії працюватимуть 146 тисяч фахівців. Зовсім не означає, що необхідно збільшувати податки. Це означає, що необхідно дуже виважено підходити до питання визначення фіскальної політики щодо експортно-орієнтованої ІТ-індустрії.
Win-win підхід - це не тільки отримати якомога більше доходів державі сьогодні, але і забезпечити постійний і зростаючий приплив в скарбницю протягом багатьох років.

Третє - провести реформу освіти.

Технології розвиваються швидше, ніж університети встигають адаптувати свої програми навчання. Поки що індустрія тримається на тих фахівцях, які отримали технічну освіту 7+ років тому і всі ці роки постійно навчалися. Повторюся. 19% всіх ІТ-фахівців (а це фахівці високої кваліфікації з досвідом) формують 41% ринку. Згодом кількість досвідчених фахівців зменшується в зв'язку з переходом в управління проектами, створенням власного бізнесу або релокації за кордон. Новим фахівцям необхідно дуже швидко навчитися тому, чого не вдалося в вузі. Швидкість роботи ІТ-ринку збільшується з кожним роком. Apple випускає вже по 2-3 iPhone в рік, нові смартфони на Android випускають мало не щодня, Amazon щодня вносить близько 10.000 змін в роботу системи. Часу на додаткову освіту стає все менше. Якщо ми хочемо готувати достатню кількість фахівців для зростаючого ринку, то починати зміни в системі освіти необхідно зі школи. Ми бачимо, що ринок вже сам починає змінювати цю систему - з'явилося безліч приватних курсів, з'являться і приватні університети, які готують висококласних фахівців.

Питання часу. Win-win стратегія - державній системі освіти перейняти досвід ІТ-компаній та у співпраці розробити критерії, вимоги до якості освіти майбутніх випускників і готувати фахівців, які після випуску відразу готові приступити до роботи. Я впевнений, що якщо сьогоднішній студент буде розуміти, що його завдання - відповідати вимогам роботодавця і тоді він зможе заробляти від 2 тисяч доларів на місяць, то він (і його родичі) не будути скупиться на навчання у вузі. У виграші однозначно всі. ІТ-компанії залучають вчорашніх студентів і готові платити високі зарплати, вузи стають привабливими, держава отримує дохід від зростаючої галузі.
Четверте - дотримуватися прав інтелектуальної власності.

Ми всі в Україні любимо пишатися стартапами, які успішно продалися за кордон. Але чому Україна від цього виграє лише переважно в іміджевому плані, як держава, де варто почати, а потім перенести бізнес в іншу країну? Чому гроші, сплачені покупцями бізнесу, осідають в США (переважно)? Захист і дотримання прав інтелектуальної власності має стати одним з пунктів на порядку денному співпраці між ІТ-бізнесом і державою. Win-win - це коли ми не тільки пишаємося, що українці розробили ІТ-рішення, популярні в усьому світі, але і як держава отримуємо від цього дохід.

За умови, що ми працюємо над питаннями, є сенс також просувати українську ІТ-індустрію за кордоном. Навіть зараз багато робиться в цьому напрямку, але нам не вдається уникнути питань, пов'язаних з потенціалом зростання кількості ІТ-спеціалістів рівня "експерт" і захистом прав інтелектуальної власності.

Що це дасть Україні?
Ну якщо ми вже заговорили про гроші, то давайте подивимося на цей фактор з точки зору держави. ІТ-галузь може збільшити внесок у ВВП з нинішніх 3,3% до 4,5%, що буде дорівнювати $5,1 млрд експортної виручки до 2020 року. Кількість робочих місць в ІТ і в суміжних галузях виросте з 420 тисяч до 670 тисяч.

Що вже зроблено?

Експортно-орієнтована індустрія стала досить помітною в економіці України, - Президент зазначив, що "Україна буде приділяти особливу увагу розвитку ІТ-галузі". У розробці Міністерства економічного розвитку і торгівлі знаходиться Стратегія розвитку високотехнологічних галузей, почав свою роботу Hi Tech Office, активно працює Комітет з інформатизації у Верховній Раді, Парламентом прийнято кілька законопроектів щодо ІТ-галузі.

Але найбільше роботи - попереду. Не на рік і навіть не на кілька. "Нам" - це всім учасникам екосистеми "держава-бізнес-суспільство". Використовуючи win-win стратегію ми можемо досягти приголомшливих результатів. Нам не потрібно дивитися на Індію - населення цієї країни в рази перевищує населення України. Нам не потрібно дивитися на Ізраїль - вже не наздогнати за тією кількістю стартапів. Нам потрібно створювати своє відмінні переваги.

Ми на початку шляху, але вже зараз ми підходимо до питання системно. Який рецепт на найближчі 4 роки? Вдосконалення спрощеної системи оподаткування як успішного механізму взаємодії з людським капіталом в стратегічному контексті; розробка ряду стимулів для розвитку галузі; системний розвиток людського капіталу; вдосконалення законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності. Що все разом означає - win-win взаємодія ІТ-бізнесу з державою.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Експерти ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: